Рішення № 137005913, 25.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11815/24

н/п 2/953/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

20 грудня 2024 року КП «Харківські теплові мережі» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач-1), ОСОБА_2 (далі: відповідач-2) з позовом, в якому з урахуванням заяви про відмову від частині позовних вимог від 16.03.2026 про сило стягнути з відповідачів у рівних частках заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.11.2017 по 31.01.2019 у сумі 14 321 грн. по 7 160,5 грн. з кожної, солідарно стягнути заборгованість за опалення та гарчу воду за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 у сумі 29 629,94 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на набуття 08.02.2019 відповідачами права власності у рівних частках на кв. АДРЕСА_1 у порядку спадкування, прийняття у спадщину обов`язку з оплати комунальних послуг за період 01.11.2017 по 31.01.2019, користування послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 01.02.2019 по 31.12.2021. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за відповідачами утворилась заборгованість, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував посилаючись на відсутність договору, недоведеність фактів приєднання до публічного договору та споживання,

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Представник позивача розгляд справи просив здійснювати за своєї відсутності. Відповідач-1 подала заяву про відкладення розгляду справи за перебування у відпустці, її представник причину неявки суду не сповістив. Відповідач-2 причину неявки не сповістила.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості повідомлення про явку в суд не є порушенням ст.129 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Враховуючи, що відповідач-1 у даній справі відстоює власні інтересні, а не діє в інтересах КП «Харківські теплові мережі», де як працівник, перебуває у відпустці, її посилання на перебування у щорічній відпустці не є поважною причиною для відкладення розгляду справи.

До того ж відповідач -1 скористалась правом представництва у даній справі, однак її представник, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, до судового засідання також не з`явився і причину неявки суду не сповістив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що підтверджено рішеннями Харківської міської ради №1407 від 23.12.1998, №946 від 30.09.2003, №1186 від 20.12.2006.

22.05.2018 ОСОБА_3 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачам на праві спільної часткової власності по 1/2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2019 належить кв. АДРЕСА_1 , що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав №402761135 від 07.11.2024.

Постачання теплової енергії та гарячої води до буд. АДРЕСА_3 підтверджено: актами підключення/відключення №174/21509 від 07.11.2018, №174/24789 від 10.04.2019, №174/25871 від 23.10.2019, №174/28648 від 09.04.2020, 3174/30454 від 09.11.2020, №174/33563 від 12.04.2021, №174/35644 від 21.10.2021.

Як вбачається з відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 утворилась заборгованість: за період з 01.11.2017 по 31.01.2019 в сумі 14 321 грн.; за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 в сумі 29 629,94 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як передбачено, ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг у повному обсязі.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, висловленому у постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

Аналогічний правовий висновок викладений в поставові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.68 ЖК України споживачі комунальних послуг повинні своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2019 відповідачам на праві спільної часткової власності по 1/2 належить кв. АДРЕСА_1 .

Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилась заборгованість: за період з 01.11.2017 по 31.01.2019 в сумі 14 321 грн.; за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 в сумі 29 629,94 грн.

Доказів того, що відповідачі у встановленому законом порядку, відмовились від споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, звертались до позивача щодо невиконання ним своїх зобов`язань з постачання послуг або надання неякісних послуг, як і доказів відсутності боргу перед позивачем суду не надано.

Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд враховує приписи ст.267 ЦК України щодо строків позовної давності. Водночас позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Клопотань від відповідачів про застосування строків позовної давності суду не надходило.

З урахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 43 950,94 грн.

Щодо клопотання відповідача-1 про повернення позовної заяви.

В обґрунтування клопотання відповідач-1 посилалась на відсутність первинних документів з нарахування заборгованості, договору про надання житлово-комунальних послуг, копії актів приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг. Крім того, позовна заява не містить вимог до кожного з відповідачів, а долучені до позовною заяви копії документів не засвідчені згідно ДСТУ 4163:2020.

Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що передбачено ч.3 ст.185 ЦПК України.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом, що зазначено у ч.4 ст.185 ЦПК України.

Також, ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Крім того, згідно ч. 8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Положеннями ч.5 ст.95 ЦПК України також передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем у відповідно до ЦПК України додані до позовної заяви документи посвідчені належним чином.

Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила засвідчення копій документів, визначені ДСТУ 4163-2003 не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 викладеною у справі № 233/4365/18.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п.7 Постанови Пленуму №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Відповідно до норм ст. 89 та ст.264 ЦПК України питання щодо доведеності обставин, якими обґрунтовуються вимоги позивача, оцінка належності, допустимості, достатності достовірності доказів, вирішуються судом на стадії судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження у справі та перевірки відповідності позовної заяви вимогам щодо її форми і змісту.

Таким чином підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Щодо клопотання відповідапча-1 про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання відповідач-1 посилалась на відсутність належних повноважень представника позивача, порушення вимог щодо досудового врегулювання спору, відсутність доказів, що підтверджують право вимоги позивача, незаконна обробка персональних даних відповідача, не надання копій документів відповідачу невідповідність позовної заяви вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відсутність доказів виникнення договірних відносин та факту надання послуг.

Частиною 1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

На підтвердження своїх повноважень представник позивача надала довіреність, що засвідчена належним чином. У довіреності зазначено, що КП «Харківські теплові мережі», в особі генерального директора Скопенка В.В., доручає провідного юрисконсульта Київської філії Комунального підприємства «Харківська теплові мережі» Вірютіну О.В. представляти інтереси підприємства в системі судів загальної юрисдикції, для чого йому надаються усі права, передбачені законодавством для сторін та учасників у цивільному процесі, в тому числі право підпису позовної заяви.

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Юридична особа може брати участь у справі, зокрема через свого представника, що передбачено ч.3 ст.58 ЦПК України.

Повноваження представника юридичної особи має бути підтверджене довіреністю, яка оформлюється в відповідності до вимог закону, що унормовано ст.62 ЦПК України.

За змістом ст.62 ЦПК України копія довіреності представника юридичної особи може бути завірена як судом, так і самим представником, якщо таке право передбачене довіреністю.

Як слідує зі змісту довіреності, представник КП «Харківські теплові мережі» Вірютіна О.В. уповноважена засвідчувати копії документів.

Частинами 1, 3 ст.58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (ч. 4 ст.58 ЦПК України).

Відповідно до п.18 ч.1 розд.XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до ГПУ України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII.

02.06.2016 за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено п.11, який передбачає, що представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції з 01.01.2018; у судах першої інстанції з 01.01.2019 (абзац перший пункту 11). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020 (абзац другий пункту 11).

Пунктом 11 розд.XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що «з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

При тому, суд зазначає, що як вбачається із статуту КП «ХТМ» (нова редакція), затвердженого 10.11.2023 заступником директора Департаменту- начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради О. Кравченко, погодженого директором Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради І.С. Кузнєцовим, який розміщений на офіційному сайті КП «ХТМ» https://hts.kharkov.ua/ustav.php, https://hts.kharkov.ua/docs/ustav_2023_11.pdf, що КП «ХТМ» має статус юридичної особи відповідно до чинного законодавства України, має самостійний баланс, власні основні та оборотні кошти, рахунки в установах банків, круглу печатку та кутовий штампи зі своїм найменуванням, інші реквізити.

Пунктом 5.2 Розділу 5 «Права та обов`язки підприємства. Самопредставництво.» передбачено, що підприємство забезпечує участь у судових справах через працівників юридичної служби, юрисконсультів районних філій, в порядку самопредставництва, при розгляді судами справ за участю Підприємства.

Згідно пункту 5.2.4 Статуту, представництво працівниками юридичної служби та юрисконсультами районних філій в судах може здійснюватися на підставі довіреності.

У пункті 5.2.5 Статуту передбачено, що працівники юридичної служби та юрисконсульти районних філій беруть участь у судових справах, від імені Підприємства з усіх питань, які стосуються його діяльності.

Отже відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи КП «ХТМ» на засадах самопредставницва (крім керівника) передбачені Статутом КП «ХТМ» за листопад 2023 року. Цей Статут є офіційним та достатнім підтвердженням наявності у провідного юрисконсульта Київської філії Комунального підприємства «Харківська теплові мережі» Вірютіної О.В. повноважень діяти в порядку самопредставництва від юридичної особи КП «ХТМ».

Суд звертає увагу на приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України, за змістом яких юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п.5.2, 5.2.4, 5.2.5 Розділу 5 Статуту КП «ХТМ» провідний юрисконсульт Київської філії Комунального підприємства «Харківська теплові мережі» Вірютіна О.В. діє від імені підприємства в межах, встановлених чинним законодавством та Статутом КП «ХТМ».

З огляду на вищевикладене, суд не приймає вищезазначені доводи відповідача-1 про відсутність належних повноважень представника позивача.

Підстави для закриття провадження, передбачені ч.1 ст.255 ЦПК України відсутні.

Таким чином клопотання відповідача-1 про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача-1 про те, що наданий КП Харківські теплові мережі розрахунок заборгованості не є доказом за відсутності первинних документів на підтвердження розміру заборгованості, судом не приймаються з огляду на таке.

Розрахунок суми боргу або переплат сформований програмним забезпеченням в автоматичному режимі, на підставі наявних об`єктивних даних, що формуються за звітній період у відповідності з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, а тому наведені у ньому дані є обґрунтованими та належним чином підтвердженими.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальному кодексі не визначені.

Водночас, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Предметом позовної заяви у справі №520/4111/26, провадження №П/520/5388/26 є визнання протиправними дій КП «ХТМ», що полягають у ненаданні повної та достовірної інформації за запитами від 05.01.2025 (вих.№ 1/2025), 17.01.2025 (вих.№2/25) та від 17.08.2025 (вих.№ 6/25); визнання протиправною бездіяльність КП «ХТМ», що виразилась у ненаданні копій запитуваних документів, наданні відповідей не по суті, посилання на веб-сайт замість надання документів, ненаданні первинних бухгалтерських документів; зобов`язання КП «ХТМ» надати у строк, встановлений судом, завірених належним чином та читабельних копій документів запитуваних у запитах №1/2025, №2/25 та №6/25, у повному обсязі.

Предметом спору у справі №953/11815/24, провадження 2/953/142/26 є стягнення заборгованості.

Таким чином, справи №520/4111/26, №953/11815/24 не мають тісного матеріально-правового зв`язку, а тому, підстави для зупинення провадження відсутні.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Враховуючи неявку до судового засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - задовольнити.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.11.2017 по 31.01.2019 в сумі 14 321 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять одна) грн., - по 7 160 (сім тисяч сто шістдесят) грн. 50 коп. з кожної.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 в сумі 29 629 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 94 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн., - по 1 514 (одна тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119; 61005, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд.11.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 01.06.2026.

Суддя Н.В. Єфіменко