Ухвала суду № 137003060, 26.05.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 2/356/111/26

Справа № 367/8864/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

представника позивача Осадчого А. М.

представника відповідача Натальчук В. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в режимі відеоконференції клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказана вище цивільна справа.

13.03.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що станом на дату звернення до суду з даним клопотанням відповідач проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою № 699 від 19.02.2026. Згідно витягу з наказу командира НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України (по стройовій частині) ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та наказом командувача Національної гвардії України від 03.01.2025 № 1 о/с призначений у розпорядження командира НОМЕР_2 бригади з 24.01.2025. Відповідач бажає приймати участь у судових засіданнях, в тому числі, надавати пояснення та аргументи, а тому завершення розгляду справи без його участі є неможливим. Однак відповідач не має змоги приймати безпосередню участь у судових засіданнях по даній справі, оскільки проходження ним військової служби унеможливлює залишення ним військової частини без відповідного наказу командира, а участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції неможлива через обмеження, які діють у військовій частині. З огляду на викладене, просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України на час його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (а.с.128-131).

16.03.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання, в яких представник з наведеними відповідачем доводами не погодився, вказуючи, що до поданого клопотання не додано доказів перебування відповідача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану не є належним або достатнім доказом для застосування . 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, вважає клопотання відповідача безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.189).

Представник позивача в підготовчому засіданні у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача у звязку з тим, що можливе проведення дистанційного судового провадження за участю відповідача, оскільки військовим командуванням погоджено таку можливість.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 128, ч. 5 ст. 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.177,179,184,186).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності належним чином повідомленого відповідача, представленого в судовому засіданні адвокатом, відповідно до положень ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подане клопотання про зупинення провадження у справі, проаналізувавши наведені в ньому доводи та додані документи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17, від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21).

Норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.

Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами. При вирішенні питання про зупинення провадження суд має враховувати думку особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, триває понад чотири роки та на даний час його дію не припинено.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої неодноразово продовжувався Указами Президента у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та яка діє на даний час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Згідно з ч. 3 ст. 6-1 Закону України «Про Національну гвардію України» з введенням воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № N 8-рп/2002, п. 3).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України» від 30.11.2006, заява № 23786/02, п. 51).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно вимог статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що наказом командира НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.01.2025 № 20 дск, військовослужбовець ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та наказом командувача Національної гвардії України від 03.01.2025 № 1 о/с призначений у розпорядження командира НОМЕР_2 бригади з 24.01.2025 (а.с.132).

Згідно з довідкою № 699 від 19.02.2026, відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.133).

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, відповідач заявив про своє бажання приймати участь у судових засіданнях в даній справі, в тому числі, надавати пояснення та аргументи.

Разом з тим, згідно відповіді Головного управління Національної гвардії України за вх. № ЕП-710 від 15.05.2026, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та має можливість брати участь у судових засіданнях за допомогою засобів відеоконференцзв`язку (а.с.183).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі представлений адвокатом Натальчук В. В., що діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2103906 від 21.01.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 0121/0126 від 21.01.2026, яким повноваження адвоката не обмежуються, та яка у підготовчому засіданні щодо участі її клієнта під час розгляду справи у режимі відеоконференції не заперечувала (а.с.88,90,116).

Суд також враховує, що відповідач з клопотанням про зупинення провадження у справі звернувся до суду особисто, надіславши поштою, трек номер 0407100564168, вказавши на конверті свою поштову адресу АДРЕСА_2 (а.с.128-131,135-136).

З огляду на встановлені вище обставини, відповідачем у поданому клопотанні жодним чином не обґрунтовано, в чому полягає об`єктивна неможливість його участі при розгляді даної справи, виходячи із заявлених ним підстав, і чи існує вона взагалі, враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості реалізувати надані йому цивільним процесуальним законодавством права, зокрема, шляхом надсилання до суду заяв по суті справи в письмовому вигляді, в яких викласти свої міркування чи заперечення, надати суду докази чи викласти свою позицію по суті спору, має можливість та бажає приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі, з використанням власних технічних засобів, залучив до участі у справі представника, який здійснює представництво його інтересів у суді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) неодноразово зазначав, що метою Конвенції є захист прав, які є не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними. Це зауваження стосується, зокрема, права на доступ до суду з огляду на те, яке важливе місце посідає право на справедливий судовий розгляд у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), заява № 6289/73, пункт 24, від 09 жовтня 1979 року; рішення у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, пункт 231, від 17 січня 2012 року; рішення у справі «Вітковскі проти Польщі» (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, пункт 43, від 13 грудня 2018 року).

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За таких обставин, враховуючи думку відповідача, який висловив бажання брати участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи, а також наявність у нього можливості приймати участь у судовому процесі дистанційно, тому в даному випадку зупинення провадження суперечитиме принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та порушує права учасників судового процесу, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про зупинення провадження, тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 76-77, 89, 251, 253 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко