Рішення № 136994228, 01.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/1562/26

Номер провадження 2/333/2510/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Мельникова К.В.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, третя особа територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визнання незаконною відмови у приватизації квартири та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якому просить визнати незаконною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району в приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання жилої площі, зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1 за відсутності ордера про надання жилої площі.

Свої вимоги обґрунтовує наступним. З 22.03.1989 року він проживає і зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 . Маючи на меті приватизувати зазначене житлове приміщення, ним були підготовлені всі необхідні документи для приватизації даної квартири. Відсутній тільки ордер про вселення, який втрачено не з його вини. Незважаючи на це, він фактично користується житлом, оплачує комунальні послуги, належно утримує приміщення. Він звернувся до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради з проханням надати копію державного ордера на квартиру АДРЕСА_2 . 14.01.2026 року він отримав відповідь Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради про неможливість надати запитувану інформацію, оскільки в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. Позивач зазначає, що позбавлений права, передбаченого законодавством України, на приватизацію житла, в якому він зареєстрований та мешкає з 1989 року по теперішній час, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

03.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову за наступних обставин. Так, на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (п. 18) надано виключний перелік документів, які власник або уповноважена ним особа повинна надати для приватизації. Одним з таких необхідних документів є копія ордеру на надання жилої площі. Тобто без ордеру Відповідач не може провести приватизацію житлового приміщення. Також зазначає, що відповідно до п. 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника. Також згідно п. 18. Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, громадянин подає до органів приватизації документи, зокрема, довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі. Тобто неможливо провести приватизацію вибірково з числа зареєстрованих осіб в квартирі. З наведених підстав, просили у задоволенні позову відмовити та розгляд справи проводити без участі відповідача.

20.04.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказує, що спірна квартира була отримана батьком позивача- ОСОБА_2 , який працював командиром літака Як-40 на Запорізькому об`єднаному Авіаотряді в 1974 році. Під час вселення у квартиру, були прописані на той час: батько, мати позивача- ОСОБА_3 , старший брат позивача ОСОБА_4 та позивач.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечує.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою судді від 16.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору територіальну громаду м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, витребувано додаткові відомості.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.04.2026 року підготовче провадження по справі закінчено, справу призначено до судового розгляду.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Як вбачається з копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №500851-2020 від 24.07.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.03.1989 року.

Листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району № Ш-895 від 12.08.2024 року позивачу було відмовлено в приватизації житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки до заяви про приватизацію квартири (будинку) не було додано копію ордера про надання жилої площі.

З відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради № Ш-0115 від 14.01.2026 року встановлено, що в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. Враховуючи зазначене, надати запитувану інформацію не вбачається можливим.

Як вбачається з відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, наданої на виконання ухвали суду, щодо зареєстрованих з 1989 року по теперішній час осіб за адресою: АДРЕСА_1 від 14.07.2025, за вказаною адресою зареєстровані наступні особи:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.04.1980 по 29.01.2024 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 );

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.03.1989 по теперішній час;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21.07.1972 по 16.07.2014 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 - батько позивача ОСОБА_1 загинув при виконанні службових обов`язків, що підтверджується довідкою, виданою ст.. інспектором Запорізького об`єднаного авіаотряду Українського ордену Трудового Червоного Знамені цивільної авіації від 16.03.1993 року № ІІ.2-.

З відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, наданої на запит суду від 24.04.2026 встановлено, що за відомостями департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформація щодо декларування/реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня.

Згідно відповіді ТОВ «ЗМБТІ» №39 від 12.01.2026 року, наданої на запит суду, встановлено, що питання балансової належності об`єктів нерухомості, а також зазначений облік не входить в компетенцію ТОВ "ЗМБТІ", відповідно в ТОВ "ЗМБТІ" відсутня інформація щодо знаходження будинку АДРЕСА_3 на балансі яких підприємств.

Отже, матеріалами справи встановлено, що зазначений ордер на вселення у спірну квартиру втрачено і отримання його копії не вбачається можливим.

V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що громадянини України мають право на приватизацію державного житлового фонду.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ( далі-Закон) та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян ( далі Положення), затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, затвердженим в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 року за № 109/17404.

Відповідно до ст. 2 Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей ); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Зазначений перелік є вичерпним.

Відповідно до ст. 3, 5 Закону приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до ст. 8 Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбаченийпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Як встановлено судом, позивач є законним квартиронаймачем спірного житла і у відповідності до чинного законодавства звертався до відповідача про приватизацію квартири.

Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам закону, не ухвалено вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви.

З огляду на вказане, лист- відповідь районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району № Ш-895 від 12.08.2024 суд розцінює як відмову позивачу у праві на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуюються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не прийнято позитивного рішення про приватизацію через відсутність у нього ордера на жиле приміщення.

Разом з тим, відповідачем не надано відомостей про те, що сім`я позивача використала право на приватизацію державного житлового фонду , незаконність проживання відповідач не оспорює.

Більш того, відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Ордер видається за єдиною формою, що встановлена у додатку N 7 до Правил квартирного обліку. Бланк ордера складається із самого ордера і його корінця. Ордер видається громадянину, на ім`я якого він виписаний, а корінець залишається у виконкомі, що видав ордер.

Ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу. Однак при наявності поважних причин пропуску 30-денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності. Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

Згідно п. 72 Правил квартирного обліку при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

З урахуванням вищезазначених норм права у органа приватизації не було правових підстав вимагати у відповідачів долучити до заяви про приватизацію копію ордеру на житлове приміщення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача в оформленні приватизації квартири позивачем порушує його право на отримання житла у власність, є незаконною.

З огляду на вказані обставини, відповідно до приписів ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» позивач має право на приватизацію жилого приміщення квартири, у якій він мешкає.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання вчинити відповідача дії по приватизації квартири підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, третя особа територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визнання незаконною відмови у приватизації квартири та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити дії по приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 без наявності ордера про надання жилої площі, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573541;

Третя особа: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915;

Суддя Ю.В. Ковальова