Постанова № 137010391, 29.05.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/534/26

№ провадження 2-а/196/12/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Грищенко А.Ю.,

представника відповідача: адвоката Десятерик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, старшого сержанта поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Хапуна Євгенія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Десятерик В.В., звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області, старшого сержанта поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області Хапуна Євгенія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6907617 від 26.03.2026р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 26 березня 2026 року працівником поліції було винесено стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка не була вручена позивачу у день її складання, зі змістом постанови позивач не був ознайомлений, у зв`язку з чим було направлено адвокатський запит для отримання оскаржуваної постанови. У відповідь на адвокатський запит 07.04.2026 р. було надано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. З постанови вбачається, що 26 березня 2026 року старшим сержантом відділення поліції №4 (м. Миколаїв) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Хапуном Є.О. було винесено постанову серії ЕНА № 6907617 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Згідно з текстом постанови, позивач керував автомобілем DAF XF (н/з НОМЕР_1 ) з напівпричепом KRONE SDP 27 (н/з НОМЕР_2 ), на якому нібито встановлено гідравлічне обладнання без відповідних дозвільних документів, чим порушив п. 31.3.а ПДР. Вважають дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.? ? Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , напівпричіп KRONE SDP 27 за типом конструкції є спеціалізованим напівпричепом -платформою, яка пройшла переобладнання у 2022 році саме для перевезення контейнерів для сипких вантажів (зернових культур). Гідравлічний циліндр, наявність якого стала підставою для зупинки, конструктивно не є частиною рами напівпричепа. Він є невід`ємною частиною знімного контейнера (кузова). При знятті контейнера рама залишається чистою платформою-контейнеровозом без жодних стаціонарних підйомних механізмів. На рамі розташовані лише гнучкі з`єднувальні шланги (гідравлічні лінії), які є допоміжними комунікаціями для обслуговування змінного обладнання (вантажу). Тобто, фактично на рамі напівпричепа встановлюється змінний контейнер (кузов), який є окремим знімним модулем. Гідравлічний циліндр, що використовується для підйому та розвантаження, конструктивно закріплений саме на цьому контейнері та є його невід`ємною частиною. При цьому: гідравлічний циліндр не закріплений на рамі напівпричепа; у разі демонтажу контейнера гідравлічний механізм знімається разом із ним; рама транспортного засобу залишається без будь-яких змін та не містить елементів самоскидного механізму. Отже, функція самовивантаження реалізується не транспортним засобом як таким, а змінним контейнером, який встановлюється на платформу. Таким чином, відсутній факт переобладнання транспортного засобу, оскільки: конструкція рами (шасі) не змінювалась; функціональне призначення транспортного засобу (контейнеровоз) не змінене; жодні стаціонарні пристрої самоскидного типу на транспортному засобі не встановлені. Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування ТЗ, що переобладнаний з порушенням норм і стандартів. Оскільки конструкція самої рами (шасі) напівпричепа не зазнала жодних стаціонарних змін (відсутні зварювальні роботи чи монтаж непередбачених опор на рамі), факт переобладнання відсутній. Обладнання вантажу (контейнера) механізмом самовивантаження не змінює тип самого транспортного засобу, зареєстрованого як контейнеровоз. Крім того, суть правопорушення в постанові сформульована загально, без зазначення, які саме норми стандартів або правила переобладнання були порушені, враховуючи наявну відмітку в техпаспорті про спеціалізацію ТЗ для перевезення зернових контейнерів. Крім відсутності самого складу правопорушення, при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським було грубо порушено норми, передбачені ст. 268 КУпАП. Під час складання постанови серії ЕНА № 6907617 інспектором Хапуном Є.О. не було забезпечено реалізацію законних прав позивача, а саме: порушено право на надання пояснень та доказів; поліцейський не надав позивачу можливості висловити зауваження щодо технічних особливостей напівпричепа (наявність відмітки в техпаспорті) та не долучив пояснення позивача до матеріалів справи. Фактично, постанова була винесена без врахування аргументів позивача, що свідчить про однобічність та упередженість розгляду. Також, позивачу не було надано для ознайомлення жодних доказів (відеозаписів чи технічних регламентів), на підставі яких інспектор дійшов висновку про "незаконне переобладнання", та не роз`яснено право на допомогу адвоката, фактично було позбавлено можливості нею скористатися та поспішно винесено постанову без проведення належного розгляду справи. Таким чином, інспектором не було проведено розгляд справи у розумінні закону, а лише формально виписано постанову, що є грубим порушенням принципів верховенства права та законності.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено обов`язок відповідачу у відповідності до ч. 2 ст.77КАС України надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с. 33).

23 квітня 2026 року представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Нофенко М.В. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що 26.03.2026 згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 708 від 28.02.2026 « Про проведення превентивних та профілактичних заходів працівниками ГУНП в Миколаївській області», о 08 год. 23 хв. в Миколаївській області с. Виноградівка по вулиці Миколаївській в районі будинку № 34 був помічений транспортний засіб DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на якому встановлене гідравлічне обладнання без відповідних дозвільних документів, в порушення п. 31.3.а ПДР України. Вказаний транспортний засіб був зупинений на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Під час перевірки водія було виявлено, що транспортним засобом DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4 , керував ОСОБА_1 . Дводи позивача про відсутність переобладнання транспортного засобу є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Незважаючи на хибне твердження про те, що гідравлічний циліндр є частиною знімного контейнера, сам факт використання напівпричепа KRONE SDP 27 у поєднанні з обладнанням, яке забезпечує функцію самовивантаження, свідчить про зміну його функціональних характеристик у порівнянні з тими, що зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Більш того, на відеозаписі (03:23), наданого до суду, видно гідравлічний шланг який підключений до причепу, а у свідоцтві серії НОМЕР_3 відомостей про встановлення гідравлічного обладнання відсутні. Фактичне використання транспортного засобу із гідравлічним механізмом, який забезпечує функцію самоскидного розвантаження, незалежно від способу його кріплення (на рамі чи на змінному контейнері), змінює експлуатаційні характеристики транспортного засобу та впливає на безпеку дорожнього руху, що вимагає відповідної легалізації таких змін. Після переобладнання напівпричепу, його власник у відповідності до норм чинного законодавства повинен отримати нове свідоцтва про реєстрацію із зазначенням відомостей про переобладнання, тобто переобладнання повинно було здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства. Однак відповідно до матеріалів справи під час перевірки поліцейським СРПП ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Хапун Є.О. документів передбачених в п. 2.1 не було зазначено в свідоцтві серії НОМЕР_3 про переобладнання вказаного напівпричепу з контейнеровозу у самоскид. При цьому, зауважили, що підставами для скасування рішення органу владних повноважень є не будь-які порушення, допущені під час їх прийняття, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП, є відеофайли зроблені поліцейськими 26.03.2026, відповідно до якого позивач спілкувався з адвокатом, та отримав правову допомогу по телефону та після телефонної розмови позивач відмовився отримувати копію постанови, мотивуючи це тим, що він з нею не згоден та буде її оскаржувати, на що поліцейським ще раз було наголошено, що оскаржити позивач має права протягом 10 днів. Таким чином, відеозаписами наданими суду спростовується твердження Кулієва С.С. огли про те, що він дізнався про винесення постанови лише 07.04.2026 року та оскаржувана постанова йому не надавалась в супереч вимог закону. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, вважають позов ОСОБА_1 необґрунтованим та прохають відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.47-64).

20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Десятерик В.В. надійшла відповідь на відзив, в якій представник прохала задовольнити позовні вимоги, посилаючись на наступне. У відзиві на позовну заяву ГУНП в Миколаївській області стверджує про законність винесеної постанови, посилаючись на те, що на транспортному засобі (напівпричепі KRONE SDP 27) нібито встановлено «гідравлічне обладнання без відповідних дозвільних документів». Однак, вважають, що твердження відповідача, викладені у відзиві, свідчать про базове нерозуміння відповідачем специфіки конструкції транспортних засобів та контейнерних перевезень. Згідно з реєстраційними документами, напівпричіп KRONE SDP 27 є спеціалізованим напівпричепом-платформою, який пройшов офіційне законне переобладнання у 2022 році і призначений для транспортування контейнерів. На підтвердження автономності обладнання, відсутності будь-якого втручання в конструкцію ТЗ та знімного характеру кузова, позивач надає суду фотознімки та відеозапис щодо кріплення контейнера, з яких беззаперечно вбачається, що телескопічний гідравлічний циліндр конструктивно закріплений на передній бортовій стінці самого знімного контейнера (кузова), він є елементом контейнера, а не транспортного засобу; на відеозаписі чітко зафіксовано, що контейнер є повністю автономним змінним модулем, який встановлюється на платформу напівпричепа та фіксується за допомогою штатних фітингових замків; фітингові кріплення надійно утримують контейнер як вантаж, проте не створюють з напівпричепом єдиної цілісної конструкції; на рамі (шасі) напівпричепа відсутні будь-які ознаки конструктивного втручання: немає сторонніх зварювальних швів підйомних механізмів, додаткових стаціонарних опор чи кустарно доварених елементів. Наявність гнучких з`єднувальних гідравлічних шлангів є лише тимчасовою комунікацією для забезпечення працездатності механізму знімного кузова під час його розвантаження від гідросистеми тягача. Таким чином, відео- та фотофіксація наочно доводять: при розблокуванні фітингових кріплень контейнер разом із гідроциліндром повністю знімається з платформи, а напівпричіп залишається у своєму первинному, заводському та технічно незмінному стані. Жодного «переобладнання» самого напівпричепа не відбулося. При цьому, встановлення факту «зміни конструктивних характеристик ТЗ» чи «переобладнання» вимагає спеціальних технічних знань. Поліцейський не є технічним експертом і проводив виключно поверхневий візуальний огляд в умовах дороги. Жодних висновків експертного дослідження чи актів технічного огляду із залученням фахівців відповідачем надано не було, що робить його висновки суто суб`єктивними припущеннями. Відповідач обґрунтовує зупинку дією воєнного стану та превентивними заходами. Проте, наявність воєнного стану не звільняє поліцейського від обов`язку чітко дотримуватися процедури розгляду справи та доводити факт порушення належними доказами, чого в даному випадку зроблено не було. Отже, твердження відповідача у відзиві є суб`єктивними та не спростовують факт того, що циліндр є частиною знімного контейнера, а не переобладнанням транспортного засобу (а.с.72-75).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Десятерик В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та прохала їх задовольнити, з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити (а.с.47-61).

Представник відповідача - Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Відповідач старший сержант поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Хапун Є.О. в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,? ?зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6907617 від 26.03.2026 року, винесену відповідачем - старшим сержантом поліції ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Хапун Є.О., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 14).

Відповідно до змісту вищевказаної постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 26.03.2026 о 08:23:59 год. в с.Виноградівка по вул.Миколаївська, 34, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAF XF н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом KRONE SDP 27 н.з. НОМЕР_5 , на якому встановлено гідравлічне обладнання без відповідних дозвільних документів, чим порушив вимоги п.31.3 "а" ПДР України.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п.31.3 (а) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у зв`язку із порушенням ним вимог п.31.3 а ПДР України, а саме експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів.

В оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме стандартам, правилам та нормативам не відповідає технічний стан транспортного засобу, хоча п.п. а п. 31.3 ПДР забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Більш того, відповідно до вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, вимогами чинного законодавства чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис або фото, такий відеозапис/фотознімки не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №524/1113/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.

Як встановлено в судовому засіданні, в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено надані відповідачем відеозапис та фотознімки, що виключає можливість використання їх у якості доказів.

Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Вищенаведене є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що тягне за собою безумовне скасування складеної з порушенням вимог чинного законодавства постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином суд доходить висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення органом владних повноважень не було дотримано вимоги ст.ст. 245, 268, 280, 283 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У зв`язку з наведеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн., а тому з відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату у розмірі 665,60 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, старшого сержанта поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Хапуна Євгенія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6907617 від 26.03.2026р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 40108735, адреса місцезнаходження: 54005, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, буд. 5.

Відповідач: Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 40108735, адреса місцезнаходження: 54056, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 10А.

Відповідач: старший сержант поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Хапун Євгеній Олександрович, робоча адреса: 54056, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 10А.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков