Рішення № 136991221, 29.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24959/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо неоформлення та неподання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог п.«а» ст.12, ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проходила військову службу в Державній прикордонній службі України та звільнилась з НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.11.2024 №1563-ОС позивач виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Остаточною датою закінчення військової служби визначено 16.11.2024. Вислуга років позивача становить 21 рік 03 місяці 04 дні у календарному обчисленні, 08 років 08 місяців 29 днів у пільговому обчисленні, загальна вислуга 30 років 00 місяців 03 дні. 27.10.2025 позивач звернулась до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років. Листом від 10.11.2025 №09/Г-12638/ НОМЕР_3 Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила у підготовці та поданні документів з посиланням на відсутність 25 років календарної вислуги, як того вимагає п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Вважає таку відмову протиправною, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 визнано протиправними та нечинними п.4, підп.1 п.5, п.6, п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, якими було скасовано пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії та запроваджено таке обчислення лише для визначення розміру пенсії. З огляду на це з 28.08.2025 діє редакція постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, що передувала змінам, а отже загальна вислуга позивача (30 років 00 місяців 03 дні) перевищує 25 років, необхідних для виникнення права на пенсію за вислугу років. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, яка набрала чинності з 19.02.2022. Зарахування вислуги років на пільгових умовах застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для виникнення права на її призначення. Календарна вислуга позивача 21 рік 03 місяці 04 дні не відповідає умовам, встановленим п.«а» ст.12 Закону №2262-XII (25 років). Вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 не впливає на спірні правовідносини, оскільки п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не визнавався протиправним та нечинним. Посилається на постанови Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 18.10.2023 у справі №360/17/23, від 31.10.2023 у справі №140/8104/23, від 20.12.2024 у справі №520/33044/23, від 04.02.2025 у справі №260/716/23. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , проходила військову службу в Державній прикордонній службі України, у складі НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.11.2024 №1563-ОС, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону у зв`язку зі звільненням з військової служби у відставку на підставі абз.1 підп.«б» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців), п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Остаточною датою проходження військової служби визначено 16.11.2024.

За цим же наказом вислуга років позивача станом на 16.11.2024 становить: у календарному обчисленні 21 рік 03 місяці 04 дні; у пільговому обчисленні 08 років 08 місяців 29 днів; загальна вислуга 30 років 00 місяців 03 дні.

27.10.2025 позивач звернулась до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою (зареєстрована 05.11.2025 за №Г-12638), у якій просила оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.

Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.11.2025 №09/Г-12638/22713 відмовлено у задоволенні заяви позивача. Підставою відмови вказано відсутність у позивача календарної вислуги 25 років, передбаченої п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 №414, відповідно до якої для призначення пенсії обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови, а періоди служби у пільговому обчисленні зараховуються до вислуги років на пільгових умовах для визначення розміру пенсії.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є відповідність бездіяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, що полягає у неоформленні та неподанні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгового обчислення вислуги років, критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно ст.25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV, пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2262-XII, пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За правилами п.«а» ст.12 Закону №2262-XII, право на пенсію за вислугу років мають військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст.17-1 Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Постанова №393).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі Постанова №119), яка набрала чинності з 19.02.2022, до Постанови №393 внесено зміни, якими, зокрема: пунктом 4 Постанови №119 Постанову №393 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови; підпунктом 1 пункту 5 Постанови №119 викладено абзац перший пункту 3 Постанови №393 у новій редакції, відповідно до якого до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Внаслідок зазначених змін зарахування вислуги років на пільгових умовах застосовувалось виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №640/13694/22, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025, визнано протиправними та нечинними п.4, підп.1 п.5, п.6 та п.7 Постанови №119.

Згідно з ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що з 28.08.2025 (дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22) положення Постанови №119, які виключали можливість пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсії, втратили чинність, а відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова №393 у редакції, що діяла до 19.02.2022, згідно з якою пільгове обчислення вислуги років враховується для призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 №414 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», на яку додатково посилається відповідач, до пункту 1 Постанови №393 внесено зміни, які стосуються поширення дії постанови на службу цивільного захисту, та інші уточнення. Положень, які б відновлювали дію визнаних нечинними змін, внесених Постановою №119, ця постанова не містить.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону №2262-XII врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1), та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженою наказом МВС від 17.09.2018 №760 (далі Інструкція №760).

Відповідно до п.1 Порядку №3-1, заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби особами, звільненими з військової служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-XII.

Згідно п.1 розділу II Інструкції №760, уповноважений підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби організовує роботу з оформлення документів для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

Відповідно до підп.1 розділу III Інструкції №760, уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби приймає заяву про призначення пенсії від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, та документи згідно з Порядком №3-1.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли 27.10.2025 (дата звернення позивача із заявою) та продовжились 10.11.2025 (дата відмови відповідача). Станом на ці дати п.4, підп.1 п.5, п.6 та п.7 Постанови №119, на яких відповідач ґрунтує своє рішення, є нечинними з 28.08.2025 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22.

Оскільки нечинними визнано саме ті положення Постанови №119, якими було запроваджено правило про обчислення вислуги років для призначення пенсії виключно у календарному порядку, а зарахування пільгової вислуги обмежено лише визначенням розміру пенсії, втрата чинності цими нормами означає відновлення попередньої редакції Постанови №393, відповідно до якої до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови, зараховувалось на пільгових умовах. Інше тлумачення позбавляло б судове рішення про визнання нормативного акта нечинним практичного значення та суперечило б ч.2 ст.265 КАС України.

Загальна вислуга позивача, з урахуванням 21 року 03 місяців 04 днів у календарному обчисленні та 08 років 08 місяців 29 днів у пільговому обчисленні, становить 30 років 00 місяців 03 дні, що перевищує 25 років, необхідних для призначення пенсії за вислугу років згідно з п.«а» ст.12 Закону №2262-XII.

У зв`язку з цим у позивача станом на 27.10.2025 виникло право на пенсію за вислугу років згідно з п.«а» ст.12 Закону №2262-XII. Відповідно, обов`язок щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для призначення пенсії, передбачений Порядком №3-1 та Інструкцією №760, виник у відповідача з моменту звернення позивача.

Відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлена листом від 10.11.2025 №09/Г-12638/22713, ґрунтується на положеннях Постанови №119, які на дату відмови вже були нечинними. Відтак така відмова не відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 не впливає на спірні правовідносини, оскільки п.3 Постанови №393 не визнавався протиправним і нечинним. Визнаними нечинними є саме ті норми Постанови №119, якими було змінено редакцію п.3 Постанови №393 та запроваджено п.2-1, що в сукупності виключали можливість пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсії. Втрата чинності цими змінами автоматично відновлює дію попередньої редакції відповідних норм.

Доводи відповідача з посиланнями на постанови Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 18.10.2023 у справі №360/17/23, від 31.10.2023 у справі №140/8104/23, від 20.12.2024 у справі №520/33044/23, від 04.02.2025 у справі №260/716/23 не є релевантними для обставин справи, що розглядається, адже такі висновки викладені за іншого правового врегулювання, а саме за чинної на момент їх ухвалення редакції Постанови №393 (з урахуванням змін, внесених Постановою №119), яка станом на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі частково втратила чинність. Сам Верховний Суд у наведених постановах підкреслював визначальне значення моменту виникнення спірних правовідносин для встановлення норм матеріального права, що підлягають застосуванню. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли після 28.08.2025, а відтак висновки, на які посилається відповідач, не підлягають застосуванню.

Натомість підлягають застосуванню правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, відповідно до яких передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-XII і його положенням не суперечить, а пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від календарного і застосовується для виникнення права на пенсію.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, від 04.06.2021 у справі №755/2575/17, від 08.09.2021 у справі №320/4635/20.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності з урахуванням нормативного регулювання, що діяло на дату виникнення спірних правовідносин.

Перевіряючи оскаржувану бездіяльність відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить висновку, що вона не відповідає таким критеріям, зокрема, вчинена не на підставі чинного нормативно-правового регулювання та не у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подання та документи для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує ефективний захист її прав та інтересів від порушень з боку відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 1211,20 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 265, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо неоформлення та неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул.Володимирська, 26, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 00034039) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) пенсії за вислугу років на пільгових умовах на підставі п.«а» ст.12, ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 00034039) понесені нею витрати по сплаті судового збору на суму 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.