Рішення № 137011073, 01.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/687/26

Провадження № 2/147/511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О. А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області з даною позовною заявою.

Свій позов мотивує тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр. №1655 від 05.10.2023 на майно покійного ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається за земельної ділянки площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Четвертинівської сільської ради, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району, Вінницької області, яка належала померлому.

Так, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак, під час укладання договору оренди земельної ділянки із СТОВ ІМ. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО позивачці повідомили, що наявний арешт нерухомого майна на все майно, що належало ОСОБА_2 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 17.01.2005 року державної виконавчої служби м. Івано-Франківськ, відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2549615.

Згідно з інформацією про державну реєстрацію обтяжень 18.01.2005, реєстраційною службою по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області на підставі постанови б/н від 17.01.2005 державною виконавчою службою м. Івано-Франківськ зареєстровано обтяження за №2549615 на все майно. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 6007922 від 19.09.2013 реєстраційна служба по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1612566, 18.01.2005.

26.01.2026 за вих №14117 було отримано відповідь на адвокатський запит від Івано-Франківського ВДВС у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій повідомлено, що не обліковується виконавче провадження в рамках якого винесено постанову б/н від 17.01.2005 року, що стала підставою для реєстрації обтяження №1612566, виходячи з чого у Івано-Франківському ВДВС відсутня можливість надати інформацію про сторін відповідного виконавчого провадження, а також про реквізити документа, примусове виконання якого здійснювалося. Рекомендовано звернутися до суду з метою зняття арешту з майна.

24.02.2026 за вих №1774 було отримано відповідь на адвокатський запит від Тростянецького-Ладижинського ВДВС у Гайсинському районні Вінницької області в якому повідомлено, що станом на 02.02.2026 згідно даних АСВП на виконанні у Тростянецько-Ладиженського ВДВС відсутні виконавчі документи де боржником виступає ОСОБА_2 . Надати будь-яку інформацію, щодо постанови про накладення арешту б/н від 17.01.2005 немає можливості так, як відповідно до норм діючого законодавства, всі виконавчі провадження, що були завершені до 2021 року знищені за строком давності.

Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків викладених в мотивувальній частині ухвали.

06.04.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача було надіслано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд, скасувати (зняти) арешт та заборону відчуження на майно, який було накладено постановою б/н від 17.05.2005 державної виконавчої служби м. Івано-Франківська, за реєстраційним номером обтяження №2549615 від 18.01.2005, зареєстрованим реєстраційною службою по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області; об`єкт обтяження: земельна ділянка площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; власник: ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивача подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі позивача та її представника. Позов підтримує та просить задовольнити.

Представник Івано-Франківського ДВС у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не надсилали.

Суд зазначає, що небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 15, частини першої ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємницею після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом реєстр. №1655 від 05.10.2023 на майно покійного ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Четвертинівської сільської ради, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району, Вінницької області, яка належала померлому. (а.с.14)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Згідно з інформацією про державну реєстрацію обтяжень 18.01.2005, реєстраційною службою по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області на підставі постанови б/н від 17.01.2005 виданої державною виконавчою службою м. Івано-Франківськ, зареєстровано обтяження за №2549615 на все майно. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 6007922 від 19.09.2013 ухвалене реєстраційною службою по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно /права якої обтяжуються: ОСОБА_2 . Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1612566, 18.01.2005 (а.с. 11-12).

16.01.2026 адвокатом Бодачевським Р.В. на адреси Івано-Франківського ВДВС у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Тростянецького-Ладижинського ВДВС у Гайсинському районні Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було надіслано адвокатські запити (а.с.15; 17).

26.01.2026 за вих №14117 було отримано відповідь на адвокатський запит від Івано-Франківського ВДВС у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій повідомлено, що не обліковується виконавче провадження в рамках якого винесено постанову б/н від 17.01.2005 року, що стала підставою для реєстрації обтяження №1612566, виходячи з чого у Івано-Франківському ВДВС відсутня можливість надати інформацію про сторін відповідного виконавчого провадження, а також про реквізити документа, примусове виконання якого здійснювалося. Рекомендовано звернутися до суду з метою зняття арешту з майна. (а.с.18-19)

24.02.2026 за вих №1774 було отримано відповідь на адвокатський запит від Тростянецького-Ладижинського ВДВС у Гайсинському районні Вінницької області в якій повідомлено, що станом на 02.02.2026 згідно даних АСВП на виконанні у Тростянецько-Ладижинського ВДВС відсутні виконавчі документи де боржником виступає ОСОБА_2 . Надати будь-яку інформацію, щодо постанови про накладення арешту б/н від 17.01.2005 немає можливості так, як відповідно до норм діючого законодавства, всі виконавчі провадження, що були завершені до 2021 року знищені за строком давності (а.с.16).

Положеннями статті 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт, накладений на підставі постанови б/н від 17.01.2005 державної виконавчої служби м. Івано-Франківськ реєстраційний номер обтяження: 1612566, 18.01.2005, яке в архіві відділу виконавчої служби не збереглось, і матеріали справи було знищено, в іншому порядку неможливо.

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на реалізацію своїх майнових прав, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, та реалізувати свої спадкові права, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На стягненні судових витрат позивачка не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача не вбачається.

На підставі наведеного, ст.ст.386, 391 ЦК України, ст.ст.258, 259, 263-266, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати (зняти) арешт та заборону відчуження на майно, який було накладено постановою б/н від 17.01.2005 державної виконавчої служби м. Івано-Франківська, за реєстраційним номером обтяження №2549615 від 18.01.2005, зареєстрованим реєстраційною службою по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області; об`єкт обтяження: земельна ділянка площею 2,1996 га з кадастровим номером 0524187600:01:005:0027, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; власник: ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Івано-Франківський відділ виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35021710, адреса місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, будинок 45.

Повний текст рішення складено 01.06.2026.

Суддя О.А. Натальчук