Ухвала суду № 136991837, 01.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15384/26

У Х В А Л А

01 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн щомісяця за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;

визнати протиправними дії Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 01.01.2020 до 28.02.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023;

зобов`язати Державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн щомісяця за період з 24.02.2022 до 31.05.2022, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, а також компенсацією за весь період затримки відповідних виплат, передбаченою Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ;

зобов`язати Державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 01.01.2020 до 28.02.2023, допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби, премії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, а також компенсацією за весь період затримки відповідних виплат, передбаченою Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язати Державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду за цієї позовною заявою подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.

В тексті позовної представник позивача вказує, що відповідно до приписів ч.1-2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Представник позивача вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 аналізуючи зміст ч.2 ст.233 КЗпП України виснувала, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, і не залежить від здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.

Крім цього, представник позивача вказує, що у постанові від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд зауважив, що до 19.07.2022 ч. 2 ст. 233 КЗпП України не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Водночас після цієї дати, з огляду на внесення змін згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд зазначає, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач у спірний період проходив службу в органах пробації, яка вважається публічною службою згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

В означеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що Законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Отже, установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Водночас, тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - ч. 2 ст.233 КЗпП України, є діючою нормою, оскільки Рішенням Конституційного Суду від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24) визнана неконституційною нормою саме ч.1 ст.233 КЗпП України, яка стосується працівників, які продовжують роботу (службу).

Відтак, згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 по справі №1-7/2024(337/24), для працівника, який продовжує працювати не застосовується тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, тоді як у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні застосовується тримісячний строк звернення до суду з моменту звільнення (одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, державною установою «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» не повідомлено позивача про суми, що належали позивачу при звільненні.

До того ж, Верховний Суд у постановах від 24.02.2026 у справі № 300/1236/25, від 29.01.2026 у справі № 380/17739/24, від 29.01.2026 у справі № 380/14780/24, від 29.12.2025 у справі № 580/9034/24, від 18.12.2025 у справі № 340/6466/24, від 12.12.2025 у справі № 460/7194/24, від 04.12.2025 у справі № 380/25392/24 послідовно дотримується позиції, відповідно до якої для встановлення дат, з якими пов`язується початок обчислення строку звернення до суду з позовними вимогами за періоди з 19.07.2022, суд повинен з`ясувати, чи виконав відповідач передбачений статтею 110 КЗпП України обов`язок щодо позивача (якщо так, то в якій формі), та коли позивач набув документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення за кожен місяць зазначених періодів.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Позивач згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, у суду відсутні.

З урахуванням положень ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.

В тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Міністерство юстиції України, яке обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції України є головним розпорядником бюджетних коштів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів пробації.

Предметом оскарження у цій справі є зобов`язання Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» нарахувати та виплатити грошове забезпечення (основні та додаткові види грошового забезпечення) та додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Проте, представником позивача у змісті позовної заяви не доведено необхідність залучення третьої особи, зокрема позивач не наводить обґрунтування того, яким чином та на які саме права та обов`язки Міністерства юстиції України може вплинути рішення суду у вказаній справі.

Суд зазначає, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки третьої особи, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 811/1867/18, від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17.

Відтак, в задоволенні клопотання представника позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерства юстиції України, слід відмовити.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просить суд витребувати у Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ»:

відомості нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період її служби у Державній кримінально-виконавчій службі України/органах Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» за період з 01.01.2020 до 28.02.2023;

будь-яку інші інформацію, зафіксовану у письмовій формі, про нараховане та фактично виплачене на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.02.2023.

З урахуванням положень ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1, 2 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, з урахуванням клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку щодо витребування у державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ»:

докази проходження служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у державній установі «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (копії наказів про зарахування до списків особового складу, про виключення зі списків особового складу тощо);

інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (з урахуванням щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із обов`язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані за період з 01.01.2020 до 28.03.2023;

докази виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 до 28.03.2023;

інформацію про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 24.02.2022 до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.

Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.

Керуючись ст. 12, 80, 94, 160, 161, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Міністерства юстиції України відмовити.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (вул. Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі.

Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати в порядку ст. 80 КАС України у відповідача державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ»:

докази проходження служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у державній установі «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (копії наказів про зарахування до списків особового складу, про виключення зі списків особового складу тощо);

інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення (з урахуванням щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із обов`язковим зазначенням інформації з якого розміру прожиткового мінімуму вони були розраховані за період з 01.01.2020 до 28.03.2023;

докази виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 до 28.03.2023;

інформацію про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 24.02.2022 до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зазначити сторонам, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/, додаткові засоби зв`язку: телефон: 048-770-10-29, електрона пошта: d.babenko@adm.od.court.gov.ua; inbox@adm.od.court.gov.ua.

Копію ухвали направити сторонам, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО