Ухвала суду № 137011566, 26.02.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/175/26

№ 2/207/1173/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Кам`янське

Суддя Південного районного суду міста Кам`янського Юрченко І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Всеукраїнська громадська організація «КІНОЛОГІЧНА СПІЛКА УКРАЇНИ», ОСОБА_3 про захист честі і гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та ділової репутації, в якій просить: стягнути на її користь моральні збитки завдані діями відповідача через розповсюдження наклепів, недостовірної інформації в соціальних мережах, та в заявах поданих до ВГО КСУ про неї та її власність (собаку) у розмірі 1 гривня, та стягнути судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві позивачем не вказано ім`я (актуальне прізвище та по батькові), дата народження відповідача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) відповідача.

Цей недолік робить неможливим звернення суду до Єдиного державного демографічного реєстру через систему електронного суду щодо місця реєстрації відповідачки.

Окрім цього згідно положень ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Так, судом було направлено такий запит до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради.

25.02.2026 року з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради до суду надійшла відповідь відповідно до якої відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за будь-якою адресою в м.Кам`янське відсутні.

За відсутності будь-яких інших даних, які б могли однозначно ідентифікувати відповідачку (дата народження, РНОКПП, а також правильне прізвище, ім`я та по батькові)), суд позбавлений можливості здійснити запит про місце реєстрації відповідача через «Електронний суд» чи електронний реєстр відповідної територіальної громади.

Таким чином позивачкою не підтверджено до якої саме особи вона подає позов та чи існує ця особа в дійсності, а не є вигаданою особистістю.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, звертаючись із позовом, слід викласти обставини справи, пославшись при цьому на докази, якими ці обставини підтверджуються, а також надати такі докази суду та відповідачу.

У разі, якщо в розпорядженні позивачки такі докази відсутні, і вона позбавлена можливості їх отримати (що також слід підтвердити доказами, наприклад письмовим зверненням до відповідної особи), то у відповідності до ч. 3 ст. 177 ЦПК України остання має право звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів. У такому клопотанні слід повідомити який саме доказ необхідно витребувати, у якої особи він знаходиться, вказати необхідні відомості про таку особу та з якої причини позивач не може отримати доказ самостійно.

У позовній заяві йде мова про те, що на початку лютого 2025 року декілька власників цуценят написали позивачу, про те, що їм у особисті повідомлення в соціальних мережах почали надходити повідомлення із фейкових акаунтів з погрозами та різними історіями про позивача та її собак.

При цьому такі відомості до позову не приєднані, неможливо зрозуміти в який спосіб отримана позивачем дана інформація, яка не відповідає на її думку дійсності, в межах якого кола осіб розповсюджена викладена інформація. Так само з позову неможливо з`ясувати конкретного змісту розповсюдженої інформації.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем в Інтернеті, в соціальних мережах Фейсбук, Інстаграм та Тік-Ток викладена недостовірна інформація про позивача, а також про цуценят та собак, однак даний факт також нічим не підтверджений.

Поданий позивачкою позов має назву "про захист честі, гідності та ділової репутації". Разом з цим в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на її користь моральну шкоду, при цьому в самій позовній заяві позивач вказує про порушення відповідачем честі, гідності та ділової репутації позивача, водночас зі змісту позовних вимог не вбачається в який саме спосіб позивач просить суд захистити свої права саме в частині захисту, честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги про захист честі та гідності мають бути чіткими, вказувати на конкретні поширені недостовірні відомості, спосіб їх спростування. Основна мета таких вимог визнати інформацію неправдивою, зобов`язати видалити її або спростувати у той самий спосіб, яким вона була поширена, при цьому позов і цій частині не відповідає пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України щодо змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У правозастосовних орієнтирах викладених у постанові Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено:

- п.6 позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

- п.14 при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК (зараз ст.175 ЦПК). Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Окрім цього, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення їй моральної шкоди.

Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна останньому моральна шкода.

Відсутні наприклад, будь-які підтвердження спричинення негативних репутаційних наслідків для позивача внаслідок поширення відповідачем інформації, яка на переконання позивача є недостовірною, та/або докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Крім того, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не у повному обсязі. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

З позовної заяви вбачається, що позивачка звернула до суду з позовною заявою про захист честі і гідності та ділової репутації, але у змісті позовних вимог не зазначено, яку саме недостовірну інформацію вона просить зобов`язати відповідача спростувати, в який спосіб вона була розповсюджена і коли, та в який спосіб має бути спростування.

Разом з цим в позовній заяві позивачкою заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Судовий збір позивачка за пред`явлені вимоги сплатила не у повному обсязі. Доказів того, що позивачка звільнена від сплати судового збору або має пільги щодо сплати судового збору також не надано.

Відповідно п.п.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачка просить стягнути на її користь моральну шкоду завдану діями відповідачки через розповсюдження наклепів, недостовірної інформації в соціальних мережах, та в заявах поданих до ВГО КСУ про неї та її собаку в розмірі 1 гривня, тобто позивачем заявлена позовна вимога про відшкодування моральної шкоди.

Однак, позивачкою судовий збір сплачено в розмірі 1331,20 грн., як за позовну вимогу про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, як вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачці необхідно доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1996 грн. 80 коп., за наступними реквізитами:

отримувач коштів ГУК у

Дн-кій обл./Баглійський р/22030101

код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

код банку отримувача(МФО):899998

номер рахунку (IBAN) 648999980313151206000004635

«00» без деталізації за відомчою ознакою

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України щодо зазначення ціни позову, а також позивачем не наданий обґрунтований розрахунок суми, що стягуються.

Всупереч п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків позовної зави.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

При цьому позивач попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута їй.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Всеукраїнська громадська організація «КІНОЛОГІЧНА СПІЛКА УКРАЇНИ», ОСОБА_3 про захист честі і гідності та ділової репутації, залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Юрченко