Рішення № 136993622, 01.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року справа № 580/194/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області № 10254/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування 11010500, на суму 408 038,68 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області № 10255/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: Військовий збір 11011001, на суму 34 003,22 грн;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Черкаській області № 0007478-1302-2300 про наявність у ОСОБА_1 станом на 6 серпня 2025 року податкового боргу у сумі 442 041,90 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Черкаській області № /6/23-00-13-02-07 від 08.08.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області № 656-п від 10.03.2025 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області Гончар Т.І. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Копія вказаного наказу не була отримана позивачкою. Згідно з актом № 6663/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 від 16.05.2025 документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення: - П.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік на суму 408 038,68 грн; - П.п. 1.4, п.п. 1.6, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-IV зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано військового збору за 2020 рік у сумі 34 003,22 грн. У пункті 2.1 Акту вказано, що згідно відповіді, отриманої від АТ «Альфа-Банк» 30.08.2021 № 75204-20.2-6/6 (на запит ГУ ДПС у Черкаській області від 27.07.2021 № 15273/6/23-00-24- 0314) було підтверджено нарахування та виплату доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 2 266 881,59 грн та було відображено у податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 126 ознакою доходу у II кварталі 2020 року. Акт перевірки не був отриманий ОСОБА_1 , що підтверджується копією поштового повідомлення. На підставі Акта перевірки від 6663/23-00-24-05-01/2941722628 від 16.05.2025 керівник ГУ ДПС У Черкаській області винесла податкові повідомлення-рішення: - № 10254/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами результатами річного декларування 11010500, на суму 408 038,68 грн; - за № 10255/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: Військовий збір 11011001, на суму 34 003,22 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення не були отримані ОСОБА_1 , що підтверджується копією поштового повідомлення. 08 серпня 2025 року ГУ ДПС у Черкаській області складено податкову вимогу № 0007478- 1302-2300 про наявність у ОСОБА_1 станом на 6 серпня 2025 року податкового боргу у сумі 442 041,90 грн. Також начальником управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області 8 серпня 2025 року прийнято рішення № /6/23-00-13-02-07 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу. Зазначені вище документи не були вручені позивачці ОСОБА_1 та отримані представником позивача у відповідь на адвокатський запит 22 жовтня 2025 року. Позивачка категорично не погоджується із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про опис майна в заставу, оскільки підстави для нарахування позивачці податкового боргу відсутні. Так, у Акті проведення перевірки № 6663/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 від 16.05.2025 вказано, що при перевірці використано: лист АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 № 75204- 20.2-6/6; відомості з центральної бази даних ДРФО; витяг з податкового розрахунку за формою 1-ДФ. Позивач стверджує, що інформація, вказана у листі-відповіді АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 № 75204-20.2-б/б про наявність у ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою 3 банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у 2 кварталі 2020 року, не відповідає дійсності.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

23.02.2026 представник відповідача подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення: п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік на суму 408 038,68 грн.; - п.п. 1.4, п.п. 1.6, п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-IV із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано військового збору за 2020 рік у сумі 34 003,22 грн. Відповідно до наявної податкової інформації ФОП ОСОБА_1 y II кварталі 2020 року отримала дохід, який згідно з Кодексом підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан доходи (податковій декларації). Згідно відповіді отриманої від АТ «Альфа-Банк» 30.08.2021 № 75204- 20.2-6/6 (на запит ГУ ДПС у Черкаській області від 27.07.2021 № 15273/6/23- 00-24-0314) було підтверджено нарахування та виплату доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 2 266 881,59 грн. та було відображено у податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 126 ознакою доходу у II кварталі 2020 року. Таким чином, фізична особа - платник податків отримав дохід, який згідно з п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу є доходом, отриманим платником податків як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) та підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 18% (п. 167.1 ст. 167 Кодексу), та військовим збором за ставкою 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного (п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу). Таким чином, додатковим благом ФОПП ОСОБА_1 , що включається до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу та підлягає відображенню в річній податковій декларації про майновий стан і доходи є сума 2 266 881,59 грн. За невірне визначення податкових зобов`язань та несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору, згідно п.123.1 ст. 123, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачені штрафні санкції та нарахування пені. При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 встановлено: порушення п.п. «д», п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, а саме: ненарахування, неутримання та несплата податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік. Перевіркою встановлено, що сума доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у 2020 році становить 2 266 881,59 грн., таким чином, сума податку на доходи фізичних осіб становить 408 038,68 грн. (2 266 881,59*18%), де ставка податку становить 18% відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Загальна сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік становить 408 038,68 гривень. Також, При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 встановлено порушення п.п. 1.4, п.п. 1,6 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. Х, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, а саме: ненарахування, неутримання та несплата сум військового збору за 2020 рік. Перевіркою встановлено, що сума доходу одержаного у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у 2020 році становить 2 266 881,59 грн., таким чином, сума податку на доходи фізичних осіб становить 408 038,68 грн. (2 266 881,59*18%), де ставка податку становить 18% відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Загальна сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік становить 408 038,68 гривень. Також, При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 встановлено порушення п.п. 1.4, п.п. 1,6 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. Х, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, а саме: ненарахування, неутримання та несплата сум військового збору за 2020 рік. Перевіркою встановлено, що сума доходу одержаного у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у 2020 році становить 2 266 881,59 грн., сума військового збору становить 34 003,22 грн. (2 266 881,59*1,5%), де ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу). Загальна сума несплаченого військового збору за 2020 рік становить 34 003,22 гривень.

24.02.2026 від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів понесення позивачкою витрат на правничу допомогу.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

На підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області № 656-п від 10.03.2025 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області Гончар Т.І. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

На підставі п.п. 20.1.2, п.п.20.1.4, п.п.20.1.5, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 та п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу ГУ ДПС У Черкаській області від 10 березня 2025 р. № 656-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (далі - ФОПП ОСОБА_1 ) (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення:

- п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік на суму 408 038,68 грн;

- п.п. 1.4, п.п. 1.6, п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-IV із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано військового збору за 2020 рік у сумі 34 003,22 грн.

Позивачка категорично не погоджується із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про опис майна в заставу, оскільки підстави для нарахування позивачці податкового боргу відсутні.

Так, у Акті проведення перевірки № 6663/23-00-24-05-01/2941722628 від 16.05.2025 вказано, що при перевірці використано: лист АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 № 75204- 20.2-6/6; відомості з центральної бази даних ДРФО; витяг з податкового розрахунку за формою 1-ДФ.

У пункті 2.1 Акту зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у II кварталі 2020 року отримала дохід, який згідно з Кодексом підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Згідно відповіді, отриманої від АТ «Альфа-Банк» листом від 30.08.2021 № 75204-20.2-6/6 (на запит ГУ ДПС у Черкаській області від 27.07.2021 № 15273/6/23-00-24-0314) було підтверджено нарахування та виплату доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 2 266 881,59 грн та було відображено у податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 126 ознакою доходу у II кварталі 2020 року.

У листі АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 № 75204-20.2-6/6 вказано, що Банк підтверджує, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2020 рік відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, щодо ОСОБА_1 на суму 2 266 881,59 грн.

Банком вказано, що ним виконано вимоги п.п. 164.2.17 «д». При цьому Банком не надано ГУ ДПС у Черкаській області копій підтверджуючих документів щодо здійснення банком операцій з анулювання (прощення) заборгованості із посиланням на те, що вказана інформація містить банківську таємницю.

Позивач стверджує, що інформація, вказана у листі-відповіді АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 № 75204-20.2-б/б про наявність у ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у 2 кварталі 2020 року, не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №895/06-034-518, відповідно до умов якого кредитор надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

31 травня 2018 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 895/06-034-518, за умовами якої сторони домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди позичальник здійснює повернення заборгованості до Договором в розмірі 9 125,01 доларів США шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до умов п. 3.2, 3.3 цієї Додаткової угоди, але в будь-якому випадку не пізніше 31 серпня 2018 року.

У п. 5 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що за умови належного виконання позичальником умов п. З цієї Додаткової угоди, у відповідності до вимог статті 605 ЦК України Банк має право припинити зобов`язання позичальника за Договором шляхом звільнення (прощення боргу) позичальника від подальшого виконання зобов`язання за Договором повністю або частково, на розсуд Банку.

Після виконання позичальником належним чином п. З цієї Додаткової угоди, позичальник звертається до кредитора для отримання документів (документу), які (який) підтверджують (підтверджує) припинення зобов`язань (частини зобов`язань) позичальника за кредитним договором, зокрема повідомлення (довідку) про прощення боргу.

Зважаючи на умови цієї Додаткової угоди, кредитор зобов`язується надати позичальнику всі передбачені чинним законодавством України документи, які підтверджують припинення зобов`язань за Договором та є підставами для зняття обтяжень у відповідних державних реєстрах.

Позичальник ОСОБА_1 належним чином виконала умови Додаткової угоди від 31 травня 2018 року, у зв`язку із чим 29 серпня 2018 року уповноваженою особою АТ «Укрсоцбанк» Лисенко О.В. їй було видано Довідку про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу.

У Довідці вказано, що ОСОБА_1 внесенням коштів у розмірі 9 125,01 доларів США виконала зобов`язання перед Банком відповідно до Додаткової угоди від 31.05.2018 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 865/06-034-518 від 24.10.2006 та Протоколу № 397 від 30.05.2018, внаслідок чого станом на 29.08.2018 заборгованість позичальника за Договором становить 84 086,34 доларів США.

Також у Довідці Банк повідомив ОСОБА_1 про те, що користуючись своїми правами наданими АТ «Укрсоцбанк» нормами статті 605 ЦК України, звільнить позичальника протягом шести місяців з моменту 29.08.2018 від подальшого виконання його обов`язків щодо повернення частини заборгованості за Договором, про що позичальник буде повідомлений рекомендованим листом на адресу, яка вказана в Договорі та/або Додатковій угоді.

Отже, згідно із вказаною довідкою АТ «Укрсоцбанк» зобов`язалось звільнити ОСОБА_1 від подальшого виконання її обов`язків за Договором до 28.02.2019 та повідомити рекомендованим листом про прийняття такого рішення.

Позивач вказує, що жодних рекомендованих листів від АТ «Укрсоцбанк» не отримувала. При цьому і жодних претензій щодо сплати заборгованості за укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договором позивачка також не отримувала, що свідчить про те, що АТ «Укрсоцбанк» прийняло рішення про прощення (анулювання) боргу у 2018 році, однак, не повідомило належним чином боржника про дату прийнятого рішення. Підтвердженням того факту, що суму боргу було анульовано (прощено) АТ «Укрсоцбанк» 30.08.2018 є припинення іпотеки, якою було забезпечене зобов`язання ОСОБА_1 за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 865/06-034-518 від 24.10.2006.

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 136144270 від 31.08.2018 АТ «Укрсоцбанк» було іпотекодержателем нежитлових приміщень корпусу № 49 з підвалом, загальною площею 798,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою накладення іпотеки був Договір про внесення змін до іпотечного договору № ІД 898/06-034-518 від 24.10.2006. Строк виконання основного зобов`язання - 21.10.2016, боржник - ОСОБА_1 , майновий поручитель - ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що у неї не зберігся іпотечний договір, однак із номеру та дати укладення цього Договору ІД 898/06-034-518 від 24.10.2006, про надання невідновлювальної кредитної лінії № 865/06-034-518 від 24.10.2006, укладеним із позивачкою, зрозуміло, що він був укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань позивачки перед АТ «Укрсоцбанк» саме за тим Договором, за яким було прощено (анульовано) борг.

Згідно із записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, 30.08.2018 іпотеку було припинено на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк». Із наведеного слідує, що АТ «Укрсоцбанк» прийняло рішення про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 865/06-034-518 від 24.10.2006 30.08.2018, у зв`язку із чим і подало заяву про припинення іпотеки.

Разом з тим АТ «Укрсоцбанк» у встановленому законом та договором порядку не надіслало боржниці повідомлення про прощення (анулювання) боргу, а отже, не виконало вимоги п.п. 164.2.17 «д».

На думку позивачки, АТ «Альфа Банк», яке є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», виявивши відсутність належного повідомлення боржника про прощення боргу, що призводить до відсутності у боржника зобов`язань зі сплати відповідних податків та зборів (а отже, у кредитора виник обов`язок сплатити відповідні суми), вирішило відобразити нарахований та виплачений дохід ОСОБА_1 у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку у 2 кварталі 2020 року.

На адвокатський запит АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», листом від 03.12.2025 № 53794-33.4-6/б повідомило, що у зв`язку із виконанням позичальником умов врегулювання шляхом часткового погашення наявної заборгованості, залишок боргу у розмірі основної заборгованості 84 085,64 доларів США, що в еквіваленті курсу НБУ на 04.05.2020 становив 2266 881,59 грн, та нараховані відсотки 16 887,95 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 04.05.2020 становили 455 285,63 грн було прощено (анульовано), про що позичальнику засобами поштової кореспонденції надіслано рекомендований лист вих. № 46994-34-6/6.

До відповіді на адвокатський запит додано копію основного Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 895/06-034-518 від 24.10.2006, копію Додаткової угоди від 31.05.2018 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 895/06-034-518, а також копію повідомлення № 46994-34-6/б від 03.06.2020.

У зв`язку із наведеним, надана АТ «Сенс Банк» копія повідомлення, а також дії АТ «Сенс Банк» щодо відображення у відповідній податковій документації прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 саме у травні 2020 року, у позивача викликають сумнів, з огляду на Довідку АТ «Укрсоцбанк» від 29.08.2018, припинення іпотеки 30.08.2018 та виконання позичальницею ОСОБА_1 зобов`язань за Додатковою угодою у серпні 2018 року.

Вищезазначене свідчить про прощення (анульованння) позивачу заборгованості по кредиту в сумі 2266881,59 грн, що є її додатковим доходом. Більш того, позивачем не надано доказів про зворотнє.

Під час проведення ГУ ДПС у Черкаській області документальної позапланової невиїзної перевірки та подальшого винесення оскаржуваних рішень, відповідачем не було належним чином перевірено існування підстав для нарахування позивачці ОСОБА_1 податкового боргу, а також не перевірено правомірність дій АТ «Альфа Банк» щодо виконання обов`язку, визначеного підпунктом 164.2.17 «Д» Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок закріплені статтею 78 ПК України.

Відповідно до підпунктів 78.1.1., 78.1.2. п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

За приписами п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з системного аналізу викладених вище законодавчих норм вбачається, що посадові особи контролюючого вправі приступити до проведення документальної позапланової перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки.

Суд встановив, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2025 №656-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 11.03.2025 №134/23-00-24-05-01 надіслано ОСОБА_1 18.03.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його реєстрації: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53/124, - який повернуто відправнику 02.04.2025 у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з п. 42.2. ст.40 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, відповідачем дотримано вимог ст.79 ПК України щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення №10254/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на суму 408038,68 грн, суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підп. «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (у редакції саном на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Не повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу не є підставою для його скасування.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Як установлено судом з акту перевірки та матеріалів справи, згідно відповіді отриманої від АТ «Альфа-Банк» листом 30.08.2021 №75204-20.2-б/б (на запит ГУ ДПС у Черкаській області від 27 липня 2021року №15273/6/23-00-24-0314) підтверджено нарахування та виплату доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 2266881,59 грн, що відображено стосовно позивача у податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 126 ознакою доходу у ІІ кварталі 2020 року.

Як стверджує сам позивач, 24 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №895/06-034-518, відповідно до умов якого кредитор надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

31 травня 2018 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 895/06-034-518, за умовами якої сторони домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди позичальник здійснює повернення заборгованості до Договором в розмірі 9 125,01 доларів США шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до умов п. 3.2, 3.3 цієї Додаткової угоди, але в будь-якому випадку не пізніше 31 серпня 2018 року.

У п. 5 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що за умови належного виконання позичальником умов п. З цієї Додаткової угоди, у відповідності до вимог статті 605 ЦК України Банк має право припинити зобов`язання позичальника за Договором шляхом звільнення (прощення боргу) позичальника від подальшого виконання зобов`язання за Договором повністю або частково, на розсуд Банку.

Після виконання позичальником належним чином п. З цієї Додаткової угоди, позичальник звертається до кредитора для отримання документів (документу), які (який) підтверджують (підтверджує) припинення зобов`язань (частини зобов`язань) позичальника за кредитним договором, зокрема повідомлення (довідку) про прощення боргу.

Зважаючи на умови цієї Додаткової угоди, кредитор зобов`язується надати позичальнику всі передбачені чинним законодавством України документи, які підтверджують припинення зобов`язань за Договором та є підставами для зняття обтяжень у відповідних державних реєстрах.

Позичальник ОСОБА_1 належним чином виконала умови Додаткової угоди від 31 травня 2018 року, у зв`язку із чим 29 серпня 2018 року уповноваженою особою АТ «Укрсоцбанк» Лисенко О.В. їй було видано Довідку про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу.

