Ухвала суду № 137007507, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8287/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі Майор Ю.В.

за участі:

представника позивача - прокурора Романець О.

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0042, площею 0,06 га та її витребування на користь територіальної громади міста Ужгород, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0042, площею 0,06 га та її витребування на користь територіальної громади міста Ужгород.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 року позовну заяву залишено без руху й надано п`ятиденний строк на усунення виявлених недоліків, зокрема шляхом: долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 2110100000:48:001:0042, площею 0,0600 га , чинної на дату подання позовної заяви та внесення на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Ужгородською окружною прокуратурою грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа вказана ухвала суду від 02.02.2026 доставлена 07.02.2026 об 16:50:15 до електронного кабінету Ужгородської окружної прокуратури.

На адресу суду 16.02.2026 року надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 Глеба П. про залишення позовної заяви без розгляду.

24 лютого 2026 року керівник Ужгородської окружної прокуратури Неродик А. подав на виконання ухвали суду від 02.02.2026 року додаткові пояснення у справі, у яких, заперечуючи наявність недоліків позовної заяви, просить суд продовжити розгляд справи по суті.

Зазначає, що позовну заяву Ужгородською окружною прокуратурою подано до суду 30.06.2021, відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2021 відкрито провадження у справі.

Станом на дату звернення прокурора з позовом до суду та відкриття провадження у справі діяла редакція ст. 177 ЦПК України, ч. 4 якої не містила вимог щодо подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Позовну заяву з доданими до неї документами подано прокурором до суду з дотриманням вимог ст. 177 ЦПК України та підстав для залишення її без руху судом не вбачалось.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі N? 924/1277/20 вказав, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер і це означає обов?язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини).

Водночас зазначає про те, що в законодавстві України, в тому числі у Законі України N? 4292-IX, відсутні норми, які вказують на те, що ч. 4 ст. 177 ЦПК України має зворотну дію в часі.

Таким чином, норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії звернення прокурора з позовом до суду (30.06.2021).

Зазначає, що оскільки позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України у редакції, чинній на дату звернення прокурора до суду 30.06.2021 та дату відкриття провадження у справі 16.12.2021, підстав для подання прокурором до суду оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельної ділянки та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельної ділянки, на даний час немає.

Невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.

При цьому у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п?ятої статті 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи частину п?яту статті 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду.

Тобто, у випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України і частини п?ятої статті 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху.

Зазначає, що органи прокуратури не являються особами, яким спірне майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також не уповноважені замовляти оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Також органи прокуратури не уповноважені здійснювати оцінку такого майна самостійно.

Отже, органи прокуратури не уповноважені виступати замовниками експертної грошової оцінки земельних ділянок і, відповідно, здійснювати, оплату відповідних договорів на проведення оцінки майна за рахунок бюджетних коштів.

Вказана правова позиція підтверджується висновками, викладеними Верховним Судом у п. 29 постанови від 19.10.2021 у справі N? 918/188/21 та у п. 24 постанови від 28.04.2022 у справі N? 910/15316/21.

Більше того, станом на даний час справа знаходиться на стадії розгляду по суті, а відтак подання експертної грошової оцінки є по суті новим доказом, що можливо лише на стадії підготовчого провадження.

З урахуванням викладеного, просить приєднати вказані пояснення до матеріалів справи, врахувати їх при розгляді та продовжити розгляд справи N? 308/8287/21.

12.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду письмове клопотання

Зазначає, що у прокурора, на відміну від його тверджень, наявні достатні процесуальні правомочності для подання до матеріалів справи експертної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0042.

Беззаперечним є той факт, що органи прокуратури, в порядку здійснення конституційних повноважень із судового представництва, наділені процесуальними правомочностями учасника справи, а відтак вправі ініціювати проведення на їх замовлення судових експертиз, в тому числі земельно-оціночних. Відсутність в органів прокуратури бюджетних асигнувань на вчинення таких процесуальних дій не може впливати на реалізацію процесуальних прав чи обов?язків, а також судової дискреції іншими учасниками судового провадження, а також суду.

Вказує, що постановляючи ухвалу від 02.02.2026 Суд надав прокурору, як особі що звернулася в інтересах Ужгородської міської ради із позовом до Суду, можливість замовити та отримати відповідну експертну грошову оцінку, а саме з метою виконання вимог абзацу 2 частини четвертої (4) статті 177 ЦПК України (доповнений та введений в дію Законом України від 12.03.2025 за № 4292-ІХ) подання документу, що підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів у розмірі експертної грошової оцінки витребуваної ділянки. Відповідний процесуальний строк був розумним та достатнім. Натомість, прокурором не порушувалося питання про його продовження, а тим паче не надано доказів вжиття чи спроб вжиття заходів по отриманню такої оцінки.

Водночас, звертає увагу, що в реалізації такого права не обмежена і Ужгородська міська рада, як позивач, в інтересах якого заявлені вимоги, що дозволяло прокурору скоординувати зусилля та вчинити необхідні дії по поданню такої оцінки до Суду.

Просив суд врахувати ці письмові пояснення, а саме не протиставлення поданих прокурором додаткових письмових пояснень.

Позиція сторін

Представник відповідача ОСОБА_1 Глеба П. судовому засіданні подане клопотання підтримав, з підстав викладених у клопотанні. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання представника відповідача ОСОБА_1 Глеба П. про залишення позовної заяви без розгляду заперечила. Зокрема зазначила, що справа перебуває на стадії судових дебатів, а відтак процесуальними нормами права не передбачено залишення позовної заяви без руху на даній стадії судового процесу. Просила суд відмовити у задоволенні клопотання.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши доводи прокурора, представника відповідача ОСОБА_1 Глеба П., дійшов висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Законом України«Про внесеннязмін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісногонабувача» № 4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, було внесено зміни, зокрема, до статей 261, 388, 390 і 391 ЦК України.

З системного аналізу норм вказаного Закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісн ому набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Компенсація вартості спірного майна матиме місце у випадку задоволення позову та витребування майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

Відтак суд, відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», очікує від учасників справи вчинення обов`язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та ефективного захисту порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави за наслідками її розгляду.

На переконання суду незастосування на цій стадії судового розгляду справи положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» може зумовити негативні правові, майнові та процедурні наслідки для відповідача ОСОБА_1 , в тому числі втрату майна без компенсації.

До того ж, незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача. Суд звертає увагу, що за змістом ч. 5 ст.12ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України), а її спростовування здійснюється вже під час розгляду справи відповідною заінтересованою стороною спору, що кореспондується з правовим висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.04.2024 по справі №688/4167/16-ц.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлені судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Тобто питання добросовісного набуття прав на спірний об`єкт набувачем має бути оцінено судом під час судового розгляду справи. Відтак, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, він буде зобов`язаний застосувати чинний Закон України«Про внесеннязмін доЦивільного кодексуУкраїни щодопосилення захиступрав добросовісногонабувача» в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, очевидним є наявність причинно-наслідкового зв`язку між необхідністю внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненого у встановленому законом порядку на дату подання позовної заяви та умов і порядку їх компенсації.

Згідно із п. 6 та п. 7 ч. 2 ст.43ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до правосуддя не передбачає невиконання вимог закону та судових рішень, які набрали законної сили.

Суд констатує, що станом на день постановлення даної ухвали, ні Ужгородською окружною прокуратурою, ні Ужгородською міською радою, в інтересах якої поданий даний позов, не виконано вимоги ухвали суду від 02.02.2026 року щодо долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 2110100000:48:001:0042, площею 0,0600 га , чинної на дату подання позовної заяви та внесення на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Ужгородською окружною прокуратурою грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Подані прокурором додаткові пояснення у справі суд розцінює, як фактичну незгоду з підставами залишення позовної заяви без руху.

Частиною 13 статті 187ЦПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу, що норми діючого цивільного процесуального законодавства не наділяють суд повноваженнями щодо продовження розгляду справи у разі невиконання позивачем ухвали суду про залишення позову без руху.

Враховуючи вищевикладене, а також предмет позову та підстави заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Питання повернення судового збору сплаченого при поданні даного позову судом не вирішується, оскільки відсутнє з цього приводу клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.187, 257, 259-261, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0042, площею 0,06 га та її витребування на користь територіальної громади міста Ужгород - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що він має право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо будуть усунуті умови, що були підставою для залишення її без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Дата оголошення повного тексту ухвали 29.05.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца