Рішення № 136997319, 01.06.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/250/26

2/680/346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1587-7585, що включає в себе Правила відкриття кредитної лінії, в яких визначені істотні умови і з якими позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 26 400 гривень зі строком кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, процентна ставка знижена 0,90% в день, процентна ставка стандартна 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит через партнера ТОВ « ФК «Контрактовий дім».

Водночас відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором у загальному розмірі 95 990,40 грн, з яких: заборгованість за кредитом 26 400 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 51 110,40 грн, заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України 13 200 грн, заборгованість по комісії 5 280 грн.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі (арк.спр.106).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету, які були доставлені відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін.

Процесуальні дії у справі

15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 травня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

01 червня 2026 року залишено без розгляду відзив на позовну заяву, відмовлено у клопотанні відповідача про витребування оригіналів електронних доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1587-7585 продукту «на все» який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А1825», відповідно до умов якого кредитодавець (позивач) відкрив позичальнику (відповідачу) кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти та інші платежі відповідно до умов договору (пункт 2.2 Договору) (арк. спр. 10-20).

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 26 400 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 12 серпня 2025 року (пункти 4.1, 4.2 Договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 07 червня 2026 року (пункт 4.10 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою: - 1,00% за кожен день користування кредитом протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою (пункт 4.6 Договору).

Знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (п. 10.2 Договору).

Денна процентна ставка 0,946% (п.4.13 Договору).

Комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого Кредиту (п.4.7 Договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника НОМЕР_1 , шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункти 4.2, 13 (реквізити сторін) Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 32-83).

Таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1587-7585 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів (арк. спр.29-31).

Також ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписані Правила відкриття кредитної лінії (арк. спр.21-28).

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», перераховано кредитні кошти в розмірі 26 400 грн за договором 1587-7585 від 12 серпня 2025 року за допомогою системи ЕasyPay на платіжну карту НОМЕР_1 (арк. спр.84,85).

05 березня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надіслало ОСОБА_1 претензію щодо повернення достроково суми кредиту та процентів за договором у зв`язку із порушенням умов договору щодо строків сплати процентів (арк. спр. 89-90).

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України (арк. спр.99).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів, який не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1587-7585 від 12 серпня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «А1825», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Частинами першою, другою, третьою, п`ятою статті 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором свідчить про волю сторін договору, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, засвідчує ідентифікацію сторін та є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору та отриманням кредиту.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, а не лише на позивача. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Дослідженні судом договір містять персональні дані відповідача, електронну пошту, дані паспорта, зареєстроване місце проживання, РНОКПП, дані платіжної карти позичальника.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 26400 грн суд вважає позивачем доведеним, а відповідач у свою чергу не надала доказів, що платіжна картка НОМЕР_1 їй не належить та не спростувала обставину отримання кредитних коштів.

Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 26 400 грн, загальним строком на 300 днів, тобто до 07 червня 2026 року, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 1,00 % в день (стандартна процентна ставка) та у розмірі 0,90% в день (знижена процентна ставка) у випадку сумлінного виконання умов договору (п.10.2 Договору), а також комісію за видачу кредиту у розмірі 20 % від суми виданого кредиту.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повертала кредитні кошти, а також проценти за користування ними, у зв`язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, а також стягнення простроченої заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (арк. спр.42-44), остання складається із заборгованості за кредитом 26 400 грн, заборгованості за процентами 51 110,40 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту 5 280 грн.

Розмір заборгованості за кредитним договором у частині нарахування відсотків відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено позивачем за період з 12 серпня 2025 року до 22 лютого 2026 року (всього 195 днів, межі позовних вимог) та їх загальний розмір становить 51 110,40 грн. Проценти нараховані за погодженою відсотковою ставкою 0,90 % денних у період з 12 серпня 2025 року до 25 серпня 2025 року (14 днів х 237,60 грн = 3 326,40 грн), і за ставкою 1% денних в період з 26 серпня 2025 року до 22 лютого 2026 року (181 день х 264 грн=47 784 грн).

Суд установив, що кредитні кошти відповідач ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У пунках 4.7,1.1 кредитного договору зафіксовано право позичальника на комісію за видачу кредиту за ставкою 20 % від суми кредиту, тобто 5280 грн. Комісія за видачу кредиту грошові кошти, які згідно умов цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом (якщо п.4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Комісія за видачу Кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту.

Комісія за видачу кредиту визначена умовами договору та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, а тому вона підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Водночас позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 13 200 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявляючи вказану вимогу про стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з якими: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 13 200 грн процентів на підставі ст. 625 ЦК України підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 82 790,40 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 26 400грн, заборгованість за процентами 51 110,40 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 5 280 грн.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову ( 95 990,40 грн) та часткового задоволення позову (82 790,40 х 100 : 95 990,40 = 86,24%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 296,05 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 86,24%=2 296,05).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1587-7585 від 12 серпня 2025 року в розмірі 82 790 (вісімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто) гривень 40 коп., з яких заборгованість за кредитом 26 400грн, заборгованість за процентами 51 110,40 грн, заборгованість за комісією 5 280 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 296 (дві тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 05 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ - 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник