Рішення № 137003819, 01.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/661/26

381/5949/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025, вказану справу розподілено судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П.

У поданому до суду позові на обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що 25.11.2022 між сторонами укладений шлюб. У цьому шлюбі у них народилась дитина, яка наразі є неповнолітньою. Спочатку між подружжям існували добрі стосунки, однак з часом вони значно погіршились через несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя. Відповідач систематично влаштовує конфлікти, допускає нецензурні висловлювання та негідну поведінку, зловживає алкоголем, що змушувало позивача звертатися до поліції. При цьому він на зауваження не реагує.

Позивач зазначає, що вона неодноразово намагалася налагодити сімейні відносини, однак це не дало результатів. Конфлікти негативно впливають на неповнолітню дитину. Між сторонами втрачені почуття любові, поваги та взаєморозуміння, спільне господарство не ведеться, шлюб існує формально, відповідач періодично не проживає вдома.

Позивач вважає, що сім`я фактично розпалася, примирення неможливе, а подальше спільне життя суперечить інтересам як позивача, так і дитини. Надання строку на примирення вважає недоцільним, оскільки попередні спроби примирення результатів не дали.

У зв`язку із цим позивач просить суд розірвати шлюб у судовому порядку.

З метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача суд звернувся із запитом до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області.

05.11.2025 Кожанська селищна рада Фастівського району Київської області повідомила, що відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно ОСОБА_2 відсутні.

Крім цього, зміст відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 2001520 від 12.11.2025 свідчить про відсутність інформації про відповідача як про внутрішньо переміщену особу.

12.11.2025 суд звернувся з ухвалою до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області з метою надання відомостей стосовно ОСОБА_2

05.12.2025 до суду надійшло повідомлення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, відповідно до змісту якого зазначено про відсутність інформації про фактичне місце проживання/реєстрацію та інші дані ОСОБА_2

10.12.2025 для повного та всебічного з`ясування обставин справи суд звернувся з запитом до Фастівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання відомостей про наявність чи відсутність в архіві Фастівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копії актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.12.2025 Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив про відсутність в архіві відділу актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 22 грудня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу за адресою його реєстрації.

Фастівський міськрайонний суд Київської області з метою забезпечення принципів гласності та змагальності сторін листом від 23 грудня 2026 року надіслав на адресу Міністерства оборони України копію позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження від 23.12.2026 року для вручення відповідачу ОСОБА_2 із зобов`язанням надати до суду належні докази на підтвердження такого вручення.

11.03.2026 та 01.04.2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області повторно та втретє направив лист від 22.12.2026 року на адресу Міністерства оборони України.

22 квітня 2026 року до суду надійшов лист Міністерства оборони України № 116/2/1/25502 від 04.04.2026, згідно зі змістом якого, відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30 березня 2026 року призваний до військової частини НОМЕР_1 14.02.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, 22 квітня 2026 року до суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_3 № 1/38/3329 від 08.04.2026, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.02.2025 по 01.03.2025 року. Проте, 02.03.2025 року молодший сержант ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину та наразі його місцезнаходження невідоме.

Водночас, відповідач ухвалу судді від 22 грудня 2025 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Також суд здійснив виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Оскільки суд призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду судове засідання не проводиться.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справи, суд установив таке.

Позивач та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 листопада 2022 року, актовий запис № 638. Вказана обставина підтверджується відомостями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

Від цього шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина підтверджується відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 9).

Згідно з довідкою Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також суд встановив, що шлюб між сторонами у справі носить формальний характер, сім`я розпалася, сторони не підтримують подружні стосунки, не ведуть спільне господарство, подальше спільне життя суперечить інтересам подружжя.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

Оскільки суд встановив, що сторони не підтримують шлюбні стосунки, позивач заперечує проти подальшого збереження шлюбу, беручи до уваги те, що сім`я у розумінні ч. 2 ст. 3 СК України фактично припинила своє існування, суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому наявні правові підстави для розірвання шлюбу та задоволення позову.

Згідно із частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням результату вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 листопада 2022 року Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 листопада 2022 року, актовий запис № 638.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складене 01.06.2026.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК