Ухвала суду № 137012381, 29.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9871/26

Провадження № 1-кс/344/4011/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до слідчого судді, із скаргою, у якій просить : зобов`язати у повноважену особу Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування по факту вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ст. 185, ст. 304 КК України. В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що у провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, перебуває справа №344/21566/25 про поділ майна подружжя. Тобто, все майно, яке підлягає поділу та яке є спірним на підставі позовів, перебуває в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, справа №344/21566/25, а тому після розірвання шлюбу у ОСОБА_5 відсутнє будь-яке право на вивіз та привласнення чужого майна із будинку власником якого є ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_5 підтвердив наявність в останнього ключів від будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , наявність доступу до даного будинковолодіння із використання інформації, яку надає неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також із залученням неповнолітнього сина відбувалося викрадення чужого майна, в тому числі майна, яке перебуває у власності ОСОБА_6 . Протягом тривалого проміжку часу з серпня 2025 року і по даний час відбулося викрадення наступного майна: колекції книг на суму, що перевищує 50 000 гривень; колекції дороговартісних алкогольних напоїв; частини побутової техніки, а саме : грилю, мікрохвильової печі, прасувальної частини (Тефаль), потужного зарядного пристрою, ноутбуків та інших речей. Дані речі викрадено таємно у відсутності дорослих осіб та власників нерухомого майна. В зв`язку з наведеним, вважає, що вчинено злочин ( крадіжку) з використанням неповнолітньої особи.

У судовому засіданні заявник та її представник вимоги скарги просили задоволити з обґрунтувань, що викладено письмово.

Представник Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вислухавши пояснення сторони заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

19.05.2026 ОСОБА_3 звернулася, зокрема до ГУ НП в Івано-Франківській області зі заявою про злочин, так адресатом отримана 19.05.2026. В обґрунтування заяви зазначено, ті самі мотиви, що предметом розгляду даної справи. Зокрема, зазначено, що у провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, перебуває справа №344/21566/25 про поділ майна подружжя. Тобто, все майно, яке підлягає поділу та яке є спірним на підставі позовів, перебуває в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, справа №344/21566/25, а тому після розірвання шлюбу у ОСОБА_5 відсутнє будь-яке право на вивіз та привласнення чужого майна із будинку власником якого є ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_5 підтвердив наявність в останнього ключів від будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , наявність доступу до даного будинковолодіння із використання інформації, яку надає неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також із залученням неповнолітнього сина відбувалося викрадення чужого майна, в тому числі майна, яке перебуває у власності ОСОБА_6 . Протягом тривалого проміжку часу з серпня 2025 року і по даний час відбулося викрадення наступного майна: колекції книг на суму, що перевищує 50 000 гривень; колекції дороговартісних алкогольних напоїв; частини побутової техніки, а саме : грилю, мікрохвильової печі, прасувальної частини (тефаль), потужного зарядного пристрою, ноутбуків та інших речей. Дані речі викрадено таємно у відсутності дорослих осіб та власників нерухомого майна. В зв`язку з наведеним, вважає, що вчинено злочин ( крадіжку) з використанням неповнолітньої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя зобов`язаний дотримуватися засади судочинства (загальної засади кримінального провадження) як диспозитивність, що, серед іншого, передбачає свободу сторін в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України), зокрема, в обов`язку скаржника довести слідчому судді обґрунтованість своєї скарги.

Проте ні в скарзі, ні у доданій до скарги копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, не вказані будь-які об`єктивні дані, що дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що відрізняє його від цивільного спору.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Той факт, що згідно наведених у скарзі, у заяві про злочин, зокрема обґрунтування наявності цивільної справи №344/21566/25 про поділ майна подружжя, те, що позовні вимоги, у такій не включають, за твердженням заявника,- «викраденого майна», а саме : колекції книг на суму, що перевищує 50 000 гривень; колекції дороговартісних алкогольних напоїв; частини побутової техніки, а саме : грилю, мікрохвильової печі, прасувальної частини (тефаль), потужного зарядного пристрою, ноутбуків та інших речей, то вказане за наявності спору, не позбавляє можливості звернення з відповідними позовними вимогами щодо іншого майна, яке не є на даний час предметом поділу.

Разом з тим, викладена інформація в повідомленні про злочин від 19.05.2026, що зареєстроване в Івано-Франківському РУП ГУНП в Івано-Франківській області, без інших даних, які можуть підтвердити твердження заявника, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, не може свідчити про те, що існує ймовірність вчинення саме кримінального правопорушення і про те, що описані в заяві факти потребують перевірки саме засобами кримінального процесу шляхом внесення відомостей до ЄРДР.

На переконання слідчого судді, наведених заявником тверджень недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, які певним чином мають бути зафіксовані та істинність яких може бути перевірена.

Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі наведеного, у скарзі слід відмовити.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-306 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

У скарзі ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повна ухвала -01.06.2026.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1