Рішення № 136994257, 29.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3706/26

Провадження №2/333/3726/26

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

29 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

01.04.2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 925,60 грн., а також судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №3195914057-484820 за допомогою сайту (http://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 1233, для підписання кредитного договору №3195914057-484820 від 05.10.2021 року, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті, електронного повідомлення СМС-повідомлення. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту становить 4 000 гривень 00 копійок; початковий строк кредитування становить 14 днів; дисконтна відсоткова ставка становить 0,01 % на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період), визначений п.3.6 - п.3.8 договору; базова процентна ставка становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п.3.5, 3.6, 3.7, 3.8 договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на його банківську картку. На момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 11 925 гривень 60 копійок. З урахуванням вищевикладеного, позивач ТОВ «Кошельок» звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. В прохальній частині позову просив суд розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки зареєстрований на території м. Мелітополь Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України. Також відповідач повідомлявся про судові засідання шляхом надіслання судової повістки на його електронну адресу та смс-повідомлення про виклик до суду на його номер телефону, вказані в позовній заяві. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кошельок» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №3195914057-484820 від 05.10.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4000 гривень 00 копійок на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2 вказаного Договору, тип кредиту - споживчий кредит.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, кредит надається строком на 14 днів (далі - Лояльний період) початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Згідно п.2.2 вказаного Договору, сторони погодили, що встановлений в п.2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до п.2.3 зазначеного Договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п.2.1 цього договору.

Згідно п.2.4 вказаного Договору, кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

Відповідно до п.2.5 зазначеного Договору, датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є додатком до цього договору.

Згідно п.2.6 вказаного Договору, датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Згідно п.3.2 вказаного Договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно).

Відповідно до п.3.3 зазначеного Договору, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього договору.

Згідно п.3.4 вказаного Договору, відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього договору, становить 4000 гривні 00 копійок або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 грн. або 0% від суми кредиту.

Відповідно до п.3.5 зазначеного Договору, сторони погоджуються, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлений п.2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п.3.4 договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином, зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85% розповсюджується на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 договору.

Згідно п.3.6 вказаного Договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах.

Відповідно до п.3.7 зазначеного Договору, зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Згідно п.3.8 вказаного Договору, з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 процента річних, що становить 2,2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п.9.1 зазначеного Договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Згідно п.9.2 вказаного Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків за цим договором.

Відповідно до п.9.4 зазначеного Договору, невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на сайті кредитодавця: https://koshelok.net.

Додатком №1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3195914057-484820 є Графік розрахунків.

Як вбачається з візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3195914057-484820 від 05.10.2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://koshelok.ua/, зокрема 05.10.2021 року відбулося підписання договору клієнтом, а саме акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором - 1233 - (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору).

При цьому, суд звертає увагу, що вищевказані положення кредитного договору недійсними не визнавалися та факт їх не укладення не встановлювався, внаслідок чого в силу приписів ст.6, 627 ЦК України, підписавши зазначений кредитний договір, додатки до цього договору, відповідач ОСОБА_1 погодився із запропонованими позивачем ТОВ «Кошельок» умовами кредитування, у тому числі з розміром процентів, які нараховуються за користування кредитними коштами, строком їх нарахування, строком повернення та строком кредитування.

Відповідно до повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», 05.10.2021 року через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування на картку клієнта. Дані про транзакцію: дата проведення операції - 05-10-2021 18:48:58, сума операції - 4000 гривень 00 копійок, номер карти - НОМЕР_2 , Order ID транзакції - 82022772-298d-4ccf-81cb-615c73e739c2, опис замовлення - видача кредитних коштів, договір займа №3195914057-484820.

Таким чином, позивач ТОВ «Кошельок» виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та перерахував відповідачу ОСОБА_1 на картковий рахунок останнього кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі, а саме у сумі 4 000 гривень 00 копійок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Кошельок» доведено факт укладення між ним та відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, на умовах, що визначені у ньому, а також отримання відповідачем ОСОБА_1 на підставі вказаного договору кредитних коштів в сумі 4 000 гривень 00 копійок.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за договором №3195914057-484820 від 05.10.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, складеного ТОВ «Кошельок», відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором не здійснив жодного платежу та має заборгованість у загальній сумі 11 925 гривень 60 копійок, з яких: 4 000 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 7 925 гривень 60 копійок - заборгованість за відсотками.

При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за кредитним договором позивачу ТОВ «Кошельок», матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань у строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №5678 від 06.03.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Також, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

12 лютого 2025 року між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, витяг з якого додано позивачем до позовної заяви.

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

20 лютого 2026 року АБ «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» підписано Додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року.

Згідно вищевказаного Додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, замовник доручає виконавцю стягнути з боржника ОСОБА_1 в судовому порядку суму боргу за кредитним договором №3195914057-484820 від 05.10.2021 року (суму кредиту, нарахованих процентів, неустойки тощо), а також суму будь-яких витрат, що будуть понесені замовником та/або виконавцем і які є необхідними з метою стягнення суми боргу з боржника в примусовому порядку, для чого виконавець зобов`язується надати замовнику наступну правову (правничу) допомогу: 1. Оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги): ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця - 2000 гривень 00 копійок, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги - 30 хвилин, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті - 1000 гривень; 2. Збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору: ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця - 2000 гривень 00 копійок, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги - 1 година, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті - 2000 гривень; 3. Складання позовної заяви: ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця - 2000 гривень 00 копійок, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги - 2 години, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті - 4000 гривень; 4. Формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу): ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця - 2000 гривень 00 копійок, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги - 1 година, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті - 2000 гривень; 5. Відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі: ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця - 2000 гривень 00 копійок, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги - 30 хвилин, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті - 1000 гривень. Всього - 10000 гривень 00 копійок.

Відповідно до п.1.2 зазначеного Додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, розмір гонорару (винагороди) виконавця підлягає сплаті замовником виконавцю не пізніше 10 банківських днів від дати винесення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даний факт.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Кошельок» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, яка була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості та об`єму підготовлених адвокатом документів, суд вважає, що заявлена позивачем ТОВ «Кошельок» сума у розмірі 10000 гривень 00 копійок понесених витрат по отриманню ним професійної правничої допомогою є завищеною, внаслідок чого приходить до висновку про зменшення таких витрат до 5000 гривень 00 копійок, які, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76- 81, 137, 141, 263-265, 280, 289 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, заборгованість за кредитним договором № 3195914057-484820від 05.10.2021 в розмірі 11 925 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складене 29.05.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська