Рішення № 137007747, 18.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2026 Справа №607/14783/25 Провадження №2/607/2219/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100967951 від 31 жовтня 2021 року (далі також Договір).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 31 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір, підписаний електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «U86736». Відповідно до Договору відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн зі сплатою процентів та комісії за його користування, який перераховано на його банківську картку

№ НОМЕР_1 .

27 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т (далі Договір № 79-МЛ/Т). Відповідно до реєстру боржників до Договору № 79-МЛ/Т передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ 1549) за Договором. Загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до вимог позивача, складає 22 125,00 грн.

З урахуванням наведеного, представник позивача стверджує, що сторонами Договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не здійснювало нарахувань за кредитним договором. Крім того, відповідач не виконував умови кредитного договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 липня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів, які становлять банківську таємницю.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у позовній заяві висловив прохання здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі; щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик.

Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявкою на отримання грошових коштів у кредит в розмірі 5 000 грн до ТОВ «Мілоан», картка № 4149-60XX-XXXX-6713 (а.с. 33).

Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Договір, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «U86736» (а.с. 45 33).

У пунктах 1.1. 1.6. Договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надається строком на 15 (п`ятнадцять) днів з 31 жовтня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 15 листопада 2021 року. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У пункті 2.3 Договору передбачено особливості пролонгації строку кредитування. Так, пролонгація вказаного у пункті 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила), що розміщені за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід`ємною частиною Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 вказаних Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування

на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно з пунктом 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою у пункті 1.6 Договору як процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Позивачем долучено правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» в редакції від 13.07.2021 року (а.с. 16 32).

У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту № 100967951 до Договору (а.с. 45, 46), довідка про ідентифікацію (а.с. 47).

Відповідно до платіжного доручення № 34532604 від 31 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5 000 грн на платіжну картку № 4149-60XX-XXXX-ХХ13 (а.с. 48).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором, заборгованість відповідача за Договором включає: 5 000,00 грн заборгованість за кредитом; 1 000,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; нараховані проценти за користування кредитом згідно пунктів 1.6, 2.3.1.2 Договору (а.с. 49, 50).

27 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с. 51 59). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 65564 від 27 січня 2022 року на суму 2 348 126,09 грн (а.с. 62).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т від 27 січня 2022 року (позиція № 1549) до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором на загальну суму заборгованості 22 125,00 грн, з яких: 5 000 грн залишок за основним зобов`язанням; 16 125 грн залишок за відсотками; 1 000 грн залишок за комісією (а.с. 60).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зверталося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою вих. № 21640492 від 09 липня 2025 року про погашення заборгованості у розмірі 22 125 грн.

Згідно з листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24 березня 2026 року

№ 20.1.0.0.0/7-260319/1107 40-БТ на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку

№ НОМЕР_2 , на яку було зараховано 31 жовтня 2021 року 5 000 грн.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 ЦК України).

Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне у електронній формі.

2.2. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів унормовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі Закон № 851).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року №675-VIII (далі Закон № 675).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 675 електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6).

Порядок укладення електронних договорів регулюється статтею 11 Закону № 675. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 11 Закону № 675).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону № 675).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону № 675).

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За частиною дванадцятою статті 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом у судовому засіданні, дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні договору між первісним кредитором та відповідачем у електронній формі, пропозиція (оферта) укласти електронний договір та її прийняття (акцепт) здійснені з дотриманням вимог статей 11 та 12 Закону № 675, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.

2.3. У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що при укладенні між сторонами кредитного договору було дотримано його письмової форми з погодженням усіх істотних умов, а отже, між ними виникли відповідні зобов`язання.

2.4. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Надані позивачем докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України, та підписання відповідачем Договору. Водночас ОСОБА_1 зазначені обставини жодним чином не спростовував; будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів та користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав.

Таким чином, суд констатує, що в аспекті виникнення між первісним кредитором та відповідачем договірних відносин, пов`язаних з отриманням коштів у кредит та користування ними, позовна заява є обґрунтованою.

2.5. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як було зазначено, 27 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір № 79-МЛ/Т, за яким ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників до Договору № 79-МЛ/Т ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Аналіз змісту Договору № 79-МЛ/Т та доданих до нього документів, у тому числі відповідного реєстру боржників та акту приймання-передачі, підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, що дає підстави для висновку, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

2.6. Розв`язуючи цей спір у частині стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та комісією, суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Кредитний договір за своєю суттю є строковим договором. Частиною першою статті 530

ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54).

