Рішення № 137011639, 01.06.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/254/26

н/п 2/174/299/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 03.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , був укладений договір № 2078517 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого вона отримала кредит в сумі 12 000,00 грн, на умовах визначених кредитним договором, та зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Відповідно до положень кредитного договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно п. 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. ТОВ «Авентус Україна» не створює окремий рахунок для споживача, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до такого рахунку аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.

Згідно п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною та зниженою процентною ставкою, яка застосовується у разі виконання споживачем умов п. 1.5.1 кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку, з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 480,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00 грн; заборгованість за процентами - 6 480,00 грн.

30.10.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020. Згідно вищевказаного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2078517 від 03.03.2020.

Враховуючи викладене вище, просить стягнути з ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором та понесені ними судові витрати.

Ухвалою від 21.04.2026, відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування.

23.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити (а.с.45-47).

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на це, суд доходить висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Так, судом встановлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 03.03.2020 відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» уклали договір № 2078517 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором, сума кредиту складає 12 000,00 грн, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів. Стандартна процентна ставка становить 1,80% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку вказаного в п.1.4 договору. Знижена процентна ставка 0,90 % в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п.п.1.4 договору (а.с.9-11).

Відповідач електронним підписом підписала Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту (а.с.12) та паспорт споживчого кредиту (а.с.12 зворот-13).

Відповідно до довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Авентус Україна», товариство ідентифікувало ОСОБА_1 . Договір зі сторони клієнта підписаний електронним підписом створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с.14)

Листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025, яке відповідно до укладеної між ним та позивачем угоди на переказ коштів №ВП-200417-1 від 20.04.2017, здійснює відповідні платежі повідомляє ТОВ «Авентус Україна» про перерахування коштів 03.03.2020 на суму 12 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.14 зворот).

В обґрунтування позовних вимог позивачем подано картку обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № 2078517 від 03.03.2020, відповідно до якого її заборгованість становить 18 480,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00 грн; заборгованість за процентами - 6 480,00 грн. (а.с.15 зворот-20).

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор), укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, згідно умов якого кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників (а.с.21-24), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 18 480,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, передачу якого зафіксовано актом приймання-передачі реєстру боржників (а.с.25,25 зворот).

Згідно копії платіжної інструкції № 20049 від 30.10.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «Авентус Україна» за договором відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 у розмірі 1 107 323,18 грн (а.с.26).

10.02.2026, позивачем, на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлялась претензія про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.26 зворот).

14.05.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 21.04.2026, АТ КБ «ПриватБанк» надав лист, в якому повідомив, що в банку емітована карта № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , однак зарахування коштів на суму 12 000,00 грн 03.03.2020 відсутнє (а.с.41).

Згідно копії платіжної інструкції № 13235 від 20.02.2026, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5,7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, суд виснує, що надані позивачем докази, підтверджують факт виникнення правовідносин між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» з договору про надання споживчого кредиту № 2078517 від 03.03.2020, оскільки вони були підписані відповідачкою та представником банку.

В свою чергу, позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування відповідачу суми кредиту 12 000,00 грн, а лист ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025, про перерахування коштів 03.03.2020 на суму 12 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 не є безумовним доказом підтвердження перерахування коштів. Тоді як банк емітент АТ КБ «ПриватБанк», в якому емітовано карту № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 не підтвердив факт перерахування на цю карту коштів в сумі 12 000,00 грн 03.03.2020, в свою чергу, і відповідач у відзиві заперечила отримання нею цих коштів.

Враховуючи, що позивачем не доведено на підставі належних, допустимих та достатніх доказів отримання відповідачем кредитних коштів від банку, тому відсутня процесуальна можливість встановити викладені в обґрунтування своїх вимог позивачем обставини, дослідити та перевірити їх, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662, 40 слід віднести на його рахунок.

На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк