Рішення № 136992018, 01.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41392/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» (сформована в системі «Електронний суд» 12.12.2025 року) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесені 03.12.2025 року у виконавчому провадженні № 79737917 про стягнення з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 17.12.2025 року позовну заяву залишено без руху, з підстав не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40грн., копії оскаржуваної постанови, а також уточнення вимог позову;

24.12.2025 року ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» на виконання ухвали суду надала витребувані докази та уточнення позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ; призначене судове засідання на 13.01.2026 року; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №79737917; зобов`язано позивача надати суду належним чином завірену копію листа Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» №1/12/7607 від 08.12.2025 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року по справі №420/23772/23, позов ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія № 14» про визнання противоправними дії та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.03.2023 задоволено. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 33.11.2023 року по справі №420/23772/23 державною установою «Одеська виправна колонія (№14)», одразу після набрання законної сили рішення суду (12.09.2024), підготовлено довідку-розрахунок згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року №420/23772/23 щодо постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року), відповідно до якої загальна сума коштів для виплати складає: 180769, 62 грн. З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року Державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» підготовлено та направлено до Департаменту з питань виконання покарань листи від 29.03.2024 року вих..№1/9/1-1823 щодо розгляду можливості надання додаткового виділення бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» для виплати зазначеної суми ОСОБА_1 . В подальшому, оскільки відповіді на вказаний лист установою від Департаменту з питань виконання покарань не отримано та додаткових виділень бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» для виплати зазначеної суми ОСОБА_1 виділено не було, установою підготовлено та направлено до Департаменту з питань виконання покарань від листи 08.08.2024 року вих..№1/9/1-5235 від 19.11.2024 року за вих.. №1/9/1-7724, 06.02.3025 року №1/9/1-856, від 07.03.2025 року вих№1/9/1-1433, 06.08.2025 року №1/9/1-5048. Також, установа постійно веде листування з представникам позивача та в листах відповідях адвокату неодноразово зазначалося, що після отримання від Департаменту з питань виконання покарань додаткового виділених бюджетних асигнувань та кошторисних призначень по КПКВ-3601020 «Виконання покарань установами і організаціями Державної кримінально-виконавчої служби України», КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» невідкладно на виконання рішення суду буде здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 належної їй суми про що його буде додатково проінформовано. Разом з чим, постановою старшого державного виконавця відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Василем Косютою від 03.12.2025 відкрито виконавче провадження №79737917 з виконання Виконавчого листа № 420/23772/23 виданого 07.05.2025 Одеським окружним адміністративним судом. Відповідно до п. 2 вказаної постанови визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповідно до п. 3 стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32 000 грн. В межах виконавчого провадження №79737917 винесено також постанову від 03.12.2025 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. На думку установи постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32 000, 00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки виконується рішення майнового характеру та відповідачем невірно обчислена сума виконавчого збору.

08.01.2026 року позивач на виконання ухвали суду від 29.12.2025 року надав до суду належним чином завірену копію листа Державної установи «Одеська виправна колонія (№14») №1/12/7607 від 08.12.2025 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

13.01.2026 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У судове засідання, призначене на 13.01.2026 року oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. 13.01.2026 року від сторони позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження; судом було вирішено клопотання представника позивача задовольнити та продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження .

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.12.2025 року була доставлена до «Електронного кабінету» відповідача 30.12.2025 року, у встановлений строк відповідач відзив не надав. Вимоги ухвали суду не виконані.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі №420/23772/23 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної установи «Одеська виправна колонія№14» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 28 березня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020);.

Зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія№14» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

07.05.2025 року у справі виданий виконавчий лист про зобов`язання Державну установу «Одеська виправна колонія№14» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.12.2025 відкрито виконавче провадження №79737917 з виконання виконавчого листа №420/23772/23 виданого 07.05.2025 Одеським окружним адміністративним судом., у п.3 якої вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000грн.

Також, 03.12.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП №79737917 прийнято ще одну постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00грн.

Позивач вважає, що постанова про стягнення суми виконавчого збору є протиправною з підстав, викладених у позовній заяві.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до ст.1 ЗУ Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно ч.ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст.27 ЗУ Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірічотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини 4 статті 27 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.

З аналізу вказаних норм Закону слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі №420/23772/23 зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія№14» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Поновленням прав позивача у справі №420/23772/23 є виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.03.2023, а також за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Наявність передбачуваного вартісного грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер.

Отже оскаржувані постанови, якими вирішено стягнути виконавчий збір у розмірі як за виконання рішення немайнового характеру, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки виконується рішення суду, яке передбачає виплату ОСОБА_1 грошових сум, розмір яких буде встановлено в ході виконавчого провадження.

Отже держвиконавець у постановах від 03.12.2025 року невірно визначив суму виконавчого збору.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена та не обґрунтована.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що постанова від 03.12.2025 року про відкриття виконавчого провадження скасовується судом тільки в частині стягнення виконавчого збору у сумі 32000грн., в іншій частині залишається чинною, що не перешкоджає відповідачу прийняти іншу постанову стосовно розміру виконавчого збору. у межах виконавчого провадження №79737917.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Рішенням суду у справі №420/23772/23 суд зобов`язав Державну установу «Одеська виправна колонія№14» (суб`єкта владних повноважень) вчинити певні дії.

Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження із сукупністю дій, спрямованих на виконання рішення суду, разом із порушенням виконавчого провадження ДУ «Одеська виправна колонія №14» продовжує перебувати у статусі суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, підстави для розподілу на користь позивача понесених ним судових витрат відповідно до приписів ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 287, 293-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.12.2025 року по ВП №79737917 про стягнення з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 287, 293 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄРДПОУ: 08564127; місцезнаходження: вул. Краснова, буд. 2А, м. Одеса, 65059).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529; місцезнаходження:вул.Розумовська, буд.37, м.Одеса, 65091).

Третя особа: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М.М. Аракелян