Як було зазначено, сторонами погоджено, що кредит у розмірі 5 000 грн надається строком на 15 (п`ятнадцять) днів з 31 жовтня 2021 року, дата повернення 15 листопада 2021 року (пункти 1.2. 1.4. Договору). Такий розмір кредиту та його строк узгоджується із заявою, з якою відповідач звернувся до первинного кредитора. Водночас у пункті 2.3 Договору передбачено особливості пролонгації строку кредитування. Так, пролонгація вказаного в пункті 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Крім того, згідно з пунктом 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою у пункті 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

Суд зауважує, що приписи пункту 2.3. Договору щодо автоматичної пролонгації Договору перебувають у суперечності з пунктами 1.3 та 1.4 Договору, які встановлюють чіткі строки договірних зобов`язань. Слід зазначити, що положення пунктів 1.3 та 1.4 Договору знаходять своє відображення у паспорті споживчого кредиту та Анкеті-заяві на кредит. Позивач не надав належних доказів того, що первісний кредитор чітко довів до відома відповідача особливості пролонгації Договору та підвищеної ставки відсотків, які необхідно буде сплачувати відповідачу за продовження користування кредитними коштами

Суд зазначає, що у зв`язку з суперечливим унормуванням умов договору у частині його пролонгації та нарахування відсотків за його користування утворився суттєвий дисбаланс між отриманою фінансовою послугою кредитом та витратами за її користування. Так, сума заборгованості за відсотками більш ніж утричі перевищує розмір основного зобов`язання.

Відтак, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною восьмою статті 18 цього Закону визначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, до цих правовідносин застосовною є концепція contra proferentem (неоднозначні умови тлумачать проти того, хто їх запропонував). Так, у постанові Верховного Суду від 14 травня 2022 року (справа № 944/3046/20), вказано, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem».

Конституційний Суд України свого часу зазначав, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту

(абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 липня 2013 року

№ 7-рп/2013).

Тож суд враховує принцип тлумачення договору на шкоду стороні, яка сформулювала умови договору, і враховує, що умова договору про його пролонгацію після закінчення

15-ти денного узгодженого сторонами строку є нечіткою, відтак, стягнення заборгованості поза межами строку кредитування, передбаченого у пункті 1.3. Договору, не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є несумісним із загальними засадами права приватного.

Крім того, невиконання зобов`язань або неналежне їх виконання у зв`язку із незабезпеченням виконання договірних зобов`язань між боржником та кредитором не може вважатися «відкладальною умовою» в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до інших умов договору (строку кредитування та процентної ставки), які визначені між сторонами Договору.

За таких умов, беручи за основу концепцію contra proferentem, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення дій з боку ОСОБА_1 , спрямованих на пролонгацію Договору, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування, необґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом підставовими та підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 5 000,00 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 1 000 грн, водночас стосовно стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, то суд виходить з погодженого сторонами строку кредитування у 15 днів й вважає, що первісний кредитор мав право нараховувати відсотки саме у межах цього періоду, відтак, заборгованість за несплаченими відсотками складає 1 125,00 грн (15 днів * 1,50 % * 5 000,00 грн).

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 7 125,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за кредитом; 1 000,00 грн комісія за надання кредиту; 1 125,00 грн заборгованість за процентами.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 780,09 грн (7 125,00 грн * 2 422,40 грн /

22 125,00 грн).

3.3. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з вимогами частини першої, статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За частиною четвертою цієї статті ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року; так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ними та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 1260 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 липня 2025 року, та детальний опис наданих послуг до цього акта (а.с. 68 70).

Відповідач ОСОБА_1 із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не звертався, а тому суд вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2 576,27 грн (7 125,00 грн * 8 000,00 грн / 22 125,00 грн) пропорційно до задоволених позовних вимог. Суд також враховує складність справи, обсяг наданих послуг та принцип розумності витрат.

3.4. Крім того суд зауважує, що під час складення скороченого (вступна та резолютивна частини) судового рішення судом було допущено описку.

Відповідно до частин першої та другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відтак, з метою забезпечення принципу процесуальної економії суд вважає за необхідне виправити описку у тексті скороченого (вступна та резолютивна частини) рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року щодо номера кредитного договору та суми витрат на правничу допомогу, зокрема у пункті 2 резолютивної частини рішення слова та цифри «№ 5635292 від 27 червня 2024 року» замінити словами та цифрами «№ 100967951 від 31 жовтня 2021 року», а також у пункті 5 резолютивної частини рішення слова та цифри «2 214 (дві тисячі чотирнадцять) гривень 68 копійок» замінити словами та цифрами «2 576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 27 копійок».

Керуючись статтями 2, 4, 12 13, 19, 76 78, 141, 223, 244, 247, 258 268, 273 274, 280 289, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100967951 від 31 жовтня 2021 року в розмірі 7 125 (сім тисяч сто двадцять п`ять) гривень, з яких: 5 000 гривень сума заборгованості тіла кредиту; 1 125 гривень сума заборгованості за відсотками; 1 000 гривень сума заборгованості за комісією за видачу кредиту.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 780 (сімсот вісімдесят) гривень 09 (дев`ять) копійок.

5. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 2 576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 27 копійок.

6. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

7. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

12. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 25 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець