Рішення № 136991112, 29.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 рокусправа № 380/6375/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіклайф» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіклайф», в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіклайф» (ЄДРПОУ 42001305) грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі 13899,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 13899,60 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв`язку з цим позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути податковий борг в сумі 13899,60 грн.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), до суду не надав. Про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття спрощеного провадження рекомендованою кореспонденцією за податковою адресою. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіклайф» (ЄДРПОУ 42001305) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області за основним місцем обліку, основний вид економічної діяльності за КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 11.03.2026 № 758/13-01-13-02 про податкову заборгованість, станом на 10.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіклайф» має податковий борг у загальній сумі 13 899,60 грн з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000), який складається зі штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.12.2024 № 54204/13-01-04-06/42001305, яким за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, на підставі статті 124 та пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13899,60 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення складене за результатами акта камеральної перевірки від 21.11.2024 № 49629/13-01-04-07/42001305 щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Як встановлено за результатами камеральної перевірки, відповідач самостійно визначив суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у поданій ним податковій декларації (реєстраційний номер 9151601926 від 08.08.2022), однак сплатив узгоджену суму з порушенням граничного строку сплати (граничний строк 20.08.2022, фактична сплата 22.08.2022), кількість днів прострочення 3, у зв`язку з чим до нього застосовано штраф у розмірі 5% суми погашеного податкового боргу відповідно до підпункту «а» пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Зазначене податкове повідомлення-рішення надсилалося відповідачу за його податковою адресою рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Докази оскарження відповідачем цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, відтак визначена ним сума грошового зобов`язання є узгодженою.

У зв`язку з наявністю податкового боргу податковим органом на підставі статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу форми «Ю» від 31.01.2025 № 0003101-1302-1301, яку надіслано відповідачу за його податковою адресою рекомендованою кореспонденцією.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Норми, встановлені та закріплені Конституцією України, є нормами прямої дії, оскільки відповідно до статті 8 Конституції України в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно зі статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що визначена податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 20.12.2024 № 54204/13-01-04-06/42001305 сума грошового зобов`язання відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалася, відтак набула статусу узгодженої, а у зв`язку з її несплатою у встановлений строк статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На виконання наведених положень позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 31.01.2025 № 0003101-1302-1301. Докази оскарження відповідачем податкової вимоги в матеріалах справи відсутні. Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 ПК України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. У спірних правовідносинах податковий борг виник 23.01.2025, а позов пред`явлено до суду в межах визначеного цією нормою строку.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, висловлену, зокрема, у постановах від 12.02.2019 у справі № 820/6512/16, від 04.02.2020 у справі № 803/834/17, від 27.05.2021 у справі № 160/9742/19, згідно з якою умовою для стягнення податкового боргу в судовому порядку є його узгодженість, тобто відсутність спору щодо сум грошових зобов`язань, які становлять цей борг. Обов`язковими передумовами правомірності звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є: наявність у платника узгодженого та несплаченого грошового зобов`язання; направлення (вручення) платнику податкової вимоги; сплив 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; дотримання визначеного пунктом 4 статті 102 ПК України строку звернення до суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 у справі № 824/729/16-а та постанові від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, спір про стягнення податкового боргу не передбачає перевірки судом правомірності податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено суми грошових зобов`язань; предметом доказування в такій категорії справ є наявність податкового боргу, його узгодженість та дотримання контролюючим органом установленої процедури стягнення. Перевірка правомірності нарахування грошового зобов`язання здійснюється в іншому виді провадження за позовом платника про скасування податкового повідомлення-рішення.

Аналогічно, у постанові від 21.01.2020 у справі № 820/11382/15 Верховний Суд указав, що несплачені платником суми узгоджених грошових зобов`язань набувають статусу податкового боргу, а контролюючий орган наділений правом на їх примусове стягнення в судовому порядку за умови дотримання визначеної законом процедури.

Судом встановлено, що позивачем дотримано усіх передбачених законом передумов для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу: сума грошового зобов`язання є узгодженою та несплаченою; податкову вимогу надіслано відповідачу; передбачений строк з дня її надіслання сплив; позов пред`явлено в межах строку, визначеного пунктом 4 статті 102 ПК України. Доказів сплати податкового боргу або вжиття заходів щодо його погашення, а так само доказів оскарження податкового повідомлення-рішення чи податкової вимоги відповідач суду не надав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У справах про стягнення податкового боргу позивач (контролюючий орган) зобов`язаний довести наявність та узгодженість податкового боргу і дотримання процедури його стягнення, що ним зроблено.

Згідно з частинами першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що факт наявності у відповідача узгодженого та несплаченого податкового боргу в сумі 13899,60 грн знайшов своє підтвердження, процедуру стягнення податкового боргу позивачем дотримано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 72, 73, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіклайф» (ЄДРПОУ 42001305) грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 13899 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 60 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.