Ухвала суду № 137007716, 15.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

461/849/24

2/465/1487/26

У Х В А Л А

судового засідання

15.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

представника позивача Харчука В.М.,

представника відповідача Кулика А.Я.,

представника третьої особи Григоровича Р.Р.

в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету Львівської міської ради -

встановив:

Позивач звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до відповідачів, за участі третьої особи, про визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету Львівської міської ради.

08.04.2026 року представником позивача адвокатом Харчуком В.М. на стадії підготовчого провадження у справі подано заяву про зміну предмету позову. Вказана заява обґрунтована тим, що заявлені у позові ОСОБА_1 вимоги підлягають уточненню з урахуванням актуальної судової практики Верховного Суду. При цьому, наголошується, що позивачем у позовній заяві формульовано три вимоги до відповідачів. Остання з них стосується визнання власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 співвласниками допоміжних приміщень (підвалів) 10-1 площею 12,9 кв.м. та 10-2 площею 11,8 кв.м. Проте, такий спосіб захисту порушених прав є неефективним, у зв`язку з чим сторона позивача вважає за необхідне замінити його на інший спосіб шляхом заявлення вимоги про витребування з незаконного володіння Львівської міської ради допоміжних приміщень (підвалів) 10-1 площею 12,9 кв.м. та 10-2 площею 11,8 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Відповідно, формулювання такої вимоги спричиняє зміну предмету позову, про що представником позивача подану заяву, яку він просить прийняти до розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник подану заяву підтримав, зазначивши, що інтереси захисту порушених прав позивача вимагають зміни предмету позову.

Представники відповідача та третьої особи заперечили щодо прийняття поданої заяви, оскільки така не оплачена судовим збором. При цьому, звернули увагу на те, що вимога про витребування майна з чужого володіння є майновою і за неї підлягає сплаті судовий збір власне як за майнову вимогу. Однак, сторона позивача, заявляючи її, не надала доказів сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі, що на переконання як сторони відповідача, так і третьої особи, свідчить про неналежне оформлення поданої заяви.

Суд, заслухавши доводи представників сторін та третьої особи, а також вивчивши матеріали справи вважає, що заяву про зміну предмету позову слід повернути позивачу.

Так, відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом ч.1 ст.183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Як встановлено в ході розгляду справи, представник позивача 08.04.2026 року звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову у справі. Зі змісту вказаної заяви слідує, що сторона позивача, при незмінності інших первісно заявлених у позові вимог, має намір змінити заявлену вимогу про визнання власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 співвласниками допоміжних приміщень (підвалів) 10-1 площею 12,9 кв.м. та 10-2 площею 11,8 кв.м. іншою вимогою, а саме про витребування з незаконного володіння Львівської міської ради допоміжних приміщень (підвалів) 10-1 площею 12,9 кв.м. та 10-2 площею 11,8 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

З приводу наведеного суд приймає до уваги те, що Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною 1статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом, в якому заявлено три позовні вимоги, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3633,60 грн., що підтверджується квитанціями №№2487-5350-5559-4375, 0426-9089-8781-4934, 2211-7436-6393-6015 від 26.01.2024 року. Отже, сплата судового збору відбулась з розрахунку того, що спір є немайновим і судовий збір сплачено за три немайнові вимоги. Про це також безпосередньо зазначено самим позивачем у позовній заяві при обґрунтуванні розміру понесених процесуальних витрат.

Водночас, як вбачається із поданої представником позивача заяви про зміну предмету позову, позивач просить витребувати з незаконного володіння Львівської міської ради допоміжних приміщень (підвалів) 10-1 площею 12,9 кв.м. та 10-2 площею 11,8 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного та в силу прямих вказівок процесуального закону (п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України) вартість спірного майна, яке позивач просить витребувати, становить ціну позову, що є основою для розрахунку розміру судового збору, який підлягає сплаті.

У п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19 сформульовано правовий висновок про те, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

А тому, з урахуванням вищенаведеного доводи сторони відповідача та представника третьої особи про неповну сплату позивачем судового збору є обгрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу позивача на те, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В якості доказу вартості майна суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

У зв`язку з цим суддя зазначає, що позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна на момент звернення з позовом до суду, та доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, із урахуванням вже сплаченого судового збору.

Водночас, враховуючи те, що стороною позивача при поданні заяви про зміну предмету позову не надано доказів сплати судового збору за майнову вимогу у визначеному законодавством розмірі, така заява не відповідає вимогам п.7 ч.1 ст.183 ЦПК України, адже не містить відомостей про дійсну ціну позову та суму сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, в даному випадку за встановлених недоліків заяви про зміну предмету позову така не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню стороні позивача.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст.49, 176, 181, 183 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Харчука Володимира Мироновича про зміну предмету позову від 08.04.2026 року повернути позивачу без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Величко О.В.