Постанова № 136994203, 28.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/1904/26

Номер провадження 3/333/963/26

ПОСТАНОВА

іменем України

про накладення адміністративного стягнення

28 травня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого судді секретаря судового засідання захисника адвоката Стоматова Е.Г. ОСОБА_1 Михайлова Д.О.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України у відношенні

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589290 від 12 лютого 2026 року, 12 лютого 2026 року о 08 годині 30 хвилині в м. Запоріжжя, шосе Оріхівське, буд. 14-а км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем «DAEWOO RACER», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,27%. Тест № 4070. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Велась відеофіксація на бодікамеру.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат Ігнатов Є.Є. заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутність складу та події правопорушення, клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації.

В обґрунтування зазначено, ОСОБА_2 вважає і наполягає на тому, що в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому у справі вбачаються підстави для закриття провадження. Інспектори поліції взагалі не проводили візуальний огляд ОСОБА_2 , а тому не довели наявність у останнього ознак алкогольного або іншого сп`яніння.

Щодо результатів огляду. Мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп`яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, - 0,25 ‰. Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820, які наявні в загальному інформаційному просторі, межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі:абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.042 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле. Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_2 за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки вимірювального приладу, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу, меншою ніж встановлений Віденською конвенцією мінімум в 0,25‰ та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП . Зазначені сумніви слід трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Коли у водія не було зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, показник технічного приладу показав незначне відхилення від норми, що з урахуванням границі допустимої похибки та норм міжнародного законодавства може бути розцінене як природна норма алкоголю у повітрі, що видихається, а тому винуватість водія є недоведеною поза розумним сумнівом. Отже, виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_2 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм. З наявного в матеріалах справи відеозапису зовнішніх ознак перебування ОСОБА_2 в стані сп`яніння не вбачається, почервоніння обличчя відсутнє, мова є чіткою, хода упевненою, поведінка відповідає обстановці.

Процедура огляду проведена не уповноваженою особою. ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , та займає посаду водія-електрика. На момент зупинки ОСОБА_2 перебував при виконанні службових повноважень, зумовлених посадою водія-електрика. Зокрема, здійснював керування транспортним засобом за визначеним маршрутом у межах виконання розпорядження, забезпечував функціонування технічних засобів, закріплених за ним, перебував у стані постійної готовності до виконання наказів командування у визначеному районі відповідальності. Враховуючи специфіку посади водія-електрика, перебування за кермом транспортного засобу та переміщення між локаціями є невід`ємною частиною безпосереднього виконання функціональних обов`язків у лавах Збройних Сил України.

Вся процедура огляду, яку застосували до такого водія поліцейські є недійсною, а її результати недопустимими доказами.

У клопотанні про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації захисник просив, у разі визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік. В обґрунтування клопотання послалася на таке: ОСОБА_2 на момент складання протоколу та по теперішній час перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою (форма №5) та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 . За час повномасштабного вторгнення країни агресора за сумлінну службу та бойові досягнення був нагороджений відзнакою Президента України За оборону України. Позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортним засобом на один рік фактично паралізує не тільки його особисту військову службу, але й решти військовослужбовців, оскільки без права керування транспортним засобом ОСОБА_2 буде позбавлений можливості належним чином та вчасно виконувати безпосередні свої службові військові обов`язки. В даному випадку призначене судом покарання фактично паралізує можливість виконання ОСОБА_2 конституційного обов`язку із захисту Батьківщини згідно вимог ст. 65 Конституції України.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, долучених до матеріалів справи: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589290 від 12 лютого 2026 року; актом оглядом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Alcotest Drager 6820, результати огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 0,27 % проміле, рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ст.. сержанта поліції Закарлюка С., довідкою виданою ст.. інспектором відділу з адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майором поліції Решетник Н. відповідно до якої ОСОБА_2 повторності за ст.. 130 КУпАП не має та отримав посвідчення водія, відеозаписом події.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З дослідженого в судовому засіданні відеозаписів, які були зафіксовані на боді-камеру вбачається, що дійсно, гр.. ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем «DAEWOO RACER», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зокрема, відеозаписи з БК поліцейських підтверджують встановлення поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння та відмови його від проходження медичного огляду на стан сп`яніння..

Суддя відхиляє аргумент захисника про те, що у ОСОБА_2 не було ознак сп`яніння, тому поліцейські не мали права направляти його на огляд на такий стан.

Суддя відхиляє аргумент захисника про те, що поліцейські порушили процедуру направлення на огляд ОСОБА_2 як військовослужбовця, оскільки таке направлення мало відбуватися згідно зі ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженою Постановою КМУ № 32 від 12.01.2024 (із залученням військової служби правопорядку тощо). Статтею 266-1 КУпАП та зазначеним Порядком (п. 3) передбачено правила огляду (із залученням ВСП тощо), якщо військовослужбовці виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. ОСОБА_2 не виконував на час зупинки його поліцейськими обов`язки військової служби (та не перебував на території військової частини).

Доводи захисника про те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_2 не впливає на доведеність вини ОСОБА_2 , оскільки під час дії воєнного стану працівники поліції мають право на зупинку транспортних засобів з метою профілактичних оглядів не тільки тих водіїв, які порушують правила дорожнього руху, а й інших транспортних засобів з метою виявлення колоборантів та забезпечення безпеки всіх громадян.

Відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом, а здійснення відеозапису за допомогою мобільного телефону не свідчить про неналежність його як доказу у справі.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Досліджений судом відеозаписи суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів та надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки на них зафіксовано обставини події, а саме пропозиція працівників поліції водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та процес проходження такого огляду.

З приводу доводів захисника щодо технічної похибки під час застосування приладу Drager.

Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів (далі Інструкція), щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом(далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Згідно до п. 8 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно розділу II п.7 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за№ 1413/27858 - установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно із чеком алкотестера Драгер результат тестування ОСОБА_2 склав рівно 0,27 проміле, таким чином відповідно п.7 Розділу 2 зазначеної Інструкції особа перебувала в стані алкогольного сп`яніння такого ступеня, що є підставою для адміністративної відповідальності, оскільки за результатами використання спеціального технічного засобу цифровий показник був більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Законодавець в даному випадку визначив граничну межу проміле в крові людини у 0,2 проміле, за якої адміністративна відповідальність не наступає.

Таким чином доводи захисника під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Посилання захисника щодо можливості призначення покарання з огляду на необхідність індивідуалізації покарання з урахуванням рішень Коституційного Суду України від 15.06.2022 р. № 4-р(II)/2022, від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 суддя оцінює як слушні. Про це говорить і ст. 33 КУпАП.

Однак доводи захисника про те, що позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортним засобом паралізує не тільки його особисту військову службу, але й решти військовослужбовців, суддя відхиляє як такі, що ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені доказами.

Оцінюючи можливість призначення покарання ОСОБА_2 без позбавлення права керування, суддя дійшов таких висновків. Суспільний інтерес у такій ситуації полягає в тому, щоб не допустити керування джерелами підвищеної небезпеки, якими є транспортні засоби, особами, які перебувають у стані сп`яніння, та особами, які відмовляються від огляду на такий стан за наявності обґрунтованих сумнівів щодо них. Можливість керування та користування транспортними засобами, разом з комфортом і зручністю, накладають на особу певні обмеження і правила в інтересах безпеки інших осіб. Накладення покарання лише у вигляді штрафу без позбавлення права керування буде недостатнім для формування у ОСОБА_2 та інших осіб відповідального ставлення до правил і таких обмежень.

Доводи захисника про призначення покарання за ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керування з огляду на існуючу судову практику судів першої та апеляційної інстанцій суддя відхиляє, оскільки, якщо застосовувати аналогію КПК, то частиною 5 ст. 368 КПК України передбачено, що, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 34, 35 КУпАП, у цій справі відсутні.

Враховуючи зазначене, характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, суспільну небезпечність такого порушення (яку суддя оцінює як високу), особу порушника, ступінь його вини, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд стягує з ОСОБА_2 судовий збір.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130,ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок /сімнадцять тисяч гривень нуль-нуль копійок/ з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок /шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок/.

Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов