Рішення № 137007770, 20.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2026 Справа №607/3527/26 Провадження №2/607/3379/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі за текстом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі за текстом ТОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту № 1463236 (далі за текстом Договір № 1463236).

За умовами Договору № 1463236 відповідачу надано кредит у сумі 3000 грн на строк 360 днів. Визначено процентну ставку у розмірі 2,50% від суми кредиту за 1 день користування кредитом.

ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання за Договором № 1463236 у повному обсязі.

24.12.2024 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 24122024, за умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 1463236.

Відповідач покладені Договором № 1463236 зобов`язання не виконала, унаслідок чого станом на 13.02.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 27413,31 грн, а саме: тіло кредиту 2809 грн; проценти за користування кредитом 23104,31 грн; штраф 1500 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористалася наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подала.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

18.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

20.05.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокат Столітній М.М. не з`явився. У позовній заяві просив позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі. Не заперечував проти здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

20.05.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

26.02.2024 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1463236.

Також 26.02.2024 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 підписали паспорт споживчого кредиту, у якому узгодили основні умови кредитування, мету отримання кредиту, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також порядок повернення кредиту.

Договір підписано кредитодавцем шляхом накладення аналогу власноручного підпису та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора Х087.

Підписанням Договору № 1463236 відповідач підтвердила, що перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті, та що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.8 Договору № 1463236).

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2 Договору № 1463236).

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3000 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.3, 1.4 Договору № 1463236).

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Знижена процентна ставка 0,010% в день (п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору № 1463236).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 1.2 Договору № 1463236).

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26.02.2024 або 27.02.2024 (п. 2.2 Договору № 1463236).

Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору № 1463236).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 450 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 33 гривень, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4, 6.4.1, 6.4.2 Договору № 1463236).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек» на виконання умов договору № 06062022-1 від 06.06.2022, укладеного з ТОВ «Слон Кредит», перераховано кошти на платіжну картку клієнта, а саме: 26.02.2024 об 11 год. 27 хв. на суму 3000 грн, із призначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації АТ «А-Банк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_3 . Також з виписки про рух коштів вбачається, що 26.02.2024 на картку № НОМЕР_3 зараховано кошти у сумі 3000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Слон Кредит», за період з 26.02.2024 до 24.12.2024 за Договором № 1463236 станом на 24.12.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 23339,97 грн, а саме: тіло кредиту 2809 грн; проценти за користування кредитом 19030,97 грн; штраф 1500 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за період з 25.12.2024 до 20.02.2025 за Договором № 1463236 виникла заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 4073,34 грн.

24.12.2024 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 24122024, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (Ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості (п. 1.2 договору факторингу № 24122024).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 1463236у розмірі 23339,97 грн, з яких: 2809 грн заборгованість за основним боргом; 19030,97 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 1500 грн заборгованість за штрафом.

Указані реєстр та акт підписано клієнтом та фактором та містять їхні печатки.

З платіжної інструкції в національній валюті № 6308 від 26.12.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти на загальну суму 2159760,91 грн з призначенням платежу «Сплата за дог. факторингу № 24122024 від 24.12.2024р. Без ПДВ».

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» до Закону України «Про споживче кредитування» внесені такі зміни:

- частину 1 статті 1 доповнено пунктом 1-2 такого змісту: «1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту»;

- статтю 8 доповнено, зокрема частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %»;

- у статті 12 частину шосту викладено в такій редакції: «6. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит»;

- розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що згідно з вимогами викладених вище положень закону ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту № 1463236 від 26.02.2024. Між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору № 1463236 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ «Слон Кредит» виконало умови Договору № 1463236 та надало відповідачу кредит у сумі 3000 грн.

Відповідач покладені Договором № 1463236 зобов`язання у повному обсязі не виконала, не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначеного договору факторингу кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 1463236 станом на даний час є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» установлено тимчасове поетапне обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договорами споживчого кредиту.

Так, законодавцем визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: 1) протягом перших 120 днів розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день; 2) протягом наступних 120 днів розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день; 3) після спливу зазначеного перехідного періоду підлягає застосуванню загальне правило, передбачене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Відтак слід дійти висновку, що у перехідний період діяли обмеження на встановлення максимального розміру процентної ставки за користування кредитом, а саме: з 24.12.2023 до 22.04.2024 не більше 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 23.04.2024 до 19.08.2024 не більше 1,5% від суми кредиту за кожен день, а з 20.08.2024 не більше 1% від суми кредиту за кожен день.

Оскільки спірний договір укладено 26.02.2024, тобто в період дії цих обмежень, кредитодавець мав право нараховувати проценти у визначеному Договором № 1463236 розмірі лише до завершення відповідного перехідного періоду, встановленого законом.

Суд враховує, що обмеження максимальної процентної ставки встановлено законом з метою захисту споживача як слабшої сторони у кредитних правовідносинах, а тому сторони не вправі відступати від імперативних приписів закону. Умови договору, які суперечать обов`язковим нормам законодавства, застосуванню не підлягають.

Закон не містить винятків щодо незастосування ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до договорів, укладених у період дії перехідних положень, а тому після завершення відповідного перехідного періоду кредитодавець зобов`язаний привести нарахування процентів у відповідність до встановленого законом максимального розміру.

Із наданих позивачем розрахунків заборгованості встановлено, що заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом за період з 26.02.2024 до 26.03.2024 нараховувалась у розмірі 0,01% за кожен день користування кредитом, за період з 27.03.2024 до 21.04.2024 нараховувалась у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, що не суперечить вимогам зазначених вище норм законодавства.

Відтак розмір процентів за користування кредитом за період з 26.02.2024 до 26.03.2024 становить 9 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 0,01% х 30 днів = 9 грн) та за період з 27.03.2024 до 21.04.2024 становить 1950 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 2,5% х 26 днів = 1950 грн).

Разом з тим за період з 22.04.2024 до 20.02.2025 (304 дні) проценти за користування кредитом також нараховувались у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, що суперечить п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», оскільки максимальний розмір процентної ставки за період з 22.04.2024 до 19.08.2024 не міг перевищувати 1,5%, а за період з 20.08.2024 до 20.02.2025 не міг перевищувати 1%.

Відтак, беручи до уваги суму кредиту та максимальний розмір процентної ставки за період з 22.04.2024 до 19.08.2024 у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день, проценти за цей період не могли перевищувати 5400 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 1,5% х 120 днів = 5400 грн).

Також, беручи до уваги суму кредиту та максимальний розмір процентної ставки за період з 20.08.2024 до 20.02.2025 у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день, проценти за цей період не могли перевищувати 5520 грн (3000 грн (тіло кредиту) х 1% х 184 дні = 5520 грн).

З урахуванням наведеного загальний розмір заборгованості відповідача за несплаченими процентами за користування кредитом не може складати більше, ніж 12879 грн, з яких: 9 грн за період з 26.02.2024 до 26.03.2024; 1950 грн за період з 27.03.2024 до 21.04.2024; 5400 грн за період з 22.04.2024 до 19.08.2024; 5520 грн за період з 20.08.2024 до 20.02.2025.

26.03.2024 відповідач здійснила платіж за кредитним договором у сумі 200 грн, з яких 191 грн зараховано на погашення тіла кредиту та 9 грн зараховано на погашення заборгованості за процентами.

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 2809 грн (сума кредиту) (3000 грн (тіло кредиту) 191 грн (зарахований платіж) = 2809 грн) та 12870 грн (проценти за користування кредитом) (12879 грн (нараховані проценти) 9 грн (зарахований платіж) = 12870 грн) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Щодо стягнення штрафу суд зазначає таке

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на теперішній час.

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, штраф у сумі 1500 грн нарахований у період з 25.05.2024 до 24.06.2024.

Відтак з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України такий штраф підлягає списанню кредитодавцем.

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1463236 від 26.02.2024 на загальну суму 15679 грн, з яких: заборгованість за кредитом 2809 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 12870 грн.

Вимоги про стягнення штрафу у сумі 1500 грн та процентів у сумі ще 10234,31 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 548 від 06.02.2026.

Позов задоволено частково у сумі 15679 грн, що становить 57,19% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 1522,63 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 1139,77 грн (42,81% від заявленої суми) слід покласти на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 встановлено, що клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1, 4.3 договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги відповідно до даного договору клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно з Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Крім цього, сторони можуть домовитись про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору (п. 4.4 договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024).

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 15022 від 09.02.2026 та заявкою на виконання доручення № 15022 від 12.01.2026 сторони засвідчують, що адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу загальною вартістю 10000 грн, зокрема: усна консультація; дослідження документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства та судової практики; підготовка декількох правових позицій по справі та узгодження правової позиції з клієнтом; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку; складення та оформлення адвокатських запитів; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; складення та оформлення додатків до позовної заяви; складення та оформлення інших процесуальних документів по справі; представництво інтересів клієнта, в тому числі у судових засіданнях. Загальна кількість витраченого часу 12 год., а вартість наданих послуг становить 10000 грн.

Суд враховує, що відповідач не подавала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки розгляд справи здійснювався шляхом постановлення заочного рішення.

Разом з тим суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, та відсутність представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

Ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 2287,60 грн. Витрати у сумі 1712,40 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1463236 від 26.02.2024 у сумі 15679 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати у виді судового збору у сумі 1522 (одна тисяча п`ятсот двадцять дві) гривні 63 копійки та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 60 копійок.

Судовий збір у сумі 1139 (одна тисяча сто тридцять дев`ять) гривень 77 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1712 (одна тисяча сімсот дванадцять) гривень 40 копійок покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 25.05.2026.