Ухвала суду № 137003952, 20.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3104/26

Номер провадження 1-кс/404/1403/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду скаргу представника скаржника ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025121130000416 за ч. 1 ст. 129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з скаргою в якій просить скасувати постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025121130000416 за ч. 1 ст. 129 КК України.

Підставою для скасування постанови представник скаржника вказує неповноту і передчасність, оскільки дізнавачем не були проведені всі необхідні слідчі дії, а також не проведено об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, дізнавачем не надано оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Враховуючи вищевикладене, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12025121130000416.

Представник та скаржник в судове засідання не з`явилися. Скаржниця надала заяву про розгляд скарги без її участі. Вимоги скарги підтримає та просить їх задовольнити. Вважає, що досудове розслідування проведене не в повному обсязі.

Прокурор і дізнавач в судове засідання не з`явилися. Дізнавач надав заяву про розгляд скарги без його участі.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12025121130000416, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебували матеріали кримінального провадження №12025121130000416 від 24.06.2025 року за ч. 1 ст. 129 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені на підставі рапорту дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025121130000367 від 07.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що протягом 2023-2024 року ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погрожували їй фізичною розправою.

Сектором дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121130000416, за результатом якого 31.07.2025 року постановою дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

На обґрунтування постанови про закриття кримінального провадження дізнавачем зазначено, що під час досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_4 , а також отримано пояснення від ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що 15.03.2023 року заселилась до квартири, яка належить ОСОБА_6 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виїхала 10.11.2024 року. За цей час ОСОБА_6 погрожувала їй вчиненням злочинних дій своїми родичами відносно неї, заселенням до неї наркоманів та нецензурно виражалась в її бік. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 ображали її нецензурною лайкою, погрожували привести в квартиру наркоманів та собаку ОСОБА_7 , намагались винести її речі, отримані як гуманітарну допомогу, оскільки вона є ВПО. Вбивством не погрожували, але від них можна очікувати, що завгодно.

З пояснень ОСОБА_6 встановлено, що 15.03.2023 року вона підписала з ОСОБА_4 договір оренди квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії договору закінчився 15.01.2024 року, проте ОСОБА_4 відмовилась виїжджати з квартири, через що у ОСОБА_6 був відсутній доступ до належної їй квартири. Між ними дійсно виникали словесні конфлікти, але будь-яких погроз не було, конфлікти стосувались лише виказувань про виселення з квартири та будь-якими діями не супроводжувались. Вбивством ніхто не погрожував та нецензурною лайкою ніхто нікого не ображав, майно ОСОБА_4 ніхто не чіпав. На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_6 надано копію договору оренди.

Аналогічні пояснення під час досудового розслідування надав ОСОБА_6 .

Крім того, по тексту постанови зазначено, що зазначені погрози не містять ознак погрози вбивством у розумінні ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки вони не є конкретними, безпосередніми та спрямованими саме на позбавлення життя потерпілої. Повідомлення про те, що родичі будуть вчиняти проти неї якісь злочинні дії, а також про можливість приведення до квартири собаки та осіб, які вживають наркотичні засоби, не свідчать про наявність реальної погрози вбивством.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем постанови. Зокрема, якщо дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки дізнавача щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, дізнавач зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку і забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають.

Скаржник на обґрунтування скарги зазначав, що рішення про закриття кримінального провадження дізнавачем прийнято необґрунтовано та незаконно, оскільки досудове розслідування проведено не в повному обсязі, зокрема не було здійснено доступ до речей та документів щодо отримання ОСОБА_6 від держави 450 грн. та не проведення одночасного допиту.

Виходячи з положень ст. 129 КК України, передбачається відповідальність тільки за погрозу вбивством. Проте, виражена ззовні погроза вбивством визнається злочином лише тоді, коли були реальні підстави побоюватися її здійснення.

Погроза вбивством є найнебезпечнішим видом психічного насильства. Вона може бути словесною, усною (віч-на-віч), письмовою (листом, телеграмою), виражатися у формі жестів, демонстрації зброї, тобто різними діями, які переконливо вказують на намір винного, а також може бути передана через третіх осіб. Погрожуючи особі, винний викликає у неї почуття тривоги, неспокою, порушується її звичний спосіб життя.

Тобто, обов`язковою ознакою складу злочину є реальність погрози вбивством, якою вона буває у всіх випадках, коли потерпілий має підстави боятися її виконання, тобто, потерпілий має сприймати її такою, що може здійснитися, у кожному окремому випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

При визначенні реальності погрози вбивством слід враховувати як суб`єктивні так і об`єктивні критерії, зокрема, з`ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її встановлення, особу винного, характер попередніх відносин між винним і потерпілим. Ознаки об`єктивної сторони погрози вбивством полягають у висловленні погрози позбавленням особи життя за наявності реальних підстав побоюватися здійснення такої погрози.

Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які в кожному випадку є різними. Для визначення реальності погрози значення має з`ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх стосунків між винним і потерпілим тощо. Також, має значення сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими особами.

Закриваючи кримінальне провадження дізнавачем були враховані обставини за яких виник конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_6 , також встановлено, що словесні конфлікти, які між ними виникли не містили погроз вбивством та не супроводжувались будь-якими активними діями, які потерпіла могла б сприйняти як погрозу вбивством.

У ході досудового розслідування, вказаного кримінального провадження, був проведений увесь комплекс слідчих дій, направлених на встановлення істини у справі, сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів не дає підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Під час розгляду скарги встановлено, що дізнавачем, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 КПК України всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини кримінального провадження, був наданий аналіз отриманих документів, встановленим обставинам, проведемо достатній обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, вірно надано правову оцінку зібраним доказам.

Наведені обставини свідчать про повноту дослідження всіх обставин кримінального провадження та вжиття дізнавачем передбачених законом заходів для забезпечення ефективного досудового розслідування.

Щодо посилань скаржника, що дізнавач не здійснивши доступ до речей та документів щодо отримання від держави 450 грн. та не провівши одночасного допиту закрила кримінальне провадження, необхідно зазначити, що під час розслідування даного кримінального провадження дізнавач вичерпав існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а відтак провів всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі та процесуальні дії. Питання щодо отримання від держави 450 грн. за поселення ВПО взагалі не мало розглядатись під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки було неодноразово розглянуто в рамках ЄО, зареєстрованих під час неодноразових звернень потерпілої до поліції, про що останню було належним чином повідомлено. Тобто, аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова дізнавача відповідає вимогам ст. 110 КПК України, твердження скаржника про однобічність розслідування, про відсутність у оскаржуваній постанові дізнавача мотивів прийняття постанови є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах кримінально процесуального законодавства України. Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі не наведено достатніх даних, які безумовно свідчать про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого остаточного процесуального рішення.

Таким чином, скарга представника скаржника ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025121130000416 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені скарги представника скаржника ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025121130000416 за ч. 1 ст. 129 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1