Ухвала суду № 137001117, 28.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5128/26

Провадження № 1-кс/202/3820/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

28 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні начальником відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні начальником відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відділом розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

26.05.2026 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на вчинення умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, яке в цей же день у зв`язку із не встановленням місця перебування останнього вручено його дружині ОСОБА_8 .

Окрім цього, 27.05.2026, у зв`язку з не встановленням місця перебування підозрюваного, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено поштовим зв`язком за місцем реєстрації підозрюваного.

Слідчий указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, знаходячись на свободі ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні закінченого замаху на особливо тяжке кримінальне правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Обґрунтуванням вказаного ризику відносно підозрюваного є те, що відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя слід оцінювати виключно не тільки на підставі суворості можливого судового рішення, а й з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. Разом з тим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 хоча і раніше не судимий та має міцні соціальні зв`язки, проте після вчинення кримінального правопорушення заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги потерпілому не вжив, не викликав швидку медичну допомогу. Крім того, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та переховувався від правоохоронних органів упродовж декількох днів.

Також, підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки місце знаходження знаряддя вчинення кримінального правопорушення та предметів одягу підозрюваного на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено, про місце їх перебування достовірно відомо підозрюваному, що безумовно свідчить про наявність зазначеного ризику.

ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 відомо місце мешкання потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Також, враховуючи, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень. Крім того, слід зазначити, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на етапі досудового розслідування, а й у подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків, дослідження їх судом.

У зв`язку із наявністю вищевказаних ризиків, процесуальної поведінки підозрюваного, є необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обрання такого запобіжного заходу є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та інших осіб, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначав, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 відмовився надавати пояснення з приводу підозри, підтримав доводи захисника щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначав, що ризики на які посилається слідчий є необґрунтованими, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування, що само по собі спростовується тим, що підозрюваний сам, добровільно прийшов до правоохоронних органів 28.05.2026; може знищіти, сховати, спотворити речі чи документи, які мають відношення до злочину, що теж не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 мав на це достатньо часу, а саме майже дві доби, і замість приховування слідів злочину, сам звернувся до правоохоронних органів; може впливати на потерпілого, що теж не відповідає фактичним обставинам, враховуючи особу потерпілого який є мером м. П`ятихатки та його соціальний статус, а також те що справа є резонансною і отримала розголос у ЗМІ; може впливати на свідків, є загальним твердженням і не відповідає дійсності, оскільки усі свідки у кримінальному провадженні вже встановлені та допитані. Наголосив, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зав`язки, постійне місце проживання, постійне місце роботи (є засновником фермерського господарства TОB «Олійник Н»), є волонтером, має чисельні подяки, у тому числі від потерпілого міського голови та має проблеми зі здоров`ям (цукровий діабет, бронхіальну астму та гіпертонічну хворобу).

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

26.05.2026 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на вчинення умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, яке в цей же день у зв`язку із не встановленням місця перебування останнього вручено його дружині ОСОБА_8 .

Окрім цього, 28.05.2026 року о 13 год. 20 хвилин ОСОБА_5 особисто вручено повідомлення про підозру від 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на вчинення умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 підтверджується: протоколом огляду місця події від 26.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з наступного.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, інших підозрюваних та потерпілих існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Ризик впливу на свідків та потерпілих існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих, та дослідження їх судом.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки та потерпілий відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчому судді не надано відомостей щодо неможливості за станом здоров`я перебувати під вартою.

Слідчим суддею також береться до уваги відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий, однак зазначені обставини не можуть бути самодостатньою підставою для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, та не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

За таких обставин, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.07.2026.

Керуючись п. 1 частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, суспільний резонанс, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження відсутня можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застава не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні начальником відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.07.2026

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1