Рішення № 137005231, 01.06.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

справа №559/4476/25

провадження № 2/566/315/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 червня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі : головуючого судді Лободзінського А.С.

за участю скретаря судового засідання Драган Л.М.,

розглянувши, в заочному порядку, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом АТ "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

АТ "ТАСКОМБАНК" ( далі Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених вимог Банк зазначив, що ОСОБА_1 підписала з АТ "ТАСКОМБАНК" кредитний договір (далі - Позивач, Банк) з метою отримання кредиту, уклала кредитний договір № 3205914195, відповідно до умов якого на умовах платності, строковості та поворотності, отримала кредит у сумі 33 600 гривень.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, видавши відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач не погасила кредит перед банком в обсязі та на умовах визначених кредитним договором, внаслідок чого загальна заборгованість відповідача перед Банком, станом на 15.12.2025, склала 58 356,74 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 29 578,84 грн; заборгованості по річним процентам за прострочення кредиту - 5 368,15 грн; заборгованість по щомісячним процентам - 23 409,75 грн.

Ухвалою Млинівського районного суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. (а.с.3)

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином шляхом вручення судової повістки та через оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України». (а.с.35-39) Відповідач, будучи належним чином повідомленою про строк подання відзиву, у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк для подання відзиву на позовну заяву, відзив до суду не подала, тому розгляд справи судом проведено за наявними у справі матеріалами.

Судом, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 30.08.2022 ОСОБА_1 уклала з АТ "ТАКСОМБАНК" кредитний договір № 3205914195, відповідно до якого отримала кредит в сумі 33 600 гривень на строк 48 місяців зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 3,50 % на місяць; процентів за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту та процентів від простроченої суми боргу за договором у розмірі 10,99 % на рік.

Як видно з наведеного у позовній заяві розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість за кредитом становить 58 356,74 гривень, з яких: 29 578,84 грн. заборгованість за тілом кредиту; заборгованості по річним процентам за прострочення кредиту - 5 368,15 грн.; заборгованість по щомісячним процентам - 23 409,75 грн..

Відповідно до частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом першим глави 71 ЦК України регулюються правовідносини позики.

Статтею 1046 Кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Однак, всупереч вищезазначеним положенням закону, свого обов`язку по поверненню використаних кредитних коштів, відсотків за їх користування та комісії, у строки, на умовах та в розмірах, передбачених Кредитним договором, ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї перед банком утворилась вищевказана заборгованість на загальну суму 58 356,74 грн..

Розглядаючи обгрунтованість вказаного розрахунку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, сума заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими відсотками за користування кредитом у розмірі 3,5% на місяць в розмірі 23 409,75 грн. узгоджується зі строком кредитування (правомірне користування) та розміром відсоткової ставки, зазначеної в Договорі. Таким чином, нарахована заборгованість зі сплати суми тіла кредиту ( 29578,84 грн.) та відсотків за правомірне користування ним ( 23 409,75 грн.) є обгрунтованою, оскільки передбачена умовами Договору, а відтак підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахованої заборгованості по відсотках у розмірі 10,99% на рік на суму простроченої заборгованості по кредиту ( 5 368,15 грн) суд відмічає наступне. Зазначений вид відсотків по своїй суті є відсотками за прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 1.2. Кредитного договору) і відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника перед кредитором у розмірі тих відсотків, які передбачені умовами договору. (а.с. 8)

Відповідно до п.18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що обов`язок ОСОБА_1 по поверненню кредиту та нарахованих відсотків за його користування, знайшов своє підтвердження частково в обсязі заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотків за його правомірне використання. У частині нарахованих відсотків за неправомірне користування кредитними коштами, слід відмовити на підставі п.18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 52 988,59 гривень, що складається із суми тіла кредиту ( 29578,84 грн.) та відсотків за правомірне користування ним ( 23 409,75 грн.).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 512, 516, 526, 536, 612 ,625, 1046 ЦК України керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (ЄДРПОУ 09806443, юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором № 3205914195 в розмірі 52 988 / п`тдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім / гривень 59 копійок, що складається із суми заборгованості по тілу кредиту - 29578 /двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім / гривень 84 копійки та відсотків за правомірне користування кредитом - 23 409 / двадцять три тисячі чотириста дев`ять / гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (ЄДРПОУ 09806443, юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30) сплачений судовий збір в розмірі 2200 ( дві тисячі двісті ) гривень 11 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може також бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.С. Лободзінський