Ухвала суду № 136990685, 01.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

01 червня 2026 року м. Київ справа №320/20111/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування пропозиції та розпорядження,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просять суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо направлення до Кабінету Міністрів України пропозиції (проекту розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету;

- визнати протиправною та скасувати пропозицію Міністерства освіти і науки України (проект розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки № 663 від 21.04.2026 щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2026 № 215-р «Про утворення Ужгородського університету».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази направлення заяви про зміну предмету позову з додатками Міністерству освіти і науки України з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) та Кабінету Міністрів України - в паперовій формі листом з описом вкладення.

27.05.2026 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява, до якої долучено докази направлення заяви про зміну предмету позову з додатками МОН України з використанням підсистеми ЄСІТС

Дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав вимоги ухвали суду від 22.05.2026 та усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність, зокрема, Кабінету Міністрів України незалежно від виду провадження - загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна розглядати за правилами спрощеного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 10.02.2025 у справі №560/9615/24 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 125046381), в якій, зокрема, зазначено таке:

«Скаржник зазначає, що оскільки вона має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішується колегіально у складі трьох суддів є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.

Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.

...

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Кабінету Міністрів України не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України)».

З урахуванням цього, Кодекс адміністративного судочинства України не містить заборони на колегіальний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, за винятком справ, вичерпний перелік яких наведено у частини четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для колегіального розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Таким чином, дана справа підлягає розгляду та вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі трьох суддів.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є оскарження дій МОН України щодо направлення до Кабінету Міністрів України пропозиції (проекту розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету; оскарження пропозиції МОН України (проект розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету; оскарження наказу МОН України №663 від 21.04.2026 щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету; оскарження розпорядження КМУ від 06.03.2026 № 215-р «Про утворення Ужгородського університету».

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, може вплинути на права та обов`язки Ужгородського університету, Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет та Мукачівського державного університету, що є підставою для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_1 та відповідач - Міністерство освіти і науки України, зареєстровані в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та мають власні електронні кабінети.

Відповідно до положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Згідно з положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до положень Підрозділу 2 (Підсистема «Електронний суд») Розділу ІІІ (Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне запропонувати ОСОБА_1 протягом двох календарних днів з моменту постановлення цієї ухвали додати до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд електронну копію позовної заяви з додатками відповідно до вищевказаного порядку та надати суду відповідні докази (з доказами направлення до електронних кабінетів інших учасників справи).

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 18, 33, 49, 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі: головуючий суддя Дудіна С.О., судді Кушнова А.О. та Шевченко А.В.

Розгляд судової справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом двох календарних днів з моменту постановлення цієї ухвали додати до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд електронну копію позовної заяви з додатками відповідно до вищевказаного порядку та надати суду відповідні докази (з доказами направлення до електронних кабінетів інших учасників справи).

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Ужгородський університет (ідентифікаційний код 46210940, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, пл. Народна, 3).

Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (ідентифікаційний код 02070832, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, вул. Підгірна, 46) та Мукачівський державний університет (ідентифікаційний код 36246368, місцезнаходження: 89600, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26).

Зобов`язати позивачів протягом двох днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали (або тексту ухвали) направити на адресу третіх осіб копії позовної заяви з додатками та надати суду докази направлення.

Витребувати від відповідачів:

- нормативне обґрунтування підстав направлення Міністерством освіти і науки України до Кабінету Міністрів України пропозиції (проекту розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету;

- належним чином засвідчені копії пропозиції МОН України (проект розпорядження) щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету, а також усі докази, які слугували підставою для її внесення Кабінету Міністрів України;

- належним чином засвідчені копії наказу Міністерства освіти і науки № 663 від 21.04.2026 щодо утворення Ужгородського університету та реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (код згідно з ЄДРПОУ 02070832) та Мукачівського державного університету (код згідно з ЄДРПОУ 36246368) шляхом приєднання їх до Ужгородського університету, а також усіх документів, які слугували підставою для його прийняття;

- належним чином засвідчені копії розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2026 № 215-р «Про утворення Ужгородського університету», а також усіх документів, які слугували підставою для його прийняття;

- інформацію щодо проходження проектом спірного розпорядження МОН України усіх стадій підготовки, внесення пропозицій, погодження з наданням нормативного обґрунтування та документального підтвердження.

Витребувати від Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»:

- Положення про Вчену ради Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»;

- докази на підтвердження затвердження складу Вченої ради Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» станом на 03.02.2026;

- належним чином засвідчену копію рішення Вченої ради Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» від 03.02.2026 (протокол №2), а також усі документи, які слугували підставою для його прийняття.

Повідомити, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Роз`яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Роз`яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачам подати до суду відзиви на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачам протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачами у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Встановити третім особам п`ятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви для надання пояснень по справі.

Встановити сторонам п`ятиденний строк з моменту отримання письмових пояснень третіх осіб для надання відповіді на такі пояснення.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повідомити відповідачам про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню їм як сторонам, та по можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.