Ухвала суду № 137000662, 29.05.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5893/26

Провадження № 2-з/211/36/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

29 травня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Державного підприємства "СЕТАМ" (в особі Дніпропетровської філії державного підприємства "СЕТАМ", третя особа приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіцин Ігор Анатолійович про визнання торгів недійсними, скасування акта про проведені електронні тогри, свідоцтва та витребування майна з чужого володіння, -

встановив:

28.05.2026 року до суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення вищевказаного позову, а саме просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна закінчений будівництвом об`єкт: нежитлове приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 3315159512060), що зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна закінченого будівництвом об`єкта: нежитлового приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3315159512060), будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам (приватним та державним) та особам, які виконують функції державного реєстратора прав.

В обгрунтування заяви вказано, що предметом позову є повернення (віндикація) у власність Позивача закінченого будівництвом об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта майна: 3315159512060), яке було протиправно та за штучно заниженою ціною реалізовано в межах зведеного виконавчого провадження № 74586369. На підставі оскаржуваного Свідоцтва про право власності від 14.04.2026 р., зареєстрованого в реєстрі за № 698 приватним нотаріусом Рукавіциним І.А., одноосібним власником зазначеного комерційного нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наразі числиться Відповідач-1 (

ОСОБА_3 ). Враховуючи, що Відповідач-1 ( ОСОБА_3 ) набув право власності на спірний об`єкт комерційної нерухомості з очевидними порушеннями процедури, і наразі між сторонами виник гострий правовий спір щодо законності такого набуття, існують обґрунтовані ризики того, що Відповідач-1, усвідомлюючи невідворотність судового процесу та можливість задоволення віндикаційного позову, може вчинити дії щодо оперативного відчуження (продажу, дарування, поділу, передачі в іпотеку тощо) цього майна на користь третіх осіб, які формально вважатимуться «добросовісними набувачами». У разі відчуження спірного нежитлового приміщення комерційного призначення третім особам під час розгляду цієї справи, позивач буде змушена знову звертатися до суду з новими позовами до нових набувачів, що призведе до невиправданого затягування судового процесу, додаткових фінансових витрат та нівелює саму суть ефективного судового захисту порушеного права власності.

Вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, суддя встановила таке.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що: "Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".

Подібні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Пунктом б постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.1, 7 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 зазначено, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №567/459/23 зазначено, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 постанови Верховного Суду від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, та доводи позивача, якими вона обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи те, що суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України в порядку забезпечення позову може заборонити вчиняти певні дії, суд вважає доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна закінченого будівництвом об`єкта: нежитлового приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3315159512060), та заборони відчуження та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна закінченого будівництвом об`єкта: нежитлового приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3315159512060), будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам (приватним та державним) та особам, які виконують функції державного реєстратора прав.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна закінчений будівництвом об`єкт: нежитлове приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 3315159512060), що зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна закінченого будівництвом об`єкта: нежитлового приміщення загальною площею 46,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3315159512060), будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам (приватним та державним) та особам, які виконують функції державного реєстратора прав

до набрання рішення суду законної сили по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Державного підприємства "СЕТАМ" (в особі Дніпропетровської філії державного підприємства "СЕТАМ", третя особа приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіцин Ігор Анатолійович про визнання торгів недійсними, скасування акта про проведені електронні тогри, свідоцтва та витребування майна з чужого володіння.

Направити ухвалу для виконання до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), адреса 50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Леоніда Бородича, будинок 3.

Копію ухвали невідкладно направити сторонам до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Строк пред`явлення судового рішення до виконання три роки з наступного дня після його прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Н. О. Сарат