Ухвала суду № 136992858, 01.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

01 червня 2026 року Справа № 520/13753/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 03 березня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03 березня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Разом з адміністративним позовом було подано клопотання, в якому позивач просив:

- визнати причину пропуску строку поважними та поновити строк зверненням до суду, у зв`язку з залученням до Сил Оборони і здійсненням отримання збройної агресії з боку рф;

- відкрити провадження по справі та розглянути його за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач по теперішній час проходить військову службу у складі підрозділу ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка та неможливості звернутися до суду у зв`язку зі специфікою проходження військової служби.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши його доводи та матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення за період з 03 березня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також про зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату грошового забезпечення та пов`язаних із ним виплат.

Отже, предметом спору є правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, тобто спору, пов`язаного з оплатою праці (грошовим забезпеченням) особи, яка проходить публічну службу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 зазначила, що під час визначення строку звернення до адміністративного суду у спорах, пов`язаних із недотриманням законодавства про оплату праці, зокрема щодо осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, застосуванню підлягають положення статті 233 КЗпП України.

До 19 липня 2022 року частина друга статті 233 КЗпП України передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції, якою, зокрема, передбачено тримісячний строк звернення працівника до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Водночас Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, аналізуючи застосування статті 233 КЗпП України у спорах щодо оплати праці, зазначив, що якщо спірні правовідносини охоплюють період як до, так і після 19 липня 2022 року, то до правовідносин за період до цієї дати застосовується попередня редакція статті 233 КЗпП України, яка не обмежувала строк звернення до суду вимогами про стягнення належної працівникові заробітної плати, а до правовідносин після 19 липня 2022 року редакція статті 233 КЗпП України, чинна з цієї дати.

При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 карантин скасовано з 24:00 год. 30 червня 2023 року.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, у частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Конституційний Суд України виходив із того, що встановлення такого строку для працівника, який перебуває у трудових правовідносинах, не враховує триваючого характеру обов`язку роботодавця щодо виплати винагороди за працю, звужує зміст і обсяг конституційних прав працівника та обмежує його право на ефективний судовий захист.

Як убачається з матеріалів справи, позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка. Доказів припинення проходження позивачем військової служби матеріали позову не містять.

Таким чином, спірні вимоги стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.

З огляду на наведене, до вимог позивача за період з 03 березня 2020 року по 19 липня 2022 року застосовується редакція статті 233 КЗпП України, яка не обмежувала строк звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат.

Щодо вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року суд ураховує, що строки, визначені статтею 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину, який тривав до 30 червня 2023 року.

Крім того, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі частина перша статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнана неконституційною.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач строк звернення до адміністративного суду з цим позовом не пропустив.

Оскільки відсутній факт пропуску строку звернення до суду, підстави для оцінки поважності причин його пропуску та для поновлення такого строку відсутні.

Відповідно до частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву, клопотання, заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання, заперечення заявнику без розгляду.

Оскільки судом встановлено, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, заява представника позивача про поновлення такого строку є безпідставною, а питання про поновлення строку не підлягає вирішенню судом.

З огляду на викладене, заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях