Ухвала суду № 137003452, 19.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10736/24

Провадження № 2/369/1544/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позову без розгляду)

19.05.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/10736/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитро Борисович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бердес Максим Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слінькова Ірина Геннадіївна про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа № 369/10736/24 за вищевказаною позовною заявою.

Позивач та його представник неодноразово викликалися судом.

У судове засідання сторона позивача повторно не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином і від них не надходила заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача-1 ОСОБА_1 - адвокат Правдивий Віталій Іванович надав суду заяву, у якій просив суд залишити позов у даній справі без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що систематична неявка до суду є зловживанням процесуальним правом з боку сторони позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи сторона позивача не з`являється в призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленою про місце, дату, час проведення судових засідань, а саме: 10 березня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу «Судова повістка» до електронного кабінету позивача, від 22 лютого 2026 року та довідкою про доставку електронного документу «Судова повістка» до електронного кабінету представника позивача - Кириченко Ольги Миколаївни, від 22 лютого 2026 року; 19 травня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу «Судова повістка» до електронного кабінету позивача, від 12 березня 2026 року та довідкою про доставку електронного документу «Судова повістка» до електронного кабінету представника позивача - Кириченко Ольги Миколаївни, від 12 березня 2026 року.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Суд зазначає, що позивач ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», як юридична особа, та ОСОБА_5 , як керівник юридичної особи, є користувачами підсистеми «Електронний суд» та отримували повідомлення про дати та час судових засідань в свої зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС.

А відтак, належність повідомлення судом сторони позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Про судові засідання сторона позивача була повідомлений завчасно. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи з повідомленням причини та наданням доказів поважності причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності сторона позивача ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок щодо явки до зали суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що сторона позивача, яка належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явилася до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявами про розгляд справи за їх відсутності не зверталася, їх нез`явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 14, 131, 223, 257, 268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитро Борисович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бердес Максим Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слінькова Ірина Геннадіївна про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності -залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА