Ухвала суду № 137009167, 19.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8913/21

Провадження № 2/522/3449/26

УХВАЛА

19 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши клопотання про закриття провадження по справі за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК менеджмент Інвест» (м. Одеса, пров. Успенський, 11), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни (Одеська область, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 18) про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продаж, визнання недійсним протоколу та акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК менеджмент Інвест» (м. Одеса, пров. Успенський, 11), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тарасенко Ольги Олександрівни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксани Сергіївни (Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька, 20), Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни (Одеська область, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 18) про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними договорів купівлі-продаж, визнання недійсним протоколу та акту приймання-передачі, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.

Під час судового розгляду 13.05.2026 року від представника ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 522/8913/21.

Представник Шапіро Г. у поданому клопотанні зазначає, що позовні вимоги прокурора, викладені в уточненій позовній заяві за № 19, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та не можуть бути об`єднані для спільного розгляду з вимогами №№ 10, 11, 13, які, на думку заявника, виникли з господарських та корпоративних правовідносин. Зокрема, зазначені вимоги стосуються права власності ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» на частку у статутному капіталі у вигляді нерухомого майна та заявлені до юридичної особи і її учасника ОСОБА_6 . У зв`язку з цим представник вважає, що вимоги № 10, 11, 13 підлягають розгляду за правилами господарського судочинства відповідно до п. 3, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України та не можуть розглядатися разом із вимогами №№ 19.

Також у клопотанні зазначено, що вимога № 12 про скасування права ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД051201112422 від 12.11.2020 підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України, а тому, на думку заявника, не може бути об`єднана для спільного розгляду з вимогами № 19.

У зв`язку із цим, представник ОСОБА_5 вважає, що зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.255 ЦПК України.

Прокурор та представник Одеської міської ради заперечували проти закриття мотивуючи свої заперечення необґрунтованістю клопотання представника ОСОБА_6 .

Суд, розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Окрім цього, ч. 1 та ч. 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.

Також, відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.

Згідно з ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах, зокрема від 03.07.2019 року у справі № 916/1261/18, вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 15.05.2019 у справі № 686/19389/17 сформульовано правовий висновок про те, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити сам факт ведення діяльності нею як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, саме по собі внесення нерухомого майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не свідчить про беззаперечне використання такого майна виключно з метою здійснення господарської діяльності.

З наведеного вбачається, що сам по собі факт перебування квартири АДРЕСА_5 у власності ТОВ «АПК Менеджмент Інвест» не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку господарського судочинства.

Окрім цього, представником ОСОБА_5 не надано доказів на підтвердження того, що у спірній квартирі здійснюється комерційна діяльність.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірний об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_5 , є об`єктом житлової нерухомості, а отже не переобладнане у нежитлове приміщення з метою здійснення комерційної діяльності, що додатково свідчить про безпідставність доводів представника ОСОБА_5 , викладених у клопотанні про закриття провадження у справі.

Також, представником Шапіро Г. зазначено, що позовні вимоги прокурора № 1-9 відносяться до юрисдикції цивільного суду, водночас, прохає закрити провадження у справі не у частині позовних вимог № 10-13, які на його думку підлягають розгляду в порядку господарського та адміністративного судочинства.

Так, згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Окрім цього, відповідно до п. 4 ч. 3 цієї ж норми, позовна заява повинна містити, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження, суд зобов`язаний надати оцінку кожній заявленій позовній вимозі окремо з урахуванням її предмета, підстав та характеру спірних правовідносин.

Разом з тим, у поданому клопотанні представник ОСОБА_5 зазначає, що позовні вимоги прокурора №№ 19 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тоді як вимоги №№ 1013, на його думку, мають розглядатися в порядку господарського та адміністративного судочинства. Водночас представник просить суд закрити провадження у справі повністю, а не в частині окремих позовних вимог, щодо яких заявлено заперечення стосовно юрисдикції.

Таким чином, заявлені вимоги клопотання не узгоджуються з його змістом та фактично суперечать наведеним у ньому доводам, оскільки сам представник визнає, що позовні вимоги №№ 19 відносяться до юрисдикції цивільного суду, однак одночасно просить закрити провадження у справі в цілому.

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.255 ЦПК України, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 255, 256, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.255 ЦПК України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 01.06.2026 року.

Суддя: