Рішення № 136993186, 01.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2026 року справа № 520/5300/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 01.07.2022р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної страхової виплати та виплатити заборгованість з 01.07.2022р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем протиправно припинено виплату пенсії, у зв`язку з чим порушено права позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії.

Ухвалою суду від 31.03.2026р. поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовними вимогами в цій справі, прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником ГУ ПФУ в Харківській області до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, представник відповідача зазначив, що для продовження/поновлення страхових виплат ОСОБА_1 необхідно подати заяву та документи, що підтверджують право на отримання страхових виплат. Заява у паперовому вигляді з документами необхідними для продовження та здійснення страхових виплат, подається до територіального органу Пенсійного фонду України (до сервісного центру). Заява та документи в електронній формі подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису чи електронної системи BankID. Таким чином, як зазначив представник відповідача, питання щодо поновлення страхових виплат буде розглянуто після надходження відповідної заяви, що подана одним з вище перерахованих способів та документів, що дають право на виплату.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та страхові виплати не отримує, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

09 лютого 2026 року представниця позивача - адвокат Кандиба Т.О. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адвокатським запитом щодо надання інформації про пенсійне забезпечення позивача. Проте, ГУ ПФУ в Харківській області листом "Про розгляд запиту" від 16.02.2026р. №2000-0309-8/28759 повідомило представника позивача, що на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області справи про страхові виплати. Справа ОСОБА_1 до Головного управління не передавалась. На виконання вищезазначеного Порядку Управління передало до Головного управління реєстр осiб, яким було припинено/затримано виплати відділеннями Управління за період з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. Згідно з даними, зазначеними в реєстрі, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 у розмірі 13428,92 грн., припинена з 01.07.2022р.. Рішення, протоколи, постанови, на підставі яких було припинено виплати потерпілому, до Головного управління не передавались.

Разом з тим, 09 лютого 2026 року представниця позивача - адвокат Кандиба Т.О. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про поновлення нарахувань та виплати щомісячної страхової виплати.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 09.03.2026р. № 15415-10094/М-03/8-2000/26 повідомило представника позивача, що для продовження/поновлення страхових виплат ОСОБА_1 необхідно подати заяву та документи, що підтверджують право на отримання страхових виплат. Заява у паперовому вигляді з документами необхідними для продовження та здійснення страхових виплат, подається до територіального органу Пенсійного фонду України (до сервісного центру). Заява та документи в електронній формі подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису чи електронної системи BankID. Отже питання щодо поновлення страхових виплат буде розглянуто після надходження відповідної заяви, що подана одним з вище перерахованих способів та документів, що дають право на виплату.

Не погодившись із вищевказаним, позивач звернувся до суду з позовом в цій справі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30.01.2020 року у справі №489/5194/16-а.

Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Отже, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України № 1058. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України № 1058, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Частиною 1 статтею 49 Закон України № 1058 визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України № 1058.

Як свідчать матеріали справи, виплату пенсії позивачці припинено на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у зв`язку з передачею Фондом соціального страхування України в Харківській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області реєстр осiб, яким було припинено/затримано виплати відділеннями Управління за період з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. Згідно з даними, зазначеними в реєстрі, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 у розмірі 13428,92 грн., припинена з 01.07.2022р.

Разом з тим, як зазначено відповідачем, рішення, протоколи, постанови, на підставі яких було припинено виплати потерпілому, до Головного управління не передавались.

Доказів прийняття відповідного рішення про припинення виплати позивачу пенсії з цих підстав відповідачем до суду не надано та судом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, позовні вимоги є обґрунтованими. Зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу щомісячної страхової виплати відповідає меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 01.07.2022р.

Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної страхової виплати та виплатити заборгованість з 01.07.2022р.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров