Ухвала суду № 136993124, 01.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

01 червня 2026 року Справа № 520/13958/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ТЦК та СП в Харківській області щодо застосування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням розрахованих виходячи з розміру 1763,00 грн. для визначення грошового вир розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, зазначених у довідці від 09.02.2026 №ФХ-108697/1519/С про грошове забезпечення станом на 18.06.2025, виготовленої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №520/23200/25.

- зобов`язати ТЦК та СП в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії у яких посадовий оклад, оклад за військовим званням зазначити у розмірах, розрахованих у порядку передбаченому рішенням Харківського окружного адміністративного суду 16.12.2025 у справі №520/23200/25, застосувати їх для визначення виразу інших складових довідок у тому числі надбавки за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби та премії.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.

За змістом ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №520/23200/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки станом на 18.06.2025 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого Законом України на 2025 р., на відповідний коефіцієнт згідно з додатків 1, 12, 13, 14. до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, та деяких інших осіб , з обов`язковим врахуванням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії встановлених у середніх розмірах, що фактично виплачені за червень 2025 р„ та обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахованих шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму (3028 грн.) для працездатних осіб встановленого Законом на 2025 р. для перерахунку розмірів пенсії з 01.07.2025р.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2025 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили.

В позовній заяві по даній справі позивачем зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №520/23200/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено довідку про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2025.

Однак, в оновленій довідці додаткові види грошового забезпечення обраховано з урахуванням окладів, визнaчeних шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 відповідний тарифний коефіцієнт, а не станом на 01.01.2025, як визначено в рішенні суду.

22.04.2026 позивач звернувся до ТЦК та СП в Харківській області із заявою надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2025 у розмірах, розрахованих у порядку, передбаченому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №520/23200/25 і застосувати їх для визначення виразу додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премій), але отримав негативну відповідь.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

В даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №520/23200/25.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного рішення суду порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням такого рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вказані позовні вимоги в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №520/23200/25, що набрало законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, при цьому новий спір між сторонами не виник, а фактично стосується незгоди з рорахуванням відповідачем грошового забезпечення в оновленій довідці, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про встановлення судового контролю за повним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №520/23200/25 в порядку статті 382 КАС України, а також подати до суду заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання таких судових рішень в порядку статті 383 КАС України. При цьому, звернення до суду із заявами відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Отже, позивач також має право звернутися до виконавчої служби з виконавчим листом щодо примусового виконання вищезазначеного рішення суду.

Окремо суд звертає увагу, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі 520/12901/26 постановлено ухвалу по відмову у відкриття провадження з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача.

Слід також зазначити, що за частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Супрун Ю.О.