Рішення № 136991243, 29.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 рокусправа № 380/3914/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі позивач, ГУПФ у Львівській області, Управління) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, Відділ ПВР УЗПВР ЗМУ МЮ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якому просить:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №77505700 від 24.02.2026 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення суду виконано в основному обсязі, а в частині невиконання ГУПФ звернулося до Пенсійного фонду України із запитом на технічну підтримку щодо проведення донарахування пільги на послугу з постачання електроенергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024, у зв`язку з підвищенням тарифів на електроенергію. Державним виконавцем не взято ці обставини до уваги та накладено штраф за невиконання рішення суду.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін /арк.спр.28/.

Ухвалою суду від 16.03.2026 розгляд справи вирішено проводити в режимі відеоконференції /арк.спр.43-44/.

Ухвалою суду від 01.04.2026 замінено відповідача у справі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 43316386) на правонаступника Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 45813957) (далі відповідач, Відділ ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ) /арк.спр.61-62/.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві /арк.спр.70-72/. Зазначив, що 18.02.2026 державний виконавець отримав відповідь від ГУПФ у Львівській області про те, що рішення суду виконано. Додатково пенсійний орган повідомив, що ним вчиняються дії щодо проведення перерахунку пільги на послугу з постачання електричної енергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024, згідно з тарифом 4,32 грн/кВт. Тому вважає, що державний виконавець, накладаючи штраф, діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач подав відповідь на відзив /арк.спр.102-104/. Зазначив, що ГУПФ неодноразово повідомляло державну виконавчу службу про виконання рішення суду. Перед накладенням штрафу державний виконавець повинен був переконатись у невиконанні рішення суду чи у причинах його невиконання. Пільга стягувачу за рішенням суду ОСОБА_1 поновлена та вже виплачена, зокрема, і за пропущений період. Також, проведено донарахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг за червень-грудень 2024 року, що становить 550,62 грн. Тому, постанова про накладення штрафу є протиправною.

Ухвалою суду від 29.04.2026 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 /арк.спр.112/.

У додаткових поясненнях до позову /арк.спр.123-124/ зазначено, що пільги за послугу з постачання електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 нараховано згідно з тарифом 2,64 грн/кВт*г. З 01.06.2024 змінився тариф на послугу з постачання електричної енергії, яку надає ТОВ "Львівенергозбут" та становить 4,32 грн/кВт*г.

У зв`язку із неможливістю проведення перерахунку ОСОБА_1 з 01.06.2024 пільг на оплату житлово-комунальних послуг під час зміни тарифів на послугу з постачання електричної енергії, Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України із запитом від 26.09.2025 № 511516, на технічну підтримку щодо проведення дорахунку пільги на послугу з постачання електричної енергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 згідно з тарифом 4,32 грн/кВт*г. Даний запит відхилено 06.02.2026.

У зв`язку з неможливістю здійснити перерахунок по послузі згідно з зміненим тарифом Головним управлінням прийнято рішення про реєстрацію додаткового звернення з червня 2024 року з тарифом на послугу з постачання електричної енергії, який діяв у червні 2024 року - 4,32 грн/кВт*г. Звернення 24.03.2026 опрацьовано, проведено донарахування пільги з червня по грудень 2024 року. Доплата пільг за червень - грудень 2024 року у сумі 550,62 грн нараховано на додаткові відомості квітня 2026 року на рахунок НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк.

Відповідно, Головним управлінням вжито всіх можливих заходів щодо призначення пільги ОСОБА_1 на послугу з постачання електричної енергії з червня 2024 року згідно тарифу 4,32 грн/кВт*г.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач та третя особа участь уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Суд з`ясував позиції сторін щодо можливості продовження розгляду справи у письмовому провадженні, проти чого сторони заперечень не висловили. Керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, зважаючи на особливості розгляду справ передбачених статтею 287 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами в письмовому провадженні.

Суд заслухав доводи представника позивача, з`ясував підстави позову, відзиву та відповіді на відзив, додаткових пояснень, дослідив письмові докази, долучені до справи та

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови у поновленні пільг ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 року /арк.спр.5-6/.

Рішення набрало законної сили 20.01.2025.

Львівським окружним адміністративним судом 31.01.2025 видано виконавчий лист /арк.спр.76/.

Листом від 31.03.2025 ГУПФ у Львівській області повідомило державного виконавця про виконання рішення суду у справі №380/9692/24. Зокрема зазначено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 Рішенням ГУПФ у Львівській області про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 призначено ОСОБА_1 пільги в розмірі 50% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством, як учаснику війни з 01.01.2024 по 31.12.2024 (рішенням 1038939214-2025-1). Нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить 7112,90 грн та виплачена 05.03.2025. Окрім цього, рішенням 1038939214-2025-3 від 27.01.2025 призначена та нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з 01.01.2025, яка буде виплачена у найближчий виплатний період /арк.спр.12/.

Постановою від 18.03.2025 державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР ЗМУ МЮ відкрито виконавче провадження ВП №77505700 з виконання виконавчого листа №380/9692/24, виданого Львівським окружним адміністративним судом 31.01.2025, «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 р.» /арк.спр.19/.

Державний виконавець Відділу ПВР УЗПВР ЗМУ МЮ звернувся до ГУПФ у Львівській області з вимогою від 05.06.2025 про надання вичерпної інформації про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, з наданням документального підтвердження його виконання /арк.спр.82-83/.

Листом від 17.06.2025 ГУПФ у Львівській області повторно повідомило державного виконавця, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 Рішенням ГУПФ у Львівській області про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 призначено ОСОБА_1 пільги в розмірі 50% знижки плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством, як учаснику війни з 01.01.2024 по 31.12.2024 (рішенням 1038939214-2025-1). Нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить 7112,90 грн та виплачена 05.03.2025. Окрім цього, рішенням 1038939214-2025-3 від 27.01.2025 призначена та нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 31.05.2025 в сумі 3712,13 грн, яка буде виплачена у найближчий виплатний період. На підтвердження вказаного були додані копії рішень /арк.спр.14/.

Постановою від 17.06.2025 державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР ЗМУ МЮ за невиконання рішення суду накладено штраф на боржника в сумі 5100 грн /арк.спр.21/.

Державний виконавець Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ звернувся до ГУПФ у Львівській області з вимогою від 26.11.2025 про надання інформації про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду або причини невиконання, з відповідним документальним підтвердженням та розрахунками виплат проведеними з 01.01.2024 /акр.спр.87/.

Постановою від 29.12.2025 у ВП №77505700 державний виконавець Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ закінчив виконавче провадження; припинив чинність арешту майна та скасовав інші заходи примусового виконання рішення /арк.спр.17/.

Постановою від 28.01.2026 у ВП №77505700 начальником Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ скасовано постанову державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ «Про закінчення виконавчого провадження» з підстав виконання рішення не у повному обсязі /арк.спр.18/.

Державний виконавець Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ звернувся до ГУПФ у Львівській області з вимогою від 28.01.2026 надати інформацію про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в частині проведення нарахування та виплати пільг на послуги з постачання електричної енергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 /акр.спр.88/.

Листом від 05.02.2026 ГУПФ у Львівській області повторно повідомило державного виконавця, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 380/9692/24 Головним управлінням призначено ОСОБА_1 пільги в розмірі 50-відсоткової знижки плати за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, передбачених чинним законодавством, як учаснику війни з 01.01.2024 по 31.12.2024 рішенням №1038939214-2025-1 та з 01.01.2025 рішенням №1038939214-2025-3.

Сума призначених пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з січня 2024 року без врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї становить за період: з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року 767,61 грн щомісячно; з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року 592,27 грн; з 01 травня 2024 року по 30 вересня 2024 року 416,93 грн щомісячно; з 01 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року 597,93 грн; з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року 767,61 грн щомісячно; з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року 847,63 грн щомісячно; з 01 квітня 2025 року по 30 квітня 2025 року 672,29 грн; з 01 травня 2025 року по 30 вересня 2025 року 496,95 грн щомісячно; з 01 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року 677,95 грн; з 01 листопада 2025 року по 28 лютого 2025 року 847,63 грн щомісячно.

Відповідно до Постанови №409 опалювальний період для надання пільг та субсидій встановлюється з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Пільги за період з 16 квітня по 15 жовтня нараховуються без послуги з централізованого теплопостачання.

Пільги призначаються не на весь об`єм спожитих житлово-комунальних послуг, а лише на соціальні нормативи споживання, визначені Постановою №409.

Головним управлінням вчиняються дії щодо проведення донарахування пільги на послугу з постачання електричної енергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024, згідно з тарифом 4,32 грн/кВт*г.

З огляду на викладене, враховуючи добровільне виконання Управлінням рішення суду просило закінчити виконавче провадження /арк.спр.89-90/.

Постановою від 24.02.2026 у ВП №77505700 державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР ЛМУ МЮУ за невиконання виконавчого документа у повному обсязі накладено штраф на користь держави у сумі 10200 грн /арк.спр.20/.

Вважаючи постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII» (далі Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення), це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Пунктом 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1).

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (частина 2).

Крім того, на підставі положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9).

Частиною статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (частина 1).

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання (частина 2).

Відповідно до частини 3 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням викладених норм накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Тобто, приймаючи рішення про накладення на боржника штрафу відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний з`ясувати, чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду та чи існують поважні причини, які унеможливлюють його виконання.

Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, зміст правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави виснувати, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою наслідки, встановлені приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на момент прийняття рішення про накладення штрафу державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

З викладеного висновується, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 містить вимогу зобов`язального характеру, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та провести нарахування за пропущений період з січня 2024 року.

Суд звертає увагу, що рішенням суду зобов`язано пенсійний орган відновити надання пільг ОСОБА_1 та здійснити нарахування за пропущений період з 2024 року, що і було зроблено позивачем, зокрема рішенням про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива від 27.01.2025 та рішенням №1038939214-2025-1 нарахована сума пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024. Ба більше, зазначена сума пільг виплачена останньому 05.03.2025 року.

Тому, з позиції суду, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №380/9692/24 виконано позивачем у повному обсязі.

Слід наголосити, що саме з цих підстав постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №380/14029/25 про визнання протиправним та скасування першого штрафу накладеного державним виконавцем у сумі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі №380/9692/24 апеляційну скаргу Управління задоволено повністю; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі №380/14029/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнати протиправною та скасовано постанову державного виконавця ВПВР УЗПВР ЗМУ МЮ №77505700 від 17.06.2025 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.

Покликання стягувача та відповідача на те, що «відсутня ухвала щодо проведення доплати до пенсії особам котрим понад 80 років, та індексування на коефіцієнт інфляції 11,5%» суд вважає недоречними, оскільки ці обставини не були предметом спору та дослідження у справі №380/9692/24.

Слід наголосити, що важливою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

У цьому контексті треба звернути увагу на те, що у зв`язку із неможливістю проведення перерахунку ОСОБА_1 з 01.06.2024 пільг на оплату житлово-комунальних послуг під час зміни тарифів на послугу з постачання електричної енергії, Управління звернулось до Пенсійного фонду України із запитом від 26.09.2025 № 511516 на технічну підтримку щодо проведення дорахунку пільги на послугу з постачання електричної енергії за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 згідно з тарифом 4,32 грн/кВт*г. Даний запит відхилено 06.02.2026. У зв`язку з неможливістю здійснити перерахунок по послузі згідно з зміненим тарифом Головним управлінням прийнято рішення про реєстрацію додаткового звернення з червня 2024 року з тарифом на послугу з постачання електричної енергії, який діяв у червні 2024 року - 4,32 грн/кВт*г. Звернення 24.03.2026 опрацьовано, проведено донарахування пільги з червня по грудень 2024 року. Доплата пільг за червень - грудень 2024 року у сумі 550,62 грн нараховано на додаткові відомості квітня 2026 року на рахунок НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк /арк.спр.122-127/.

Отже, з позиції суду Управління вчиняло всі дії для виконання рішення суду, а державний виконавець не належно оцінив такі дії.

Також, суд звертає увагу на відсутність інформації в якій частині державний виконавець вважав рішення невиконаним накладаючи штраф на Управління.

З врахуванням викладеного суд висновує, що державний виконавець при винесенні оскарженої постанови належним чином не перевірив факт виконання/невиконання судового рішення боржником на момент винесення спірної постанови, не скориставшись законодавчо закріпленими повноваженнями.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача та обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 19-21, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.02.2026 ВП №77505700 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 45813957).

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Кравців Олег Романович