Рішення № 136992901, 29.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 р. справа №520/5632/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненкно, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у особі начальника п/полковника ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у особі начальника п/полковника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки № 11/4299 від 18.07.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_5 . На підставі статті 40а графи ІІ Розладу хвороб таблиці додаткових вимог Б (додатки 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року) позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, позивач вважає, що він виключений з військового обліку та не є військовозобов`язаним. Однак оскільки відповідачем відповідні дії щодо виключення позивача з військового обліку вчинені не були, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг"., у зв`язку з чим, з метою відновлення власних прав, вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач надав до суду пояснення, в яких зазначив, що в межах спірних правовідносин діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством. Зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС "Оберіг") ОСОБА_1 з 21.11.2019 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , де рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.11.2019 визнаний придатним до військової служби. З 18.11.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , де рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.11.2025 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. На обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 ніколи не перебував. Відомості щодо проходження ОСОБА_1 інших, крім вищевказаних, медичних оглядів з метою визначення придатності до військової служби, відсутні. З урахуванням наведеного, 18.07.2022 ОСОБА_3 не міг проходити медичний огляд з метою визначення придатності для проходження військової служби військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 , що також підтверджуються інформацією ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.02.2026 № 19/60, яка додана позивачем до позову, та згідно з якою відомості щодо перебування ОСОБА_1 на обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 , проходження ним ВЛК та виключення з військового обліку відсутні. З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС "Оберіг") ОСОБА_1 з 21.11.2019 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , де рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.11.2019 визнаний придатним до військової служби.

З 18.11.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_11 ).

Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 28.11.2019 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за ст. 40 а гр. ІІ наказу МОУ № 402 2008 року та не підлягає повторному медичному переосвідченню.

Відповідно до довідки № 11/4299 від 18.07.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_12 : ІХС. Стенокардія навантаження. ФК2. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН 2 А зі збереженою систолічною функцією ЛШ. На підставі статті 40а графи ІІ Розладу хвороб таблиці додаткових вимог Б (додатки 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року) визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Як зазначено у позовній заяві, 18.11.2025 року ОСОБА_1 працівниками поліції доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_13 , де його поставлено на військовий облік та направлено на ВЛК.

За результатами проведеного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.11.2025 ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Листом від 23.01.2026 року на запит представника позивача відповідачем повідомлено те, що 18.11.2025 року ОСОБА_1 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 проведено медичний огляд, внаслідок якого він був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, за гр. ІІ ст.21 в, 23 б Наказу МОУ України № 402 від 2008 року.

Листом від 29.01.2026 року № 166/МС на запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_14 повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибути до свого районного ІНФОРМАЦІЯ_15 з військово-обліковим документом та документами для проходження ВЛК.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду для належного захисту своїх прав із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, обов`язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

23.02.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Закон України від 16.03.2016 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Отже, обов`язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.

Абзацом 1 підпункту б пункту 20.3 Положення № 402 (чинному на момент проходження позивачем ВЛК) передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів постанови ВЛК приймаються, зокрема, такого змісту:

… б) "Непридатний":

до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби за контрактом; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних десантних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (п.п. 2.5.1).

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом МОУ від 14.08.2008 №402, визначено обов`язок лікарів провести медичний огляд для вивчення та оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, відповідно до п. 3.2 якого кожний військовозобов`язаний під час дії правового режиму воєнного стану оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Медичний огляд військовозобов`язаних під час мобілізації, на особливий період проводиться в порядку, встановленому главою 3 розділу ІІ Положення № 402.

Підпунктом 3.3 пункту 3 глави 3 розділу І Положення №402 зазначено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) визначено, зокрема: - скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»; - скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим; - дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

З урахуванням вищезазначеного, відповідно до законодавчих, нормативних та керівних документів, військово-лікарські комісії (штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі)) мають свої окремі структурні підрозділи, штат, порядок формування, підпорядкованість та підзвітність.

ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до законодавчих, нормативно-правових актів та керівних документів - не наділений повноваженнями втручатись у робочу діяльність військово-лікарської комісії, здійснювати контроль, керівництво над будь-якою ВЛК, а також надавати оцінку висновкам, діям чи бездіяльності членів військово-лікарської комісії.

Отже, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку, щодо його придатності, проведення повторного або контрольного медичного огляду - позивач має право звернутись до вищої штатної ВЛК (ВЛК регіонів або Центральної військово-лікарської комісії) для перегляду відповідного висновку, оскільки постанова військово-лікарської комісії (ВЛК) регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК, а постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином позивач, вважаючи неправильними висновки лікарів про його придатність до військової служби, вправі ініціювати їх перегляд відповідними штатними ВЛК, оскільки виключно на військово-лікарські комісії покладений обов`язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та військовозобов`язаних.

Між тим, у ході судового розгляду встановлено, що позивач відповідно до довідки №11/4299 від 18.07.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_12 : ІХС. Стенокардія навантаження. ФК2. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН 2 А зі збереженою систолічною функцією ЛШ. На підставі статті 40 а графи ІІ Розладу хвороб таблиці додаткових вимог Б (додатки 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року) визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Натомість, за результатами проведеного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.11.2025 ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Під час розгляду вказаного публічно-правового спору позивачем не доведено вчинення ним дій, спрямованих на визначений чинним законодавством порядок оскарження рішень ВЛК. Натомість, 19.01.2026 позивач звернувся на адресу відповідача із заявою щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку на підставі рішення попереднього медичного огляду ВЛК - від 18.07.2022 року.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Як стверджує позивач, 18.11.2025 відповідачем протиправно поставлено його на військовий облік та безпідставно направлено на ВЛК, за результатами проведення якої ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Водночас, жодних дій направлених на оскарження результатів проведеного ВЛК 18.11.2025 позивачем вчинено не було.

Приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент набуття позивачем статусу непридатного до військової служби) встановлено правила, що регулюють взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Так, частиною 6 статті 37 визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 38 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент проходження позивачем ВЛК), призовники та військовозобов`язані, в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивач відповідно до довідки №11/4299 від 18.07.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_5 та на підставі статті 40 а графи ІІ Розладу хвороб таблиці додаткових вимог Б (додатки 1, 2, 3 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року) визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Натомість, позивачем не надано до суду жодних доказів повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_13 (де він перебував на військовому обліку) про проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Даних про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали справи також не містять.

До того ж, згідно листа від 10.02.2026 №19/60 відомості щодо перебування ОСОБА_1 на обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 , проходження ним ВЛК та виключення з військового обліку відсутні.

Разом із цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду належних доказів, що з боку відповідача допущено будь-які порушення під час проходження медичного огляду ВЛК, за результатом якого було складено висновок про придатність позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура проходження медичного огляду військово-лікарською комісією 18.11.2025, позивачем не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.

Окрім того, суд зазначає, що на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії 18.07.2022 згідно довідки №11/4299 від 18.07.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатом якої позивач визнаний непридатним до військової служби, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів офіційно не був введений в експлуатацію, отже, твердження позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, є безпідставними.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у особі начальника п/полковника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 у особі начальника п/полковника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, враховуючи те, що в досліджуваних правовідносинах встановлено, що відповідач за розглядом заяви позивача не прийняв встановленого чинним законодавством рішення суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають .

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з частиною 1 статті 295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 29.05.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко