Рішення № 13699952, 07.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.11

Справа № 5021/49/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М., розглянувши матеріали справи №5021/49/2011

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»,

м. Суми

до відповідача: Сумської виправної колонії № 116 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області, м. Суми

про стягнення 4381,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Андрієнко Н.О. (дов. № 10-19/17-Д/71)

від відповідача: Боршова О.М. (дов б/н від б/д)

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 4381,15 грн. заборгованості (в т.ч. 3999,26 грн. заборгованості за виконані роботи, 381,89 грн. пені) відповідно до договору на виконання робіт № 17 від 11.03.2010р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, проте просить суд зменшити розмір пені на 50%, посилаючись на те, що дане підприємство є державною установою, яка фінансується з державного бюджету.

Представник позивача заперечує проти зменшення пені.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Між відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивач) та Сумською виправною колонією Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (відповідач) був укладений договір на виконання робіт № 17 від 11.03.2010р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов‘язується виконати роботу відповідно до умов даного договору, замовник зобов‘язується прийняти цю роботу і провести розрахунок.

Згідно п. 4.1 договору здача-прийняття робіт оформлюється по формі т.ф. №КБ-2в, та підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сума робіт, згідно форми №КБ-2в складає 3999,26., в т.ч. ПДВ 666,54 грн., а п. 5.3 договору встановлює, що замовник на протязі дня після підписання договору, перераховує на поточний рахунок виконавця суму зазначену у п. 5.1 цього договору.

11.03.2010р. позивачем відповідачу був виставлений рахунок №21 на оплату монтажних робіт по договору №17 від 11.03.2010р. на суму 3999,26 грн.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010р., який підписаний повноважними представниками сторін 29.03.2010р. та скріплений їх печатками, позивачем були виконані роботи для відповідача за договором №17 від 11.03.2010р. на суму 3999,26 грн.

Позивачем пояснено, що оскільки відповідач оплату робіт не провів, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, ним на адресу відповідача надсилалася претензія про сплату заборгованості № 969 від 03.11.2010р., але відповідачем борг перед позивачем так сплачений і не був.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт виконання робіт підтверджується матеріалами справи, а саме договором на виконання робіт №17 від 11.03.2010р., актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.03.2010р.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи склала 3999,26 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3999,26 грн. заборгованості за виконанні будівельні роботи, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 6.2 договору, у випадку затримки оплати виконаних робіт замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національнго банку України за кожен день прострочення.

Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже нарахування позивачем пені в розмірі 381,89 грн. здійснено правомірно, але враховуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені суд констатує наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В силу норм п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, якими передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обґрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, суд з урахуванням того, що боржник є державною установою, яка фінансується з державного бюджету зменшує розмір належних до сплати штрафних санкцій до 250 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сумської виправної колонії № 116 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (м. Суми, вул. Роменська, 110, і.к. 08565115) на користь відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (м. Суми, вул. Прокоф’єва, 9, і.к. 23293513) 4249,26 грн. заборгованості (в т.ч. 3999,26 грн. основного боргу, 250 грн. пені), а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2011 р.