Рішення № 137005001, 01.06.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/326/26

Провадження №2/547/404/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" Ю.О.Ткаченко,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (далі ТОВ "Деал Фінанс Груп") звернулося до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів за двома кредитними договорами: договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71666979 від 06.07.2025, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (далі ТОВ "1 БАНК") та ОСОБА_1 про тримання кредиту в розмірі 11000,00 грн, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 20858,20 грн з яких: 10010,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 3993,00 грн заборгованість за процентами, 1650,00 грн заборгованість за комісією та 5205,20 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Та за договором кредитної лінії (Надійний) № 8117761 від 05.08.2025 укладеним між ТОВ "1 БАНК" та ОСОБА_1 про тримання кредиту в розмірі 2000,00 грн, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8074,00 грн з яких: 2000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн заборгованість за процентами, 345,00 грн заборгованість за комісією та 4000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

Позивач набув право вимоги за вказаними кредитними договорами на підставі Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 01.06.2026 о 14:15 год.; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення судового повідомлення і копії ухвали суду від 01.05.2026; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" № 0505585819136 від 30.03.2026 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо.

Відповідач повідомлений про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, судове повідомлення повернуто до суду 12.05.2026 з відміткою АТ "Укрпошта" "08.05.2026 адресат відсутній", що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПКУ України є належним врученням відповідачеві судової повістки (а.с. 67, 70, 74-75).

01.06.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, про яке повідомлений належним чином. Просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 4, 76).

01.06.2026 відповідач у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомляв, не подавав будь-яких заяв, клопотань тощо.

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких інших документів у справі.

Ураховуючи зазначені обставини суд, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, 01.06.2026 ухвалив здійснити заочний розгляд справи за відсутності представника позивача та за відсутності відповідача.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши матеріали справи і надані до суду дані і докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

06.07.2025 між ТОВ "1 БАНК" як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71666979 згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 11000,00 грн строком на 30 днів. Процентна ставка /день 0,300% (фіксована). Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1650,00 грн). Дата надання кредиту 06.07.2025. Дата повернення кредиту (останній день) 04.08.2025. Денна процентна ставка 0,800%. Проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% в день. Пеня 4% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1399,08%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 13640,00 грн. Загальні витрати за кредитом 2640,00 грн. Розрахунок денної процентної ставки здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору:2640,00 грн)/(Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту):11000,00 грн)/(строк дії договору:30 днів)х100%=0,800% в день. Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначені в додатку № 1 до цього Договору.

04.08.2025 між ТОВ "1 БАНК" і відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15495072 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71666979 від 06.07.2025; строк кредитування на 30 днів збільшився до 60 днів. Дата повернення кредиту (останній день) 03.09.2025. Денна процентна ставка 1,00% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1316,40%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 16643,00 грн. Загальні витрати за кредитом 5643,00 грн Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору та Додаткової угоди, здійснюється за наступною методикою: (3300,00 грн/11000,00 грн)/30 днів х 100%=1,00% відсотків в день. Продовження строку кредитування відбувається зі зміною умов попередньо укладеного Договору в бік погіршення для Позичальника. Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 990,00 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 0,00 грн в розрахунок погашення частини заборгованості за договором. Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначені в додатку № 1 до цього Договору (а.с. 13-20, 21, 22, 23).

Вказаний договір, додаток № 1 до нього та додаткова угода і додаток № 1 до неї підписані електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 06.07.2025 21:59:57 57453 та 04.08.2025 22:10:41 16355 (а.с. 24).

Також, між ТОВ "1 БАНК" як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8117761 від 05.08.2025 згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 2000,00 грн строком на 360 днів. Розмір першого обов`язкового платежу 915,00 грн. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом розраховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язково платежу 03.09.2025. Тип кредиту не відновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн). Дата надання кредиту 05.08.2025. Дата повернення кредиту 30.07.2026. Процента ставка 0,95% день (фіксована). Орієнтовна загальна вартість кредиту 9185,00 грн. Неустойка 100,00 грн день. Загальні витрати за кредитом 7185,00 грн. Позичальник у строк до дати сплати Першого обов`язково платежу, визначеного п.п.2.2.5 п. 2.2 Договору, але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати Першого обов`язкового платежу визначеного п.п.2.2.5 п.2.2 Договору, сплатить Комісію та Проценти за користування кредитом у сумі, не менше ніж 601,50 грн, у такому випадку позичальнику надається можливість сплачувати проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2 Договору, та становить 0,428% на день протягом перших 30 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73%. Денна процента ставка 0,998%. Розрахунок денної процентної ставки за методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору:7185,00 грн)/(Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту):2000,00 грн)/(строк дії договору: 360 днів)х100%=0,998 відсотків в день. Максимальний кредитний ліміт 2000,00 грн. В дату повернення кредиту позичальник має повернути кредитодавцю 9185,00 грн (а.с. 27-34).

Вказаний договір та додаток № 1 до нього підписані електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 05.08.2025 21:01:52 537623 (а.с. 35).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Відтак суд робить висновок про належне укладення двох кредитних договорів про отримання відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ "1 БАНК" на суму 11000,00 грн та 2000,00 грн кредитних коштів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

Згідно інформаційної довідки ТОВ "Европейська Платіжна Система", яке є небанківським надавачем платіжних послуг, від 06.01.2026 № КД-000022490 06.07.2025 на ім`я ОСОБА_2 ЕПЗ номер НОМЕР_1 було перераховано кредит у сумі 11000,00 грн (а.с. 24-25).

Згідно інформаційної довідки ТОВ "Европейська Платіжна Система", яке є небанківським надавачем платіжних послуг, від 31.12.2025 № КД-000019988 05.08.2025 на ім`я ОСОБА_2 ЕПЗ номер НОМЕР_1 було перераховано кредит у сумі 2000,00 грн (а.с. 35-36).

АТ КБ "ПриватБанк" листом від 21.05.2026 підтвердив отримання на карту ОСОБА_1 № 5168752097820230 грошового переказу 06.07.2025 у сумі 11000,00 грн (а.с. 81).

Отже ТОВ "1 БАНК" належним чином виконав своє договірне зобов`язання із надання кредитів відповідачеві ОСОБА_1 .

16.09.2025 між ТОВ "1 БАНК" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено Договору факторингу № 16/09/25 відповідно до якого ТОВ "1 БАНК" відступило ТОВ "Деал Фінанс Груп" прийняло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за вказаними кредитними договорами (а.с. 37-49).

Заборгованість відповідача за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71666979 від 06.07.2025 не погашена і складає 20858,20 грн з яких: 10010,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 3993,00 грн заборгованість за процентами, 1650,00 грн заборгованість за комісією та 5205,20 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування. На це вказує складений ТОВ "1 БАНК" розрахунок (а.с. 26).

Заборгованість відповідача за договором кредитної лінії (Надійний) № 8117761 від 05.08.2025 не погашена і складає 8074,00 грн з яких: 2000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн заборгованість за процентами, 345,00 грн заборгованість за комісією та 4000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою. На це вказує складений ТОВ "1 БАНК" розрахунок (а.с. 57).

Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).

Отже позивач ТОВ "Деал Фінанс Груп" правомірно набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаними двома кредитними договорами.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку.

Щодо неустойки

Стосовно стягнення з відповідача 4000,00 грн пені, суд зазначає що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 4 ЦК основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Вказаний позивачем Закон України "Про споживче кредитування" не зазнав змін порівняно із вказаними положеннями ст. 4 і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Тому суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення 4000,00 грн неустойки (пені) оскільки позивач, а так само як і первинний кредитодавець, мав її списати в силу зазначеного припису закону.

Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором № 71666979 від 06.07.2025; він має вказаний борг перед позивачем у сумі 20858,20 грн; а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими. Суд задовольняє їх повністю.

За кредитним договором № 8117761 від 05.08.2025 суд відмовляє у стягненні неустойки у сумі 4000,00 грн та стягує з відповідача на користь позивача повністю тіло кредиту 2000,00 грн, повністю проценти 1729,00 грн, повністю комісію 345,00 грн, а всього суд стягує з відповідача на користь позивача 4074,00 грн (2000,00 + 1729,00 + 345,00).

Щодо витрат зі сплати судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Відтак суд покладає на відповідача 2294,31 грн витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог ((2662,40 ? 28932,20 (20858,20 + 4074,00)) (а.с. 62, 64).

Щодо витрат на правничу допомогу

Згідно договору про надання правничої допомоги № 22-08/25 ДІЛ від 22.08.2025, ордера на надання правничої допомоги від 03.09.2025 правничу допомогу позивачеві ТОВ "Деал Фінанс Груп" надавав адвокат Ю.О.Ткаченко. Згідно витягу з акту № 6-ДІЛ наданих послуг правничої допомоги від 08.01.2026, надано послуги з комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами ОСОБА_1 , на суму 4500,00 грн (а.с. 50-56).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, не співмірністю витрат на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн з ціною позову 28932,20 грн, розмірами отриманих кредитів, частковим задоволенням позовних вимог, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача із 4500,00 грн до 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за кредитним договором № 71666979 від 06.07.2025 у загальній сумі 20858,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за кредитним договором № 8117761 від 05.08.2025 у загальній сумі 4074,00 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 8074,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" 2294,31 грн витрат зі сплати судового збору.

Зменшити 4500,00 грн витрат на оплату правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3; ідентифікаційний код 44280974).

Відповідач ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 01.06.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО