Постанова № 137002967, 01.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/588/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши об`єднані матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованогопо ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , 08.03.2026 року о 23:30 годині керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 в с. Пістинь по вул. 30 річчя Перемоги із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5.ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 08.03.2026 року о 23:30 годині в с. Пістинь по вул. 30 річчя Перемоги керував транспортним засобом марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків, звукового сигналу та продовжив рух, чим порушив п.2.4. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП об`єднані в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 : суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причини його неявки не відомі, заяв, які перешкоджають розгляду справи від нього до суду не надходило.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Отже, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу - суддя вирішила розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявної сукупності доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту п.2.5. ПДР Україниводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.4, п.8.9.б ПДР України: водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки у разі поданої поліцейським вимоги про зупинку транспортного засобу за допомогою, зокрема, увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

За правилами ч.2 ст.266 КУпАП: огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

П.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

За змістом, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння, та відеозапису вбачається, що водій відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, висновком експерта, показаннями технічних приладів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог пунктів п.2.5., п.2.4, п.8.9.б ПДР України не дотримався, отже він підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609869 від 09.03.2026 року, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння (а.с.2);

- направленням на медичний огляд водія (а.с.3);

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609933 від 09.03.2026 року (а.с.4);

- копією постанови серія ЕНА № 6794012 від 09.03.2026 року (а.с.5);

- рапортом (а.с.6);

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Косівського РВП ГУНП, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з письмовими доказами (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується письмовими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609933 від 09.03.2026 року (а.с.12), копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609869 від 09.03.2026 року (а.с.13), копією постанови серія ЕНА № 6794012 від 09.03.2026 року (а.с.14),

копією рапорта (а.с.15), диском з відеозаписом (а.с.16).

Згідно з ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Враховуючи вище наведене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 та ст. ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки останній порушив п. 2.5., п.2.4, п.8.9.б ПДР України.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом ч.2 ст.36 КУпАП: якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкція ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених в порядку ч.2 ст.36 КУпАП. Таке стягнення за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст. ч.1 ст.122-2 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок на користь держави за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.С. Драч