Ухвала суду № 137010334, 28.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5664/26

1-кп/214/940/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, неодружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимий:

15.08.2017 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

10.07.2018 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.121, ст.71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 15.11.2024 по відбуттю строку покарання;

10.03.2025 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зв ч.ч.1, 3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

без постійного місця проживання та без реєстрації місця проживання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому, зокрема, зазначено, про обґрунтованість обвинувачення та продовження існування ризиків передбачених п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. Таким чином, побоюючись покарання, останній може переховуватись від суду. ОСОБА_4 за станом здоров`я інвалідності, тяжких чи хронічних захворювань не має, офіційно не одружений, дітей не має, належного йому нерухомого чи рухомого майна не має, офіційно тривалий час не працює, тобто не має належних та достатніх засобів для існування, без постійного місця проживання та без реєстрації місця проживання, близьких родичів у м. Кривий Ріг не має, що свідчить про його слабкі соціальні зв`язки, які б могли стримати останнього не покидати межі м. Кривого Рогу або Дніпропетровської області, а також виконувати процесуальні обов`язки обвинуваченого. В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування обвинуваченого від суду на території, які не підконтрольні Українській владі. Незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні: ОСОБА_4 , у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді, адже останні викривають його у вчиненні злочину. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме шляхом усного допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вчинити інше кримінальне правопорушення: зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, що свідчить про продовження існування тих же обставин, які його спонукали до скоєння кримінального правопорушення. ОСОБА_4 на тривалий час не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітній не перебуває, джерел доходу та постійного місця проживання не має, що може спонукати його до продовження злочинної діяльності з метою свого матеріального забезпечення, що спонукало останнього вчинити злочин, у якому підозрюється.

Крім цього ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового терміну за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2025.

Раніше вчиняв злочини в період іспитового терміну та відбував покарання реально, починаючи з 06.11.2025 ОСОБА_4 систематично не з`являється для реєстрації до органу пробації, про причини неявки не повідомляє, про зміну місця проживання не повідомив. У період іспитового строку відносно ОСОБА_4 працівниками поліції складено три адміністративні протоколи за ч.1 ст.175-1 та ст.127 КУпАП, в зв`язку з чим на розгляді Софіївського р/с Дніпропетровської області знаходилось подання Криворізького сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_4 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі визначеного вироком Жовтневого р/с м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2025.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав, наявністю вказаних ризиків та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник в судовому засіданні враховуючи позицію обвинуваченого, просила вирішити питання на розсуд суду.

Встановлено, що 10 квітня 2026 року слідчим суддею Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 08 червня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує стадію судового провадження, воєнний стан, а також те, що ОСОБА_4 неодружений, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, не має місця проживання та реєстрації, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, а також наявністю ризиків, а саме: переховування від суду, оскільки останній розуміє тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки раніше судимий; незаконний вплив на свідків, оскільки з матеріалів кримінального провадженні обвинуваченому відомі їх анкетні дані, а тому він, без будь-яких перешкод, зможуть змусити їх давати необхідні йому показання, які будуть заважати встановленню об`єктивної істини у справі. Існування відповідного ризику обумовлено і тим, що свідків ще не допитано безпосередньо судом, а відтак їх показання щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень мають значення для кримінального провадження, обвинувачений, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченої під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на відсутність постійного місця проживання та реєстрації місця проживання також неможливо застосувати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Разом з тим, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, слід визначити розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314,315 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 26 липня 2026 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні перелік яких визначає прокурор;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- прибувати за кожною вимогою до суду.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» для виконання та вручення обвинуваченому під розписку, яку надіслати на адресу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 01.06.2026 року.

Суддя: