Постанова № 137010715, 26.05.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/301/26

Провадження № 3/355/167/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із СПД №1 ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

18 лютого 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання у даній справі призначено на 19.02.2026, 10.03.2026, 14.04.2026, 07.05.2026, 26.05.2026. Були здійснені виклики (електронні повідомлення, судові повістки) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та ОСОБА_2 , як потерпілої особи.

У судове засідання 26.05.2026 з`явилася ОСОБА_2 , надала пояснення по суті справи (за участю законного представника). Зазначила, що 09.02.2026 на запрошення свого діда приїхала до нього в гості. Також вдома був її батько, ОСОБА_1 , який перебував у нетверезому стані та почав чіплятися до неї, а саме ображати її, кидати в неї речі, зокрема пакет із залізяччям. ОСОБА_1 знає, що позбавлений батьківських прав та не має ніякого відношення до неї. На зауваження не реагував, виражався нецензурними словами, що було дуже образливо для неї. Дід не міг її захистити з огляду на похилий вік. Це не поодинокий випадок. ОСОБА_1 морально принижує її, вчиняє психологічний тиск. Як себе захисти, ОСОБА_2 не знає. Акцентує увагу суду, що психологічний тиск з боку батька відчуває постійно, як це подолати вона не знає. Образи від нього чує постійно. Зателефонувала до тітки, яка викликала працівників поліції.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 усудові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, процесуальних документів, в тому числі, клопотань не надходило.

Суд констатує, що вжиті ним заходи щодо повідомлення про дату, час та місце судових засідань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є належними та достатніми, ОСОБА_1 був поінформований про розгляд Баришівським районним судом Київської області адміністративного матеріалу у відношенні до нього в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак бажання взяти участь у судових засіданнях не виявив.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції», №30979/96, пункт 43).

При цьому, за послідовною практикою ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України», у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964847 від 09.02.2026, складеного поліцейським з РПП СПД ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Солов`ян В.С., 09.02.2026 громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання, вчинив дії психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурними словами, поводив себе неадекватно стосовно своєї дочки ОСОБА_2 , внаслідок чого завдано шкоди її здоров`ю.

По даному факту поліцейський з РПП СПД ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Солов`ян В.С. відносно ОСОБА_1 склав означений протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікувавши діяння, вчинені ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому, до адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) рапорт заступника начальника СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Ігоря Проданова від 09.02.2026, за змістом якого вбачається, що здійснено перевірку за матеріалами, зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №1486 (а.с. 1).

2) електронний рапорт інспектора ГРПП СПД №1 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Левченка О.Ю. від 09.02.2026, згідно якого прибувши на місце виклику було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ображав нецензурною лайкою дочку ОСОБА_2 та кидався в бійку, було відібрано заяву і пояснення, на кривдника складено протокол за ч.2 ст.173-2 КУпАП (а.с.2).

3) протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складений 09.02.2026 інспектором СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУ Національної поліції в Київській області старшим сержантом поліції Якименко Ю.М. (а.с.4-5).

4) пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 03.02.2026 поліцейським РПП СПД №2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ Національної поліції в Київській області капралом поліції Дузь О.О., згідно із якими ОСОБА_3 пояснює, що 03.02.2026 в АДРЕСА_2 в сім`ї її брата ОСОБА_1 відбувся конфлікт з його дочкою ОСОБА_2 під час якого він ліз битися до неї, хватав за руки, вимагав у неї телефон, ображав нецензурною лайкою. Намагалася зупинити його, але він продовжував ображати ОСОБА_2 . Прийняла рішення викликати близько 13 години працівників поліції (а.с. 6).

5) пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 09.02.2026 інспектором ГРПП СПД №1 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Левченком О.Ю., згідно з якими ОСОБА_1 пояснює, що 09.02.2026 близько 12:00 год у нього виник словесний конфлікт із дочкою ОСОБА_2 з приводу прибирання в будинку. Потім дочка зателефонувала до його сестри та повідомила про даний конфлікт. Свою вину визнає (а.с. 7).

6) пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрані 09.02.2026 старшим інспектором з ЮП СПД №1 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області майором поліції Людмилою Івасенко, згідно з якими ОСОБА_2 пояснює, що 09.02.2026 близько 13 години поїхала в с. Дубове на запрошення свого діда. Там був її батько, який почав кричати на неї, ображати нецензурними словами, виганяти з будинку, кидати на неї речі, та в такий спосіб чинив психологічний тиск відносно неї.

За частиною 2 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Своєю чергою, за диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Законний представник ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно своєї вихованки ОСОБА_2 , остання перебувала у пригніченому стані, емоційно переживала, згадуючи події, про які розповідала, виглядала розгубленою через безсилля від ситуації.

Означені пояснення потерпілої особи та законного представника суд оцінює у сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, та доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства у формі психологічного насильства.

Відтак, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство, вчинене стосовно неповнолітньої особи, є правильною.

Таким чином, дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення потерпілої особи, законного представника потерпілої, враховуючи права та інтереси неповнолітньої, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 173-2 КУпАП, одночасно із вирішенням питання про накладення стягнення за вказане правопорушення вирішується питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Згідно із п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено пунктом 3.3 Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім`ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім`ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2009 № 3131/386, згідно з якою у разі вчинення особою насильства в сім`ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

Зважаючи на вищевикладене, на виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП суд дійшов висновку щодо необхідності направлення правопорушника ( ОСОБА_1 ) на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, з мотивів притягнення до адміністративної відповідальності, а саме за вчинення домашнього насильства в сім`ї.

При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 40-1, 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень на користь держави на рахунок (населений пункт: Баришівська селищна ТГ; отримувач: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA648999980313060106000010742; код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави на рахунок (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA758999980313151206000010742; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», за розгляд справи в суді).

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 №1434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за №1222/32674, строком на 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня винесення.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження) (постанова Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №471/283/17-ц).

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА