Єдиний державний реєстр судових рішень 465/764/26
2/465/2605/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
01.06.2026 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2680714 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 9400 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач (відповідач) зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
26.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2680714 від 22.07.2020.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 30832 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 9400 грн.; заборгованість за процентами 21432 гривень.
У зв`язку із вище викладеним просить суд ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2680714 від 22.07.2020 року в загальному розмірі 30832 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та судові витрати.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2026 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
24 лютого 2026 року на виконання ухвали суду від 02.02.2026 на адресу суду надійшли витребувані документи.
Представник позивача Усенко М.І., який діє на підставі ордеру від 02.07.2025, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Представник позивача в позовній заяві просить суд розгляд справи провести без їхньої участі, зазначивши що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на його зареєстроване місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням №R067095462852, яке повернулися на адресу суду 07.02.2026 із відміткою «адресат відсутній».
Окрім цього відповідач додатково повідомлявся через оголошення на веб порталі Судова влада України.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України.
Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішив провести розгляд справи заочно.
Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а відповідно до ч. 4 ст. 223 України, суд має право у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), в зв`язку з чим, відповідно до ст. 281 ЦПК України, без винесення окремої ухвали вирішив провести заочний розгляду справи. Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача, як сторони у цивільному процесі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
22.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2680714 про надання споживчого кредиту (надалі Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 9400 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Договір відповідачем підписано електронним підписом шляхом підписання одноразовим ідентифікатором М635378 22.07.2020 07:38:11.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 9 400,00 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору, згідно якого датою повернення кредиту та сплати процентів є 21.08.2020.
Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.
Згідно п.1.5 договору, тип процентної ставки фіксована. Згідно до п. 1.5.1 договору, знижена процентна ставка 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Згідно п. 1.5.2 договору, стандартна процентна ставка 1,90% в день суми кредиту застосовується: - у межах строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору , якщо споживач не виконав умови зазначені п.п.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Відповідно до п.1.7 орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору складає:
- за зниженою ставкою 660,63%;
- за стандартною ставкою 695,40%;
Згідно п.1.8. цього договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає:
- за зниженою ставкою 14 490,10 гривень;
- за стандартною ставкою 14 758,00 гривень.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 9400,00 грн., що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», де вказують, що на рахунок № НОМЕР_1 було зараховано кошти на суму 9400,00 за період 22.07.2020-22.07.2020.
26.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення праввимоги №ККАУ-26022021.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2680714 від 22.07.2020 року.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України, Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 8563072 від 29.09.2022 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.
Сума заборгованості відповідача становить 30832 грн., а саме:
- заборгованість за тілом кредиту 9400 грн.;
- заборгованість за процентами 21432 гривень.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно ч.1ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Тобто, при розгляді справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредит, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, внаслідок укладення вищезазначеного договору факторингу та додатків до такого договору до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язанні за вищезазначеним договором, за таких підстав суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині заборгованості по кредиту.
Що стосується заявлених до стягнення відсотків, то суд зазначає наступне:
Позивачем заявлено до стягнення заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 21 432грн., обчислених за стандартною відсотковою ставкою - 1,90% в день від суминепогашеного тіла кредиту, за період 22.07.2020 - 19.11.2020, тобто за 120 днів.
Відповідно до п.1.4. договору, кредит надано строком на 30 днів, дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору, згідно якого датою повернення кредиту та сплати процентів є 21.08.2020.
Розділом 4 договору визначено умови пролонгації строку кредиту, зокрема, п.4.2 договору передбачено право споживача, у випадку якщо заборгованість за кредитним договором складає не менше 400грн., ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3. договору.
Відповідно до п.4.3. договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача як споживача з пропозицією про пролонгацію строку кредитування, натомість з долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що відповідачем не здійснювалось жодної оплати як тіла кредиту, так і нарахованих відсотків.
З огляду на викладене, матеріали справи не містять доказів пролонгації кредитного договору на новий строк.
Суд, здійснивши перерахунок відсотків за користування кредитом, обчислених за стандартною відсотковою ставкою - 1,90% в день від суми непогашеного тіла кредиту за період 22.07.2020 - 21.08.2020, тобто в межах строку кредитування, вважає такими, що підлягає до стягнення заборгованість по відсоках в розмірі 5 358 гривень.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка судом вказують на наявність законних підстав для задоволення позову в розмірі 14 758грн., з яких 9400 грн. заборгованість по кредиту, 5 358грн. заборгованість по відсотках.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт №580 від 12.01.2026 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, ордер про надання правової допомоги.
Відповідно доч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 840 гривень витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 277,95 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2680714 від 22.07.2020 року в розмірі 9 400грн. заборгованості за кредитом, 5 358грн. заборгованості по відсотках, 1 277,95 грн. витрат по сплаті судового збору, 3840грн. витрат на правничу допомогу.
В решті частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текс рішення складено 01.06.2026.
Суддя Б.Б. Кушнір
Судове рішення № 136995112, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/764/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: