Рішення № 137002673, 14.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1213/26

провадження у справі №2/0285/1348/26

14 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

відповідач: представник Городницької селищної ради не прибув,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городницької селищної ради Звягельського району Житомирської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

02.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначає, що батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті спадкодавець проживав один в с. Мала Анастасівка Звягельського району Житомирської області. За своє життя, батько позивача ОСОБА_3 склав заповіт від 01.12.2003, яким все належне йому майно заповів позивачу. Брати позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 після смерті батька спадщину не прийняли. Приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є тривала хвороба позивача. Так, у 2022 році позивачу встановлено діагноз плоско клітинний Са, з 22.02.2022 до 02.03.2022 позивач проходив курс таргетної терапії (гортань + л/вузли). 30.05.2024 позивачу встановлено діагноз інтраепітальна плоскоклітинна карцинома бронху. 28.01.2025 позивачу встановлено діагноз плоскоклітинна карцинома легені G2 з лімфоваскулярною інвазією. З 2022 до моменту звернення до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 щомісячно проходить лікування, у тому числі отримує таргентну терапію, хіміотерапію. Також позивач переніс оперативне втручання. Оскільки ніхто окрім позивача не претендує на спадщину, у позивача наявна тривала хвороба, а тому просив позов задовольнити.

Доводи сторін у справі

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, в судовому засіданні позивач доповнив, що він не знав про існування заповіту, яким батько все своє майно заповів на нього. Про існування такого заповіту позивач дізнався нещодавно, тому лише 30.02.2026 позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Також пояснив, що окрім наявності хвороб, він не міг протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини прибути до м. Новограда-Волинського та звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у 2008 році позивач жив і працював у іншій області, а роботодавець не відпускав його додому у м. Новоград-Волинський.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення позову не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 01.12.2003 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склав заповіт, яким все належне майно заповів своєму сину - позивачу ОСОБА_1 (а.с. 6, 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, на момент смерті спадкодавець проживав один в с. Мала Анастасівка Звягельського району Житомирської області (а.с. 7, 8).

30.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Листом від 13.02.2026 приватний нотаріус повідомив позивача про те, що у зв`язку із пропуском позивачем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивачу необхідно звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 19).

Позивач є особою з інвалідністю категорії І і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 32).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого позивач перебував на госпіталізації з 23.12.2025 до 25.12.2025 з діагнозом: ЗНУ гортані неуточнене. Са гортані gr ІІ T2NOMO кл. гр. ІІ. Стан після ТГТ (2022) Prol morbi mts в л/в шиї справа. Стан після оперативного лікування, ПХТ. Са н/д правої легені gr ІІІ pT2N2MO кл. гр. ІІ. Стан після НАПХТ (2024), оперативного лікування (28.01.2025) (а.с. 20).

Крім того, у позовні заяві ОСОБА_1 зазначає, що поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є тривала його хвороба. Так, у 2022 році позивачу встановлено діагноз плоско клітинний Са, з 22.02.2022 до 02.03.2022 позивач проходив курс таргетної терапії (гортань + л/вузли). 30.05.2024 позивачу встановлено діагноз інтраепітальна плоскоклітинна карцинома бронху. 28.01.2025 позивачу встановлено діагноз плоскоклітинна карцинома легені G2 з лімфоваскулярною інвазією. З 2022 до моменту звернення до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 щомісячно проходить лікування, у тому числі отримує таргентну терапію, хіміотерапію. Також позивач переніс оперативне втручання (а.с. 21-31).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За загальними приписами право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами наявність об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини на протязі 18 років, з моменту відкриття спадщини 25.04.2008.

Так, позивачем надані медичні документи, що підтверджують проходження ним курсу таргетної терапії з 22.02.2022 до 02.03.2022, а також перебування на госпіталізації з 23.12.2025 до 25.12.2025, однак останнім не надано будь яких доказів на підтвердження існування об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини з моменту відкриття спадщини 25.04.2008, на протязі 18 років, за виключенням двох вищезазначених періодів (з 22.02.2022 до 02.03.2022; з 23.12.2025 до 25.12.2025).

У пункті 154 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 № 686/5757/23 викладено правовий висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги, тому його необізнаність про наявність заповіту, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, не підтверджується належними і допустимими доказами, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.05.2026.

Суддя Т.Б. Сташків