У Довідці вказано, що ОСОБА_1 внесенням коштів у розмірі 9 125,01 доларів США виконала зобов`язання перед Банком відповідно до Додаткової угоди від 31.05.2018 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 865/06-034-518 від 24.10.2006 та Протоколу № 397 від 30.05.2018, внаслідок чого станом на 29.08.2018 заборгованість позичальника за Договором становить 84 086,34 доларів США. Також у Довідці Банк повідомив ОСОБА_1 про те, що користуючись своїми правами наданими АТ «Укрсоцбанк» нормами статті 605 ЦК України, звільнить позичальника протягом шести місяців з моменту 29.08.2018 від подальшого виконання його обов`язків щодо повернення частини заборгованості за Договором, про що позичальник буде повідомлений рекомендованим листом на адресу, яка вказана в Договорі та/або Додатковій угоді.

Отже, згідно із вказаною довідкою АТ «Укрсоцбанк» зобов`язалось звільнити ОСОБА_1 від подальшого виконання її обов`язків за Договором до 28.02.2019 та повідомити рекомендованим листом про прийняття такого рішення.

У відповідності до вимог Податкового Кодексу України, до складу річного доходу за 2020 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) борuу в розмірі 2266881,59 грн. Отриманий дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Вказане повідомлення направлене позивачу за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2 - про що свідчить наявний на повідомленні штрих-код поштового відділення із зазначенням «AB-USD-20200602-145».

Банком належним чином дотримано вимоги підп. «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України в частині повідомлення позивача про анулювання основної заборгованості 2266881,59 грн та, відповідно, обов`язку виконання вимог ПК України щодо сплати обов`язкових податків та зборів.

Доводи позивача у позовній заяві про не отримання вказаного повідомлення не спростовують вказаних висновків суду, оскільки, як зазначено вище, повідомлення направлене на адресу реєстрації позивача. Водночас у довідці від 29.08.2018, що підписана позивачем, вказано, що на позичальника (позивача у справі) покладається обов`язок щодо контролю за належним обслуговуванням поштової скриньки та своєчасним отриманням кореспонденції. Позичальник розуміє і погоджується із тим, що всі негативні і обов`язку позичальник несе особисто. Позивачем доказів погашення боргу за кредитним договором у повній мірі не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано нараховано позивачу ПДФО у розмірі 408 038,68 грн, що становить 18% від розміру прощеної основної заборгованості в сумі 2266881,59 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №110254/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо визначення позивачу податкового зобов`язання з військового збору на суму 34 003,22 грн, податковим повідомленням-рішенням №10255/23-00-24-05-01 від 20.06.2025, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що нарахування військового збору є похідним від встановленого факту заниження доходу.

Так, військовий збір введено в дію з набранням 03 серпня 2014 року чинності Законом України від 31 липня 2014 року №1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів".

Згідно з п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи отримання позивачем доходу у 2020 році внаслідок прощення основної заборгованості в сумі 2266881,59 грн та установлену судом правомірність нарахування ПДФО у розмірі 408 038,68 грн, нарахування позивачу військового збору на суму 34 003,22 грн, суд вважає правомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення 10255/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Суд встановив, що вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2 .

ППР вручені ОСОБА_1 особисто 04.07.2025, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом.

Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки у строк, наданий для адміністративного оскарження (10 днів, починаючи з 04.07.2025), позивачем не подано скаргу на спірні ППР, визначені ними грошові зобов`язання вважались узгодженими до часу звернення в суд з цим позовом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо рішення № /6/23-00-13-02-07 від 08.08.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, суд зазначає таке.

Пунктом 95.1. ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п.п. 89.1.2.- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З аналізу наведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що зміст вказаних правових норм, свідчить про необхідність вчинення контролюючим органом дій, які передують опису майна у податкову заставу.

Зокрема, передумовою для застосування до платника податкової застави є обов`язкова наявність узгодженого податкового боргу, що нарахований платником самостійно або податковим повідомленням-рішенням та, як наслідок, визначений у податковій вимозі.

Оскільки станом на час опису майна позивача у податкову заставу, визначені спірним ППР суми податкового боргу вважались узгодженими, суд дійшов висновку про правомірність рішення № /6/23-00-13-02-07 від 08.08.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано порушення вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим йому правомірно нараховані спірні податкові зобов`язання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а понесені судові витрати розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