Рішення № 137011445, 01.06.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/732/26

Провадження №2/485/539/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі ТОВ «ФК «Процент») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором від 03.04.2025 №31279 у сумі 37 800,00 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.04.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31279 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, надавши кредит у розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 . Однак відповідач неналежним чином не виконував свої зобов`язання за договором, не здійснював погашення заборгованості за кредитом. У зв`язку з цим, заборгованість за кредитним договором становить 37 800,00 грн, з яких: 23 800,00 грн заборгованість за процентами, 14 000,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 27 квітня 2026 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувала докази у справі /а.с.61-62/.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК «Процент», позовні вимоги підтримав повністю, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомив.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд встановив, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31279, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 365%). Відповідно до п. 1.3 договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Згідно п. 8.1 договору, він укладений в електронному вигляді українською мовою, підписаний позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором /а.с.13-20/.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» №20260316-72 від 16.03.2026, встановлено що 03.04.2025 о 13:20:58 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у сумі 7000,00 грн на виконання умов кредитного договору №31279 від 03.04.2025 /а.с.24/.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №31279 від 03.04.2025, станом на 09.03.2026, у відповідача перед ТОВ «ФК «Процент» виникла заборгованість у сумі 44 800,00 грн, з яких: тіло кредиту 7000,00 грн, заборгованість за відсотками 23 800,00 грн, заборгованість за штрафами 14 000,00 грн /а.с.25-29/.

При цьому суд враховує, що позивач просить стягнути лише нараховані та не сплачені проценти у розмірі 23 800,00 грн, а також штраф за порушення грошового зобов`язання у розмірі 14 000,00 грн.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260430/80231-БТ від 07.05.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . За даними виписки по картковому рахунку встановлено зарахування коштів у загальному розмірі 7000,00 грн 03.04.2025, на виконання вимог кредитного договору /а.с.71-72/.

Норми права, які застосовуються судом

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Кредитний договір між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України ( постанови від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц).

Отже, умовами договору передбачено, що строк кредитування складає 730 днів, процентна ставка є фіксованою на увесь строк кредитування.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

До матеріалів справи долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів, графік платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до кредитного договору №31279 від 03.04.2025, яка підписана ОСОБА_1 .

Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згідний з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом. Уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТзОВ «ФК «Процент», текст яких розміщений на сайті https://procent.com.ua.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору суд вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 23 800,00 грн підлягає стягненню згідно умов кредитного договору та з урахуванням вимог законодавства.

Щодо стягнення заборгованості за пенею

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з наведеним, відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент».

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 14 000,00 грн безпідставні та задоволенню не підлягають, а отже позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися професійною правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання професійної правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн до матеріалів справи надано: копію договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «Процент» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Руденка К.В., довіреність, акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №4298 про оплату ТОВ «ФК «Процент» за правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року зазначено: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №31279 від 03.04.2025 та клопотання про витребування доказів 9000 грн, складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за кредитним договором №31279 від 03.04.2025 1000 грн /а.с.53/.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, слід зазначити, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 23 800,00 грн заборгованості за кредитним договором, задовольнивши 62,96% позовних вимог.

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1676,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором від 03.04.2025 №31279 у загальній сумі 23 800,00 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати у загальному розмірі 5676,25 (п`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок) грн, які складаються з: судового збору 1676,25 (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 01 червня 2026 року.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.П.Бодрова