Постанова № 137002698, 01.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2957/26

провадження у справі 3/0285/1223/26

01 червня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області до Звягельського міськрайонного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, не заперечив щодо обставин, які підтверджені наявними в справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

У постанові Київського апеляційного суду від 03.04.2023 № 760/12258/22 зазначено, що для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням електросамоката, вирішального значення не має віднесення такого засобу до механічних транспортних засобів з урахуванням потужності встановленого на ньому електродвигуна.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого аналогічного засобу пересування (моноколеса, сегвея тощо) як учасником дорожнього руху є діяльністю, пов`язаною з джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, за умови, що такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Аналіз наведених правових позицій свідчить про те, що електросамокат, який приводиться в рух електричним двигуном, є засобом пересування, використання якого пов`язане з підвищеною небезпекою для інших учасників дорожнього руху, незалежно від вирішення питання про його віднесення до механічних транспортних засобів.

Згідно із адміністративним матеріалом, 04.05.2026 о 16 год. 41 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом марки Jet, без д.н.з., по вул. Шевченка в м. Звягелі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою алкотестеру й проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переглянуті відеозаписи подій, які є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував електросамокатом, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, від чого останній відмовився.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 657038 від 04.05.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, розпискою про роз`яснення прав, розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП, відеозаписом.

Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У п. 29 рішення ЄСПЛ у справі «Walchli v. France» від 26.07.2007, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Ураховуючи встановлені обставини справи й зважаючи на те, що нормою ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника стягнення у межах санкції зазначеної статті закону у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 122-4, 124, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: р/р UA 368999980313060149000006001; код ЄДРПОУ 37976485; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів: ГУК у Житомирській обл. /Житомирська обл./ 21081300.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органу ДВС стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів р/р UA 908999980313111256000026001; код ЄДРПОУ 37993783; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 22030106; отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 Казначейство України (ЕАП); судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя Т.Б. Сташків