Ухвала суду № 136993105, 01.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

01 червня 2026 року Справа № 520/14013/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не проведення нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення:

з 15.08.2024 по 31.12.2024, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14;

з 01.01.2025 по 31.12.2025, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14;

з 01.01.2026 по 30.04.2026, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення:

з 15.08.2024 по 31.12.2024, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14;

з 01.01.2025 по 31.12.2025, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14;

з 01.01.2026 по 30.04.2026, з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, грошової допомоги на оздоровлення) та премії згідно з додатками 1,12,13,14.

В адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що про порушення в системі виплати грошового забезпечення позивачу стало відомо із засобів масової інформації лише у травні 2026 року, коли масового розголосу набули, зокрема, питання перерахунку пенсій військовослужбовцям, які прямо залежать від розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Позивач зазначає, що самостійно встановити факт порушення її прав було можливо лише після отримання відповіді на відповідний запит до відповідача. Крім того, позивач зазначила, що із відповідною заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами розгляду якої відповідачем надано відповідь №1531/ВФЗ від 27.05.2026. За твердженням позивача, вказану відповідь разом із додатками вона отримала нарочно лише 28.05.2026, а тому строк звернення до суду, на думку позивача, слід обчислювати саме з моменту отримання відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши доводи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період проходження військової служби, тобто виплат, які за своєю правовою природою є винагородою за службу та належними позивачу сумами грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 дійшов висновку, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки забезпечують реалізацію конституційного права особи на своєчасне одержання винагороди за працю.

Аналогічний підхід щодо застосування положень статті 233 Кодексу законів про працю України до спорів, пов`язаних із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення військовослужбовців, викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.

У межах вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду суд враховує, що предметом спору у цій справі є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення за період проходження військової служби з 15.08.2024 по 30.04.2026.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач з 15.08.2024 по теперішній час проходить військову службу та перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, спірні правовідносини не пов`язані із проведенням остаточного розрахунку при звільненні з військової служби, а стосуються належного нарахування та виплати грошового забезпечення особі, яка продовжує проходити службу.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 зазначив, що у справах, пов`язаних із недотриманням законодавства про оплату праці, положення статті 233 Кодексу законів про працю України мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на гарантування конституційного права особи на своєчасне одержання винагороди за працю.

Такий підхід застосовується і до спорів щодо грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки грошове забезпечення за своєю правовою природою є формою винагороди за проходження військової служби та належною особі виплатою.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України, частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Вказана норма втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на те, що позивач продовжує проходити військову службу, а заявлені позовні вимоги стосуються нарахування та виплати належного їй грошового забезпечення за період такої служби, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню місячний строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тримісячний строк, який був передбачений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України для звернення до суду щодо стягнення належних працівникові виплат, визнано неконституційним.

За таких обставин підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, відсутні.

Оскільки строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, питання про його поновлення не підлягає вирішенню судом по суті. Відтак подане позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду є безпідставним, оскільки заявлене за відсутності факту пропуску такого строку.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву, клопотання, заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання, заперечення заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає залишенню без розгляду як таке, що заявлене за відсутності пропуску строку звернення до суду.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом залишити без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях