Рішення № 136999602, 01.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4028/26

Провадження № 2/159/1568/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося у суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №489139872 від 27.11.2024 у розмірі 13491,20 грн, з яких 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7291,20 грн - сума заборгованості по процентам, 200,00 грн - сума заборгованості по комісії, 2000,00 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 489139872 шляхом електронного підпису, за умовами якого остання отримала кредитні кошти із зобов`язанням повернути їх зі сплатою відсотків. 07.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу МВ-ТП/16, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за переліком в Реєстрі прав вимоги, та зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»..27.02.2025 між TOB «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 04.08.2025 до вказаного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13491,20 грн. Договірні зобов`язання шодо повернення суми боргу не виконанні відповідачем. На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в розмірі 13491,20 грн., а також суму понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово клопотав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Причини неявки не повідомила. Відзив до суду не подавала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності їх учасникі, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 19.05.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв`язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13.00 годину 01.06.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.11.2024 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №489139872, згідно умов якого останній надано кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 4000 грн, строк кредитування 1826 днів, базова процентна ставка, процентів річних 357,70%, базова процентна ставка 0,98% в день.

Згідно договору факторингу № МВ-ТП/16 від 07.01.2025 право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

27.02.2025 року між TOB «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 27.02.2025 вказаного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що борг відповідача по даному кредитному договору становить 13491,20 грн. (4000 грн. заборгованість по основному боргу, 7291,20 грн. заборгованість по відсоткам, 200 грн - заборгованість по комісії, 2000 грн. неустойка).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач не виконувала належним чином взяті на себе боргові зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, ТОВ «ФК «ЄАПБ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед позивачем за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст.525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

З огляду на вказане, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають до задоволення.

Разом з тим, безпідставними є позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 200,00 грн, оскільки відповідно до умов кредитного договору позичальнику кредит надавався на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін у даній частині визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 276/4216/16-ц, відповідно до яких, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У зв`язку з вище вказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 200,00 грн не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач укладав Кредитний договір з позивачем у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, неустойка в розмірі 2000 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 11291,20 грн (4000,00 - заборгованість по тілу кредиту, 7291,20 - заборгованість по відсоткам).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд приходить до висновку, що так як позов задоволено на 83,69% (11291,20/13491,20*100%=83,69%), відповідно судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2228,16 грн (2662,40*83,69%=2228,16).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України,ст.ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 489139872 від 27.11.2024 у сумі 11291 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 16 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська обл.. Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складене 01.06.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР