Ухвала суду № 137005862, 21.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13466/25

н/п 2/953/3699/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

установив:

16.12.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 191 200 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 року, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2025 року позовну заяву судом було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 23.02.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовлено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором № 1979938 про надання споживчого кредиту від 25.12.2024 року в розмірі 171 200 грн., судовий збір в розмірі 2 169,02 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

30.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2026 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заяву ОСОБА_1 було задоволено, заочне рішення суду скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

21.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про зупинення провадження у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

На обґрунтування заяви представник відповідача адвокат Лисенко А.О. зазначає, що з червня 2024 року відповідач по справі ОСОБА_1 , призваний на військову службу за мобілізацією та на даний час перебуває у складі Збройних Сил України.

Зазначене підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2026 року вих. № 2350 про те, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.06.2024 року № 600, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .

Доказами того, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан є довідка форми №5 начальника штабу заступника командира ВЧ НОМЕР_1 про перебування на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 з 30.08.2025 року; копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 16.06.1990 року; копія службового посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 08.11.2025 року.

В заяві представник відповідача адвокат Лисенко А.О. в обгрунтування своїх вимог посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, чітке волевиявлення відповідача Григор`єва О.В. щодо необхідності та доцільності зупинення провадження у справі № 953/13466/25 на підставі положень п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду письмові пояснення-заперечення: клопотання не містить належного обгрунтування та не підтверджує наявності обставин, передбачених п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

21.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка А.О., в якій він зазначає, що з огляду на об`єктивні обставини та правові підстави, вважає можливим та доцільним застосування положень п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку з чим просить зупинити провадження у справі № 953/13466/25 (н/п 2/953/3699/26) за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов такого висновку. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.

Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, статтями 251-252ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

У пункті 2 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, положення статті 251 ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, відповідними Указами Президента України, які затверджені у встановленому порядку постановами Вреховної Ради України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного клопотання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2026 року вих. № 2350 про те, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.06.2024 року № 600, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .

Доказами того, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан є довідка форми №5 начальника штабу заступника командира ВЧ НОМЕР_1 про перебування на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 з 30.08.2025 року; копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 16.06.1990 року; копія службового посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 08.11.2025 року.

Процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14.12.2022 №757/52540/16-ц та від 17.01.2023 №501/1699/17.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22 провадження № 14-74цс25 від 12.11.2025 з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом положень п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона у справі або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Враховуючи наведене, а також надану відповідачем інформацію, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, оскільки проходить військову службу у військовій частині, яка входить у загальну структуру Збройних Сил України.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять чітку інформацію про перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, а відтак, залучення його до виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, у зв`язку із повномасштабним вторгненням та збройною агресією російської федерації, суд приходить до висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст.ст. 251-253 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка А.О. про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі № 953/13466/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Київський районний суд м. Харкова про припинення його перебування у складі Збройних Сил України - в разі такого припинення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Шаренко С.Л.