Ухвала суду № 136992713, 01.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

Справа № 500/4521/24

01 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 500/4521/24 скасовано та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 23 січня 2024 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 23 січня 2024 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,0796.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період з 01 березня 2022 року по 22 січня 2024 року - залишено без розгляду.

17.07.2025 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі.

20.04.2026 судом отримано заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 27.04.2026 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хомич Іван Олександрович, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 500/4521/24 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати у строк до 27.07.2026 звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у адміністративній справі № 500/4521/24.

19.05.2026, на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у адміністративній справі № 500/4521/24.

Ухвалою суду від 21.05.2026 прийнято до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у адміністративній справі № 500/4521/24.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість звіту про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Положеннями статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є: обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

При цьому, такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин. Тобто зобов`язання суб`єкта владних повноважень відповідача у справі подати суду звіт про виконання постанови суду є правом, а не обов`язком суду.

З аналізу вищенаведеної норми КАС України суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду звіту або в разі неподання такого звіту суд може винести одну із двох допустимих ухвал:

1) ухвалу якою встановити новий строк подання звіту;

2) ухвалу про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 500/4521/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 23 січня 2024 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 23 січня 2024 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,0796.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період з 01 березня 2022 року по 22 січня 2024 року - залишено без розгляду.

Суд зауважує, що відповідно до описово-мотивувальної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 колегія суддів суду апеляційної інстанції при вирішенні цього спору застосувала висновки Верховного Суду викладенні у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та дійшла висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, які полягають у здійсненні перерахунку пенсії на підставі частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", встановивши позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023 - 2024 роках, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,1197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, не відповідають критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, відтак позовні вимоги позивача є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому відповідача слід зобов`язати вчинити кореспондуючі цьому праву дії.

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції вказала на висновки Верховного Суду викладенні у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, відповідно до яких право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відтак позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за період з 01 березня 2022 року по 22 січня 2024 року - залишено без розгляду.

Судом встановлено, що відповідач, прийнявши рішення № 961170109701 від 04.05.2026 (макетна обробка), провів індексацію та перерахунок пенсії позивача із 23 січня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 9 118,81 грн (за 2018-2020 роки) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, чим збільшено показник середньої заробітної плати у розмірі 10 915,22 грн.

Також, рішенням № 961170109701 від 04.05.2026 (макетна обробка), проведено індексацію та перерахунок пенсії позивача із 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 9 118,81 грн (за 2018-2020 роки) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.2922812 (1,197х1,0796), чим збільшено показник середньої заробітної плати у розмірі 11 784,07 грн.

Таким чином, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, а з наданого відповідачем звіту, судом встановлено, що відповідач, вчинив передбачені законом дії для виконання рішення суду у такій категорії спорів та підтвердив виконання у належний спосіб.

За наведених обставин суд приймає поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у адміністративній справі № 500/4521/24.

На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у адміністративній справі № 500/4521/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили у порядку вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 червня 2026 року.

Головуючий суддя Юзьків М.І.