Ухвала суду № 137007367, 01.06.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/157/26 провадження № 2-о/403/19/26

У Х В А Л А

01 червня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Устинівського районного суду Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: в договорі купівлі-продажу, посвідченого 31 липня 1996 року державним нотаріусом Устинівської державної нотаріальної контори Колодіст Е.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №550, внести зміни в написання прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з наступними змінами, далі - Постанова №5 від 31 березня1995 року), вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

З огляду на викладене, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, має відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст.175 ЦПК України, так і змісту та формі заяви, передбаченим ст.318 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі №464/6696/20 зазначено, що в разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

До умов, за наявності яких справа про встановлення факту, що має юридичне значення належить до юрисдикції суду, є те, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21). Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.318 ЦПК України, а саме: заява містить вимогу про встановлення факту шляхом внесення судом змін в написання прізвища заявника, як сторони договору купівлі-продажу, що прямо суперечить вимогам ст.315 ЦПК України, яка не передбачає встановлення судом факту такого змісту. Внесення судом змін в прізвище, ім`я чи по батькові особи у разі наявних відмінностей в їх написанні в тому чи іншому документі не підпадає під категорію справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

Положення п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачають встановлення судом саме факту належності особі правовстановлюючого документа (в даному випадку - договору купівлі-продажу), в якому прізвище особи (покупця) не збігається із його прізвищем, зазначеним в паспорті, однак не охоплюють вчинення судом інших процесуальних дій, не віднесених до його повноважень нормами процесуального закону.

Крім того, всупереч вимогам п.п.2, 3 ч.1 ст.318 ЦПК заявником ОСОБА_1 не зазначено про неможливість внесення змін в договір купівлі-продажу від 31 липня 1996 року в позасудовому порядку та не надано доказів на підтвердження неможливості вчинення таких дій.

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків заяви ОСОБА_1 необхідно надати суду належним чином оформлену заяву, зазначивши в ній:

1) на виконання вимог п.4 ч.3 ст.175, п.1 ч.1 ст.318 ЦПК України - факт, який заявник прохає встановити, та який має бути передбачений законом і чітко відповідати змісту п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України;

2) на виконання вимог п.5 ч.3 ст.175, п.3 ч.1 ст.318 ЦПК України - причини неможливості внесення виправлень в договір купівлі-продажу від 31 липня 1996 року в позасудовому порядку та докази, які підтверджують неможливість вчинення цих дій.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення заяви без руху зазначені недоліки поданої ОСОБА_1 заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заявнику необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення поданої нею заяви без руху.

Керуючись ст.ст.95, 175, 185, 258, 260, 261, 315, 318, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Устинівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі виконання ним зазначених вище вимог ст.ст.175, 318 ЦПК України відповідно до ухвали суду, заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Якщо заявником не будуть усунуті недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя С.Ю.Атаманова