Рішення № 137003654, 01.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1473/26

Провадження № 2/373/1421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого - судді Опанасюка І.О.,

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 373/1473/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Виклад та обґрунтування позовних вимог та заперечень викладених у відзиві.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №6571961 укладеного 16.08.2025 в розмірі 26 635,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту (основним боргом) в розмірі 7 000,00 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 5 985,00 гривень та заборгованість за пенею/неустойкою в розмірі 13 650,00 грн.

Також просить стягнути понесені судові витрати які складаються із судового збору в розмірі 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 гривень

Посилається на те, що 16 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання коштів у кредит

№6571961, за умовами якого позикодавець надав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 7000 грн 00 коп. строком на 360 днів ( з 16.08.2025 по 10.08.2026 р.) із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, також умовами договору передбачена комісія за надання

кредиту, яка складає 17,25% від суми наданого Кредиту, а також у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, умовами кредитного договору передбачена неустойка в розмірі 350,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 013826, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку

визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при цьому відповідно до вимог зазначеного Закону, товариством була проведена ідентифікація відповідача за посередництвом системи BankID НБУ.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6571961 від 16.08.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідачем були здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають 4842 грн 60 коп.

25 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» був укладений Договір факторингу № 25/02/26, за яким право вимоги за Договором кредиту № 6571961 від 16.08.2025 року перейшло до позивача.

Позивачем, як новим кредитором, заявлена до стягнення заборгованість за кредитним договором, яка на дату відступлення права вимоги становить 26 635,00 грн і складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 гривень, заборгованості за відсотками - 5 985,00 гривень та заборгованість за пенею/неустойкою - 13 650,00 грн. Також заявлені до стягнення судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

В поданому відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначила що не заперечує факту укладення кредитного договору, але не погоджується із розміром заборгованості яка зазначена в позовній заяві, вважає відсотки, пеню та штрафні санкції завищеними та такими що не відповідають принципам розумності, справедливості та добросовісності. Вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є не детальним та не підтверджує наявність саме такого боргу. Просить суд відмовити в задоволенні позову, або зменшити розмір відсотків, пені та штрафних санкції до справедливого рівня. Додатково відповідач вказує що не відмовляється від виконання зобов`язань за кредитним договором та не має наміру уникати погашення заборгованості, однак її фінансові можливості не дозволяють їй сплатити всю суму одразу, тому вона сплачувала та буде в подальшому сплачувати заборгованість за кредитом частинами в посильному для неї розмірі. Просить суд перевірити правильність нарахування заборгованості, яка заявлена позивачем, та за наявності законних підстав зменшити її розмір.

Рух справи та процесуальні рішення ухвалені в ході розгляду справи.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року, після виконання судом вимог ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК, було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите провадження по даній справі. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками.

04.05.2026 від позивача до суду надійшла заява (відзив на позов) в якій вона висловила непогодження із розміром заборгованості та просила надати їй час для підготовки детальних заперечень.

Ухвалою суду 04 травня 2026 року судом була звернута увага відповідача що встановлений ухвало ю від 30.04.2026 року термін на подання відзиву не сплинув, та підстав для його продовження не вбачається, одночасно із цим було вирішено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та проведенням судового засідання, яке призначене на 09:00 год 01.06.2026. Сторонам запропоновано подати додаткові пояснення у справі. Явку сторін визнано обов`язковою.

11.05.2026 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення в яких вона підтверджує факт отримання кредитних коштів та намір сплачувати заборгованість. Просить суд справу слухати за її відсутності. При ухваленні рішення перевірити правильність нарахування відсотків.

Представник позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні після оголошення судом змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , вказав, що з урахуванням позиції відповідачки про готовність сплачувати кредит та визнання нею фактичних обставин, з урахуванням, того що вона вказує про відсутність роботи та скрутний матеріальний стан, відмовився від частини позовних вимог про стягнення пені/неустойки в розмірі 13 650.00 гривень.

Просив оголосити в судовому засіданні перерву, для надання йому можливості подати суду письмове клопотання.

Перерва в судовому засіданні була оголошена до 14:00 год 01.06.2026.

Обставини встановлені судом.

16.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , був укладений Договір кредитної лінії №6571961.

Договір був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 013826.

Суду надано довідку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про порядок дій позичальника - ОСОБА_1 в ІТС, яка підтверджує отримання клієнтом - ОСОБА_1 01.04.2025 18:37:51 одноразового ідентифікатора 013826, який введено позичальником (відправлено товариству) 04.07.2023 о 17:16:08.

Договір укладений у формі електронного документа.

Виходячи із п. 2.1.1. Договору, даний договір є споживчим.

В договорі про відкриття кредитної лінії погоджені його суттєві умови.

Пунктами 2.2.1. та 2.2.2. Договору узгоджено суму кредиту 7000.00 гривень та строк кредитування/Строк договору 360 днів.

Пунктом 2.2.8. Договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми наданого Кредиту.

Проценти за користування кредитом передбачені Договором у фіксованому розмірі за ставкою 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту (п. 2.2.8. Договору) починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання

Кредиту (п. 6.1. Договору).

На підтвердження факту перерахування на карту відповідача кредитних коштів в розмірі 7000 грн 00 коп. представником позивача подано довідку ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000041695 від 03 березня 2026 року, з якої вбачається, що відповідно до Договору №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020 року, укладеного між ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ 1 "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", 16.08.2025 року була завершена платіжна операція на суму 7000 грн 00 коп; Отримувач Капітальчук Ірина - ЕПЗ номер НОМЕР_1 ; Номер платежу b6a03ad5-2ca1-4d61-872b-467149bc0f82

Крім того, зазначено, що оскільки компанія здійснює операції у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Також, до позовної заяви додано копії платіжної інструкції про перерахування 16.08.2025 на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів в сумі 7000.00 грн.

Також позивачем додано Витяг з електронного реєстру ліцензій виданих НБУ на здійснення валютних операцій та осіб, яким видано ліцензії на здійснення валютних операцій, відповідно до якого ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» отримало ліцензію на здійснення валютних операцій від 28 квітня 2023 року № 56 та має право на здійснення фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

В підтвердження набуття права вимоги Договором кредиту № 6571961 від 16.08.2025 позивачем надано Договір факторингу № 25/02/26 укладений 25 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Відповідно до копії Реєстру прав вимоги № 2 від 25.02.2026, що є додатком до вищезазначеного договору факторингу, право вимоги за Договором № 6571961 від 16.08.2025 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Сплата за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 р.

згідно з Реєстром прав вимог №2 від 25 лютого 2026 р підтверджена позивачем платіжними інструкціями №579945926.1 від 26.02.2026, №579945969.1 від 09.03.2026 та № 579946011.1 від 20.03.2026

Відповідно до розрахунку наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість відповідача за Договором №6571961 від 16.08.2025, станом на 25.02.2026 становить 26 635,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 гривень, заборгованості за відсотками - 5 985,00 гривень та заборгованість за пенею/неустойкою - 13 650,00 грн.

З наведеного розрахунку заборгованості також убачається, що відповідачем були проведені сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором №6571961 від 16.08.2025, а саме:13.09.225 в сумі 771.40 грн та 2364.60 грн; 15.10.2025 в сумі 2411.50 грн та 66.50 грн, а всього на суму 5614 гривень 00 копійок.

Норми права, які застосовує суд.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).

Таким чином, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.

Оцінюючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом переправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом переправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом переправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є платіжна інструкція платника та повідомлення надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.

Висновки суду.

Предметом доказування усправах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

Кредит отриманий ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025 є споживчим, що підтверджено у пункті 2.1.1. Договору.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

В даній справі Договір кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025 підписано позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора 013826.

Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачу через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Суду, з боку позивача, це передбачено у нормі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію», надано докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатору, його направлення саме ОСОБА_1 на підтвердження пропозиції щодо укладення договору у формі електронного правочину та його отримання і використання саме відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) при підписанні електронного договору одноразовим ідентифікатором від його імені.

Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми, а укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Під час укладення Договору №6571961 від 16.08.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

В той же час, факт укладення кредитного договору (позики) не може бути встановлено судом без встановлення факту перерахування грошових коштів позичальнику. Доказування факту перерахування позикових коштів здійснюється, як правило, за допомогою первинних фінансових документів (чеки, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з банківських рахунків, з яких або на які було перераховано грошові кошти тощо).

Надаючи оцінку доказам, якими позивач підтверджує факт перерахування кредитних коштів позичальнику, а саме: довідці ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000041695 від 03 березня 2026 року, суд зазначає наступне.

Отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір підтверджується за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є розрахункові документи: платіжна інструкція, квитанція (паперова або електронна), касовий чек, а також виписка з банківського рахунку. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.

Довідка довідці ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000041695 від 03 березня 2026 року, не є платіжними інструкціями не містить обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України №75 від 04.07.2018, як-то відомостей про кредитний договір за яким відбувалось перерахування кредитних коштів (чіткого формулювання призначення платежу), не містить даних про особу, якій перераховувались кошти, повних даних, рахунку на який здійснювалось перерахування у форматі IBAN (UA).

Вказані довідки також не є, квитанціями, касовими чеками, виписками з банківського рахунку, оскільки не містять обов`язкових реквізитів передбачених законом, а отже не є доказом передання коштів в межах надання платіжної послуги за Договір кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025, в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Одночасно із цим, якщо особа, схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд задовольняє позов про стягнення боргу за таким кредитним договором.

Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Відповідач схвалив даний правочин своїми наступними здійснив часткову оплату за Договір кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025, а саме відповідачем були проведені сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором №6571961 від 16.08.2025, а саме:13.09.225 в сумі 771.40 грн та 2364.60 грн; 15.10.2025 в сумі 2411.50 грн та 66.50 грн, а всього на суму 5614 гривень 00 копійок.

Вказані обставини, як і факт отримання кредитних коштів не оспорюються відповідачем та визнані в письмових поясненнях.

Отже, сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договір кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Щодо розміру заборгованості яка заявлені позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 гривень, підтверджена матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Проценти за користування кредитом нараховувались відповідно до умов Договір кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025 та в межах строку його дії, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором у відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Заборгованість за процентами в розмірі 5 985,00 гривень, суд вважає обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування ним не виконав, жодного платежу на погашення кредитної заборгованості не вчинював.

Денна ставка за процентом за користування кредитом складає 0.95% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, тобто 66 грн 50 коп. на день. (7000 Х 0,95 / 100).

Проценти нараховані в межах дії Договору за період 90 днів.

Отже, розмір процентів за користування кредитом становить 5 985,00 гривень (66.50Х90), які і будуть стягнуті судом з відповідача.

Щодо стягнення пені/неустойки в розмірі 13650 гривень 00 копійок, то представник позивача в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в цій частині.

У процесі розгляду цивільних справ учасники справи мають права та обов`язки визначені статтею 43 ЦПК України.

Крім того, сторони, якими є позивач і відповідач, мають процесуальні права та обов`язки відповідно до статті 49 ЦПК України.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Статтею 206 ЦПК України врегульовано право позивача відмовитися від позову, а відповідача - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку відмова представника позивача від частини вимог про стягнення неустойки/пені мотивована визнанням з боку відповідача основної вимоги за кредитом та її поясненнями про скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 .

Такі дії представника позивача вочевидь не порушують прав та законних інтересів інших осіб, а тому приймаються судом.

Таким чином, позов підлягає задоволенню із стягненням із відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025 в розмірі 12985 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7000 грн 00 коп. заборгованості за відсотками - 5 985 грн 00 коп

Вирішення судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2662грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання юридичних послуг №25/08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФК «ФІНПРОМ МАРКЕТ», додатком до якого є акт приймання передачі справ та Акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у зявленому розмірі - 4500,00 грн, які підлягають присудженню стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 2662 гривень 40 копійок, про що свідчить платіжна квитанція №579948839.1 від 23.04.2026, які підлягають стягенню з відповідачки на користь позивача в силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором кредитної лінії №6571961 від 16.08.2025 в розмірі 12985 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7000 грн 00 коп. заборгованості за відсотками - 5 985 грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Михайла Стельмаха, буд.9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І. О. Опанасюк