Рішення № 13699391, 03.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.11 р. Справа № 20/315

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка

про стягнення 6003066,23 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

відповідача: Борисенко Т.Ф. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м.Донецьк, із позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, про стягнення 6003066,23 грн., з яких 5249336,58 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 471197,72 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 180964,37 грн. – сума пені, 66542,20 грн. – сума інфляції, 35025,36 грн. – суми 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 20 від 27.12.03 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив від 03.02.11 р., в якому просить суд позовну заяву задовольнити частково в сумі 5720534,30 грн. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27 грудня 2003 року між Державним підприємством „Укренерговугілля” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 20 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Додатку „Порядок розрахунків”.

Відповідно до п.4.4.1 Договору, у разі порушення Споживачем передбачених Додатком „Порядок розрахунків” терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за недовраховану електроенергію Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики України від 13.11.08 р. № 557, від 27.05.09 р. № 278, Відкрите акціонерне товариство “Укренерговугілля” припинило свою діяльність шляхом перетворення в Державне підприємство “Регіональні електричні мережі”. Державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи було проведено 07.09.09 р.

Відповідно до п.1.3 Статуту Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, Підприємство створено відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 листопада 2008 р. № 557, зі змінами, внесеними наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.05.2009 р. № 278, шляхом реорганізації (перетворення) відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля” у державне підприємство “Регіональні електричні мережі”. Підприємство є правонаступником майна, всіх прав та обов’язків відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля”.

Отже, позивач є правонаступником Постачальника електричної енергії за Договором.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийому-передачі.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання по сплаті електричної енергії не виконує, своєчасно не сплачує спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 6003066,23 грн., з яких 5249336,58 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 471197,72 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 180964,37 грн. – сума пені, 66542,20 грн. – сума інфляції, 35025,36 грн. – суми 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором про постачання електричної енергії № 20 від 27.12.03 р., Додатками до Договору, рахунками-фактурами, розрахунком позовних вимог.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки заборгованості від 10.01.11 р., який підписаний сторонами без заперечень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5249336,58 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію, 471197,72 грн. – суми заборгованості за реактивну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 180964,37 грн. – суми пені, 66542,20 грн. – суми інфляції, 35025,36 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м.Донецьк до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул..Абакумова, буд.1; п/р 35248006002457 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, ВАТ „Укргідроенергія”) в особі Луганської філії (91005, м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136 „з”; п/р із спеціальним режимом використання № 2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 304665, код ЄДРПОУ 26447684) 5249336,58 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул..Абакумова, буд.1; п/р 35248006002457 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, ВАТ „Укргідроенергія”) в особі Луганської філії (91005, м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136 „з”; на п/р № 2600512100770 в Луганській філії АБ „Укркоммунбанк”, МФО 304988, код ЄДРПОУ 26447684) 471197,72 грн. – суму заборгованості за реактивну електричну енергію, 180964,37 грн. – суму пені, 66542,20 грн. – суму інфляції, 35025,36 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.02.2011 р.

Повне рішення складено 04.02.2011 р.

Суддя Донець О.Є.