Рішення № 136991194, 20.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 рокусправа № 380/810/26

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Янковська І.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кісіль В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) (далі відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області полковника поліції Тараса Сабанюка № 895 від 29.12.2025 про застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, п. 2, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № № 2337-VIII, підпунктом 1.1 та 1.8 п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі п. 3 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарного стягнення - суворої догани.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на таке. За невиконання вимог наказу ГУНП від 26.09.2025 № 4156 «Про забезпечення прибуття працівника Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виданий на підставі розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 № 12714 «Про оповіщення військовозобов`язаних ГУНП у Львівській області», наказом начальника Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області № 895 від 29.12.2025 полковника поліції ОСОБА_2 застосовано до позивача дисциплінарне стягнення сувору догану. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, необґрунтованим та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України.

Зазначає, що 01.02.2018 відповідно до наказу ГУНП № 67 о/c він вступив на службу до лав Національно поліції у Львівській області. У зв`язку з цим позивач 16.03.2018 знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 та йому видано тимчасове приписне №1215, яке він відніс у сектор кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області для постановки на спеціальний облік. В період з 23 по 29 липня 2025 року при спілкуванні з інспектором СКЗ ЛРУП № 1 ГУНП ОСОБА_3 позивачу стало відомо, що в його особовій справі відсутній військово обліковий документ. Вказує, що ним 16.09.2025 повідомлено старшого інспектора СКЗ ЛРУП № 1 ГУНП майора поліції ОСОБА_4 про відсутність у позивача військово облікового документа та не розуміння того де він фізично може перебувати.

Зазначає, що 29.09.2025 начальником сектору кадрового забезпечення ЛРУП № 1 ГУНП капітаном поліції Ігорем Кримчаком позивача було ознайомлено з наказом начальника ГУНП № 4156 від 26.09.2025 про те, що йому потрібно прибути на виконання вимог розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 № 12714 «Про оповіщення військовозобов`язаних ГУНП у Львівській області» 29.09.2025 до приміщення вищезазначеного ТЦК та СП за адресою АДРЕСА_2 2, каб.47. Однак, самого розпорядження ТЦК та СП і повістки про виклик позивачу не було надано.

ОСОБА_1 вказує, що всупереч вимогам п. 47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 відповідачем не було вручено йому розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 і повістки про виклик. Для виконання наказу начальника ГУНП № 4156 від 26.09.2025 йому не було надано військово обліковий документ відповідно до вимог постанови КМУ № 951 від 16.08.2024, що передбачає перелік документів, які необхідно мати з собою при відвідуванні ТЦК та СП. Тому, наказ №4156 від 26.09.2025 позивачем не міг бути виконаний з вини відповідача. З цих підстав позивач вважає оскаржуваний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою від 21.01.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відзив обґрунтований тим, що підставою для видання оскаржуваного наказу послужило службове розслідування, проведене за повідомленням від 19.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Представник відповідача зазначає, що 26.09.2025 за підписом керівника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу Олександра Шляховського видано наказ ГУНП №4156 «Про забезпечення прибуття працівника Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою організації виконання вимог розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 № 12714 «Про оповіщення військовозобов`язаних ГУНП», відповідно до якого необхідно було організувати та здійснити контроль за оповіщенням під особистий підпис про прибуття старшого лейтенанта ОСОБА_1 29.09.2025 о 12.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 із наказом ГУНП від 26.09.2025 № 4156 ознайомлений під особистий підпис 29.09.2025 о 09 год. 43 хв., однак в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився.

Під час проведення службового розслідування враховано норми законодавства та відомчих наказів, згідно з якими кожен поліцейський зобов`язаний безумовно виконувати накази керівників, віддані в межах повноважень у відповідності до чинного законодавства України.

Зазначає, що згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати . Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Дисциплінарною комісією в ході моніторингу ІКС ІПНП також встановлено, що 04.01.2025 до Львівського РУП №1 ГУНП надійшло повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 та 210-1 КУпАП (ІКС ІПНП ЛРУП №1 ГУНП від 04.01.2025 № 388).

Таким чином дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , будучи обізнаний, що перебував у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_1 та в подальшому з власної недисциплінованості, проявивши безвідповідальне ставлення до виконання вимог наказу ГУНП від 26.09.2025 № 4156, який виданий за розпорядженням вищевказаного ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12714 від 25.09.2025 та будучи належно оповіщеним з наказом за місцем праці, не вжив жодних дій щоб з`явитися 29.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такими своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пунктів 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1. та 1.8, пункту 1, наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», у зв`язку з чим відповідачем правомірно застосовано до нього дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Вищенаведені доводи та матеріали службового розслідування, на думку ГУНП у Львівській області, підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни, що стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Від позивача 12.04.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують законність його оповіщення (розпорядження та повістка ТЦК та СП) від 29.09.2025, його перебування в «незрозумілому» розшуку ТЦК; ознайомлення його з наказами, які згадуються у відзиві. Таким чином відповідачем у відзиві не спростовано доводи, викладені в позовній заяві, не наведено правових підстав законності наказу ГУНП у Львівській області № 895 від 29.12.2025.

Ухвалами судового засідання від 11.03.2026 суд відмовив в задоволенні заяви позивача про виклик свідків, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача 24.04.2026 подано додаткові пояснення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходить службу в ГУНП у Львівській області на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області.

Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 №12714 від 25.09.2025 «Про оповіщення військовозобов`язаних ГУНП» на виконання ст. 65 Конституції України, положень Указу Президента України від 14.07.2025 №479/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», вимог Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 47 постанови КМУ № 1787 від 30.12.2022 та статті 13 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, доручено ГУНП у Львівській області здійснити оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ГУНП у Львівській області, зокрема молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та забезпечити його прибуття 29.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет 47.

На виконання цього розпорядження ГУНП у Львівській області 26.09.2025 видано наказ №4156 «Про забезпечення прибуття працівника Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якого начальнику Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області наказано організувати та здійснити контроль за оповіщенням під особистий підпис про прибуття старшого лейтенанта ОСОБА_1 , 29.09.2025 о 12.00 год. за адресою: м. Львів вул. Батуринська, 2, ІІІ поверх, кабінет 47.

Позивача ознайомлено з цим наказом 29.09.2025 о 09 год 43 хв., про що свідчить його особистий підпис на наказі.

ОСОБА_1 02.10.2025 о 17 год 10 хв. звернувся до начальника управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області з листом, в якому на виконання наказу №4156 від 26.09.2025 просив видати йому на руки оригінал його військово-облікового документа (тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 ). У разі відсутності у відповідача оригіналу цього документа позивач просив повідомити де він зберігається.

У відповідь на вказане звернення ГУНП у Львівській області листом №340742-2025 від 22.10.2025 повідомило позивача, що до набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №563 «Про затвердження Правил військового обліку працівників, військово-зобов`язаних та резервістів» та надходження на їх виконання телеграми ГУНП у Львівській області від 20.06.2024 №518366/1011, оригінали військово-облікових документів поліцейських зберігались безпосередньо у працівників поліції. Водночас, 17.06.2024 позивача переведено на посаду інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області. В період проходження позивачем служби у вказаному підрозділі змінився порядок організації та ведення військового обліку поліцейських. Відповідно до внесених змін усі військово-облікові документи підлягали обов`язковому поданню до кадрових підрозділів для формування військових справ поліцейських та забезпечення взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. При цьому позивачу повідомлено про необхідність неухильного дотримання ним положень статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та запропоновано узгодити дату прибуття до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проведення необхідних військово-облікових заходів у встановленому порядку.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу відповідача 13.12.2025 надійшов лист № 16645, в якому повідомлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який працює в органах поліції, будучи належно оповіщеним по місцю праці, за розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 за № 12714 не з`явився до органу ТЦК на 29.09.2025, чим порушив вимоги п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених КМУ від 30.12.2022 №1487. На підставі вимог ст. 15 КУпАП повідомлено відповідачу про необхідність вжити заходи дисциплінарного впливу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що повідомити ТЦК письмово.

Наказом ГУНП у Львівській області «Про призначення, проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» №876 від 22.12.2025 за фактами викладеними у повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_3 №16645 від 12.12.2025 призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування 29.12.2025 складено висновок службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , будучи обізнаний, що перебував у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_1 та в подальшому з власної недисциплінованості, проявивши безвідповідальне ставлення до виконання вимог наказу ГУНП від 26.09.2025 № 4156, який виданий за розпорядженням вищевказаного ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12714 від 25.09.2025 та будучи належно оповіщеним з наказом за місцем праці, не вжив жодних дій, щоб з`явитися 29.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такими своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пунктів 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1. та 1.8, пункту 1, наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», у зв`язку з чим дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення - сувору догану.

Наказом начальника Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області № 895 від 29.12.2025 за порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, п. 2, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № № 2337-VIII, підпунктом 1.1 та 1.8 п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі п. 3 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення сувору догану.

Не погоджуючись з наказом № 895 від 29.12.2025 позивач звернувся до суду з даним позовом.

З огляду на зміст позовної заяви, підставою оскарження наказу №895 від 29.12.2025 позивачем зазначено те, що відповідачем під час проведення службового розслідування не враховано пояснення позивача щодо відсутності у нього оригіналу військово-облікового документа, у зв`язку з чим наказ ГУНП у Львівській області №4156 від 26.09.2025 ним не виконано з поважних причин. Крім цього, відповідачем не надано ОСОБА_1 копії розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12714 від 25.09.2025 та повістки про виклик, а тому у позивача не виникло обов`язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), відповідно до статті 1 якого службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарний проступок, згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, - протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни за змістом цих норм є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Суд зауважує, що черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так підставою для прийняття оскаржуваного наказу послужили висновки службове розслідування, проведеного за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2025 з приводу можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт невиконання позивачем наказу ГУНП у Львівській області № 4156 від 26.09.2025 «Про забезпечення прибуття працівника Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Цей наказ виданий з метою організації виконання вимог розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 № 12714 «Про оповіщення військовозобов`язаних ГУНП», відповідно до якого керівнику РУП №1 ГУНП у Львівській області доручено організувати та здійснити контроль за оповіщенням під особистий підпис про прибуття старшого лейтенанта ОСОБА_1 29.09.2025 о 12.00 год. До ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 із наказом ГУНП від 26.09.2025 № 4156, ознайомлений під особистий підпис 29.09.2025 о 09 год. 43 хв., однак в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився. Вказана обставина не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами службового розслідування.

Суд звертає увагу, що розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12714 від 25.09.2025 видано на підставі ст. 65 Конституції України, положень Указу Президента України від 14.07.2025 № 479/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», вимог Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 та п.13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), ІНФОРМАЦІЯ_1 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено про проведення загальної мобілізації. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, доручено, з-поміж іншого, організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Згідно з пунктом 8 Положення №154 завданнями ТЦК та СП відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні ТЦК та СП), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

За змістом пунктом 9 Положення №154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють, з-поміж іншого, заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Приписами частини третьої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що під час мобілізації громадян зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного ТЦК та СП установлений не повісткою, а Законом №2232-XII.

Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі №300/1263/22, від 23.10.2024 у справі №380/2838/24 .

Відповідно до п. 20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 з оголошенням мобілізації громадян зобов`язані з`явитися резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

Відповідно до пункту 47 Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Порядок №1487), у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);

письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Також, обов`язки керівника підприємства, установи, організації зазначені в п. 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, зокрема: видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання.

Аналіз змісту вказаних норм законодавства, в контексті спірних правовідносин, дає підстави суду дійти висновку, що отримавши розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №12714 від 25.09.2025 керівник ГУНП у Львівській області зобов`язаний був видати відповідний наказ, довести його до відома позивача під особистий підпис та забезпечити здійснення контролю за його прибуттям до вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому суд наголошує, що відповідно до положень пункту 47 Порядку №1487, обов`язок вручити військовозобов`язаному повістку про явку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає у керівника (голови) державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організацій виникає лише у разі отримання такої повістки від відповідного територіального центру комплектування.

Однак, в даному випадку повістка про виклик позивача на адресу відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходила. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Суд звертає увагу, що відповідач не наділений повноваженнями щодо оформлення повісток, визначення їх змісту чи перевірки правильності формування документів ТЦК та СП. Водночас розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 містило конкретні відомості про особу, дату, час і місце прибуття, а тому було належною підставою для організації оповіщення позивача.

За своєю правовою природою таке розпорядження фактично виконує функцію повістки та є рівнозначним їй, оскільки передбачає обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому нормами Порядку №1487 та постанови КМУ №560 не передбачено обов`язку керівника при здійсненні оповіщення про необхідність прибути до ТЦК та СП згідно з наказом, вручати військовозобов`язаному копію розпорядження ТЦК та СП.

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача про відсутність у нього обов`язку прибувати за викликом до територіального центру комплектування без належно оформленої повістки про виклик та розпорядження ТЦК та СП.

Суд також враховує, що позивач не оскаржував наказ ГУНП «Про забезпечення прибуття працівника Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 4156 від 26.09.2025, як і не ставив під сумнів правомірність прийняття розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № 12714 від 25.09.2025.

Водночас, ГУНП у Львівській області вчинено всі необхідні дії передбачених п. 47 Порядку та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, а саме: видано наказ про оповіщення позивача, доведено його до відома ОСОБА_1 під особистий підпис та надіслано копію наказу № 4156 від 26.09.2025 з підтвердженням ознайомлення з ним позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, серед іншого, зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків та наказів керівництва.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Водночас, ОСОБА_1 рапорт про неможливість виконання наказу не подавав та про наявність будь-яких обставин, які перешкоджали його виконанню, безпосереднього керівника не повідомляв. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що відсутність у нього оригіналу його військово-облікового документа є об`єктивною перешкодою для виконання ним вимог наказу №4156 від 26.09.2025 та свідчить про відсутність у нього можливості виконати такий наказ відповідача, оскільки ні цим наказом, ні розпорядженням №12714 від 25.09.2025 позивача не було зобов`язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з оригіналом військово-облікового документа. Не містять такого обов`язку також і норми постанови Кабінету Міністрів України №951 від 16.08.2024, на яку позивач покликається в позовній заяві.

Суд зазначає, що доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення помилково зводяться лише до оцінки дій відповідача щодо ведення його особової справи та належного зберігання у ній військово-облікового документа, що виходить за межі предмета спору та заявлених позовних вимог, а тому не враховуються судом при вирішенні спору.

Вищенаведені фактичні обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, відтак свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування у зв`язку з неврахуванням наданих ним пояснень, оскільки в матеріалах службового розслідування, долучених відповідачем на вимогу суду до матеріалів справи, наявні рапорти та акти від 22.12.2025, від 26.12.2025 та від 29.12.2025, складені працівниками підрозділу кадрового забезпечення, про відмову позивача від надання пояснень під час проведення службового розслідування. При цьому, позивачем не надано доказів надіслання дисциплінарній комісії письмових пояснень від 29.12.2025, які долучені ним до матеріалів справи.

Таким чином суд дійшов висновку про підтвердження обставин порушення позивачем службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, п. 2, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № № 2337-VIII, підпунктом 1.1 та 1.8 п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», а тому відповідач при винесенні вказаного наказу діяв у межах та на підставі наданих йому повноважень, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати оскаржуваний наказ № 895 від 29.12.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області», в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача протиправним, відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Решта доводів сторін, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів в повному об`ємі правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то відповідно до ст.139 КАС України такі стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказу відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 01.06.2026.

Суддя Р.І. Кузан